Найбільше працівникам завинили на трьох підприємствах, що входять до структури Сумського машинобудівного науково-виробничого об’єднання. Це АТ «СМНВО», АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ДП «Завод обважнених бурильних і ведучих труб». Загалом в обласному центрі накопичили майже 300 млн зарплатних боргів, із них 265 млн грн належать машинобудівному об’єднанню. Останній показник став рекордним не лише для міста та області, а й для України.

Потрібна точка опори

Про те, як ліквідувати проблему, говорили на засіданні міської комісії з погашення боргів із зарплати, стипендій та інших соціальних виплат. Представники влади вимагали від представників роботодавців графіків та конкретних строків, а також недопущення погіршення ситуації. Що стосується Сумського машинобудівного об’єднання, там ось уже кілька місяців борги із заробітної плати зменшуються, але відбувається це такими черепашачими темпами, що для повного відшкодування можуть знадобитися десятиріччя. Якщо, звичайно, нічого не зміниться у кращий бік і влада не запропонує машинобудівникам хоча б невеличку підтримку. На місцевому рівні вона неможлива: допомогти вітчизняним виробникам можуть лише у столиці.

Ідеться не про експлуатацію залізорудних кар’єрів чи заготівлю лісу-кругляку, де державна протекціоністська політика не потрібна у принципі, а про виробництво високотехнологічної продукції зі значною доданою вартістю. Саме такі виробництва осучаснюють економіку та продукують високооплачувані робочі місця, і державні менеджери мали б їх «носити на руках». Натомість маємо ситуацію із точністю до навпаки: у 2016 році Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання виграло тендери на будівництво трьох газових компресорних станцій, але у НАК «Нафтогаз» оновлення вітчизняної ГТС скасували. Тоді у ЗМІ було оприлюднено позицію керівника компанії Андрія Коболєва: мовляв, вкладати гроші у реконструкцію української газотранспортної системи немає рації, бо Росія будує «Північний потік-2». Де нині «Північний потік-2» — загальновідомо, а оновлення вітчизняної ГТС загальмувалось на невизначений період.

Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання через скасування держзамовлення тоді втратило понад 3 млрд грн, і це на багато років визначило його долю. Підприємство мало шанс повністю виборсатись із фінансово-економічної кризи, а натомість накопичило сотні мільйонів гривень тільки боргів із зарплати. А нещодавно воно втратило ще одну серйозну можливість виправити становище: сумських машинобудівників не допустили до участі у тендері, який проводить державна компанія «Укртрансгаз». Ціна питання — 300 млн грн, котрі, швидше за все, будуть перераховані закордонному виробникові.

Повернутись на колишню висоту

У квітні минулого року до керма Сумського НВО повернувся Володимир Лук’яненко — легендарний сумчанин, Герой України, Герой Соціалістичної Праці. Відродження машинобудівного об’єднання він визначив як головне соціально-економічне завдання на найближчий період, і таку позицію дуже швидко відчули працівники акціонерного товариства. Нині там більш-менш регулярно виплачується поточна заробітна плата, а борги попередніх періодів хоч і повільно, та все ж зменшуються.

Після зміни менеджменту та повернення В. Лук’яненка, котрий раніше керував найбільшим сумським підприємством кілька десятиріч, у машинобудівному об’єднанні запрацювали зупинені ливарний і ковальський цехи та окремі дільниці в інших цехах. Готують до запуску ще один ливарний цех. У приміщеннях відремонтували дахи, які вже почали протікати. Взимку вони опалювались, тоді як попередньої зими із опалювальних систем навіть позливали воду. В об’єднання почали повертатися люди, котрі пішли звідти через невиплачувану зарплату. Порівняно з кризовим періодом додалося персоналу. Лише протягом останнього місяця тут працевлаштувалось 60 сумчан. Кваліфіковані виробничники одержують досить високу зарплату, а ділова репутація Сумського машинобудівного об’єднання поступово відроджується. Останнє, можливо, — найголовніше.

Протекціонізм — це по-сучасному

Підприємство могло б відновитися значно швидше, якби йому допомогла держава. Наміри посприяти вітчизняним машинобудівникам є і в уряду, і у парламенту: не так давно з ініціативи Федерації роботодавців України до Верховної Ради спрямували законопроект щодо проведення держзакупівель, яким гарантується підтримка вітчизняного виробника. Документ уже пройшов перше читання, але на цьому процес зупинився.

Законодавство практично всіх держав так чи інакше захищає національних виробників та стимулює їхній розвиток. Законопроектом № 3937, розгляд якого розпочався у Верховній Раді України, для учасників тендерних закупівель за державні гроші вводиться норма локалізації виробництва. Насамперед йдеться про підтримку українського машинобудування. Продукція підприємств цієї галузі, що купується на публічних торгах, повинна частково або повністю складатися із комплектуючих, виготовлених в Україні. Вимога діятиме орієнтовно 10 років. Конкретні строки, відсотки локалізації та номенклатура виробів стануть відомими вже після прийняття законопроекту в цілому. Якщо, звичайно, його ухвалять, бо...

Бо в Європі наміри українських парламенту та уряду розкритикували. Там вважають, що наміри впровадити норму локалізації для продукції машинобудівних підприємств суперечать Угоді про асоціацію, укладеній між Україною та ЄС. Видання «Наші гроші» повідомляє: про це йдеться у листі посла Євросоюзу в Україні Матті Маасікаса, якого дипломат адресував керівництву наших парламенту та уряду. Посол наголошує, що запровадження локалізації підриває основоположний принцип рівного ставлення та недискримінації всіх учасників держзакупівель. Українську владу попереджають про можливі наслідки від ухвалення протекціоністських рішень — зокрема, припинення надання фінансової підтримки зарубіжними банками.

Тож чи відбудеться реальний захист вітчизняного виробника на державному рівні, наразі невідомо. Сумські машинобудівники сподіваються на позитивний результат, але гарантувати його можуть лише українські політики та чиновники, зацікавлені у розвитку національної економіки. Чи досить в Україні таких діячів, чи їх на сьогодні бракує, ми дізнаємось уже найближчим часом.

Сумська область.

Фото sts.sumy.ua.