Розкопки здійснюють дослідники меморіально-пошукового центру «Доля» зі Львова. Як розповів директор КП «Центр історії Вінниці» Олександр Федоришен, у 2012 році в Державному архіві області знайшли лист командувача корпусу Дієвої армії УНР Федора Колодія до міської управи, датований січнем 1919 року. Він просив виділити землю для поховань вояків. Їх масово косив тиф.
У документі значиться місце, надане під кладовище. Нині це невелика частина території однієї з військових частин, а також значно більша — сусіднього 45-го інструментального заводу Міноборони. «Наші дослідження засвідчують, що цей військовий цвинтар є найбільшим місцем поховань восени і взимку 1919—1920 років, — розповідає Олександр Федоришен. — Епідемія так пройшлася по війську, що фактично зробила його недієздатним. На тиф захворіли майже 9 тисяч військових, з яких 90 відсотків померли».
Місце для цвинтаря обрали поруч із тодішнім військовим шпиталем, на початок 1920-го він налічував тисячу ліжок і був найбільшим у Вінниці. «Уже за перші три дні роботи ми віднайшли понад 20 поховань, — каже керівник центру «Доля» Святослав Шеремета. — Серед них є і одиночні, і масові, тобто ті, які називають братськими могилами».
Дослідники припускають, що в домовинах ховали офіцерів і старшин, а в братських могилах — рядових стрільців. Як пояснив Шеремета, згідно з архівними документами, основна територія цвинтаря розташована за парканом 45-го заводу.
Наступний етап розкопок мають провести саме там. Співрозмовник не впевнений, що це вдасться зробити цьогоріч. Завод підпорядкований Міноборони. Доведеться готувати документи на узгодження робіт. З власної практики знає, що на це витрачається багато часу.
Нинішню експедицію львів’янин назвав унікальною. Хоча б тому, що досліджують найбільше військове кладовище Української Галицької Армії. За архівною інформацією, на Львівському кладовищі менше захоронень вояків цієї армії, ніж у Вінниці. Там поховані 728 воїнів УГА.
Проведенню пошукових робіт сприяло Командування Повітряних сил. Про це повідомив керівник прес-центру ПС підполковник Юрій Ігнат.
На місці цвинтаря планується відкриття меморіального простору на честь загиблих і померлих.
Це дослідження також важливе тим, що нарешті може бути поставлена крапка в дискусії про будівництво на кістках. Ідеться про спорудження трьох багатоквартирних будинків по вулиці Стрілецькій, 23. «Будинки споруджують за 160 метрів від цвинтаря, — розповідає Юрій Ігнат. — Тобто ніхто на кістках не будує, як це намагався дехто подати, звинувачуючи військових».
