Він відповідно до статті 37 Бюджетного кодексу має бути схвалений Кабінетом Міністрів та до 15 вересня переданий на розгляд Верховної Ради. «Проект Держбюджету готується на основі затвердженого урядом оновленого макропрогнозу на 2021 рік та бюджетних запитів головних розпорядників коштів. Мінфіном проведено велику роботу щодо відповідності цих запитів, відбулося понад півсотні узгоджувальних нарад, і тепер ми в процесі формування проекту бюджету на наступний рік. Нам важливо, щоб бюджет був реалістичним, тобто реальним для виконання, і збалансованим, де всі видатки мають бути підкріплені доходами», — прокоментував цю роботу міністр фінансів Сергій Марченко.

Урядовці переконують, що розроблений Мінекономіки та затверджений урядом Прогноз економічного і соціального розвитку на 2021—2023 роки враховує останні тенденції розвитку економіки, реалії, які склались на світових ринках унаслідок пандемії COVID-19, та актуальні оцінки щодо перспектив відновлення світової економіки. За словами С. Марченка, прогноз враховує двоетапне підвищення рівня мінімальної зарплати у 2021 році до 6250 гривень, а також останні зміни у законодавстві, зокрема, щодо запровадження обігу землі сільськогосподарського призначення. «Передбачається відновлення реального ВВП на 4,6 відсотка після очікуваного падіння цього року та збільшення реальних заробітних плат на 12,1 відсотка при збереженні відносної цінової та курсової стабільності», — спрогнозував міністр фінансів.

Міністерство фінансів прогнозує, що внаслідок зростання економіки також зростатимуть доходи місцевих бюджетів. Якщо порівнювати із 2020 роком, то наступного місцеві бюджети мають отримати на 16 відсотків, або майже 49,9 мільярдів гривень, більше фінансових ресурсів, зазначає перший заступник міністра фінансів Денис Улютін. При цьому він звертає увагу, що у 2021 році формування взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами на 2021 рік здійснюватиметься з урахуванням змін в адміністративно-територіальному устрої України. Загалом у проекті Держбюджету-2021 планується передбачити міжбюджетні трансферти для 24 обласних бюджетів і бюджету міста Києва та 1 438 бюджетів територіальних громад.

Щодо виконання цьогорічного фінансового кошторису, то за повідомленням Державної казначейської служби за січень-серпень 2020 року дефіцит держбюджету становить 40 мільярдів гривень, у тому числі дефіцит загального фонду — 51 мільярд гривень. Держказначейство зазначає, що за січень-серпень 2020 року видатки за загальним фондом держбюджету становили 646,6 мільярда гривень, або 87,4 відсотка, від розпису звітного періоду. При цьому соціальні видатки, видатки на оборону, на обслуговування боргу та субвенції і дотації місцевим бюджетам було повністю профінансовано.

Міністр фінансів С. Марченко у зв’язку з цим зауважив, що відставання у дохідній частині бюджету залишив у спадок попередній уряд. «У нас із травня 100 відсотків виконання бюджетного розпису по доходах, перевиконання у червні. За липень також перевиконання доходів загального фонду держбюджету на понад 4 мільярди гривень. Усе це є результатом проведених нами змін у фіскальній системі держави: ми ефективно боремося з тіньовими схемами і маємо додаткові надходження в бюджет. Перед податковими і митними органами поставлено відповідне завдання за підсумками року», — зазначив він.

Також у серпні Верховна Рада підтримала ініціативу Президента щодо збільшення з 1 вересня 2020 року розміру мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень (на 5,9 %). Збільшення видатків на виплату підвищених розмірів мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки планується здійснити за рахунок економії видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (у сумі 3,5 мільярда гривень) та збільшення на 500 мільйонів гривень доходів держбюджету, зокрема, від податку на доходи фізичних осіб унаслідок підвищення мінімальної зарплати. «Запропоновані зміни стимулюватимуть зростання споживчого попиту, забезпечать детінізацію «сірих» зарплат, що також дасть змогу підвищити надходження до Пенсійного фонду, зміцнити стабільність бюджетної та пенсійної системи, а також поліпшить захист трудових і соціальних прав громадян», — зазначив міністр фінансів.

Кабінет Міністрів, імплементуючи закон про підвищення розміру мінімальної зарплати до п’яти тисяч гривень, одразу ж ухвалив необхідні рішення, щоб ці виплати можна було здійснювати уже з 1 вересня. «Уряд невідкладно ухвалює рішення про підвищення посадових окладів, тарифних ставок працівників установ бюджетної сфери, робота яких оплачується на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів. Потрібно, щоб українці вже з 1 вересня отримували підвищену зарплату, а не чекали перерахунку декілька місяців», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Додамо, що за прогнозом уряду у 2021 році мінімальна зарплата має становити 6250 гривень, у 2022 році — 6700 та у 2023-му — 7200 гривень.

У серпні Кабмін також запропонував нові підходи до управління державним майном. «В Україні понад три тисячі державних підприємств, і жоден з українських урядів не зміг ефективно управляти такою кількістю», — зазначив прем’єр, зауваживши, що в інших країнах у державній власності перебувають десятки, сотні підприємств. «Тому ми продовжуємо рух у бік приватизаційних процесів на відкритих та чесних конкурсах. Наша стратегія — залишити три сотні підприємств з понад трьох тисяч», — наголосив Д. Шмигаль, зазначивши, що у державній власності мають залишитися підприємства, які стосуються національної безпеки, енергетики, природних монополій, зокрема, «Нафтогаз України» та «Енергоатом». «Приватизація — це ефективний механізм, який сприятиме зменшенню корупції, збільшенню кількості робочих місць та зростанню економіки в Україні», — переконаний глава уряду.

Ще один напрям роботи, яким у серпні опікувався уряд, — це реформа митниці. Поряд з рішенням Кабінету Міністрів про запровадження процесу надання транзитних спрощень (як один з етапів імплементації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту до митного законодавства України і приєднання до Нової комп’ютеризованої системи транзиту (NCTS), передбачається ліквідація територіальних митниць та перехід до роботи у форматі єдиної юридичної особи. «Роками різні очільники митних органів скаржилися на некерованість системи митних органів у зв’язку з відсутністю прямої можливості її керівника застосовувати заходи впливу до посадових осіб митних органів на місцях. Водночас відповідати за весь репутаційний негатив через можливі неправомірні або спірні дії таких посадових осіб доводилося керівнику митних органів», — зазначив заступник міністра фінансів Юрій Драганчук, коментуючи це рішення. Крім того, Міністерство фінансів разом з Держмитслужбою та за підтримки проектів технічної допомоги, які фінансуються США та ЄС, розпочинає експериментальний проект щодо оцінки кваліфікації та доброчесності посадових осіб митних органів, під який підпаде увесь особовий склад митних органів, включно з керівним складом.