Сергій Ярмоленко (крайній ліворуч) на старті ультрамарафону в Карпатах, де він уперше пробіг дистанцію 60 кілометрів.
Щороку в країні зростає кількість онкохворих дітей. За допомогою різних акцій і заходів небайдужі люди намагаються привернути увагу до цієї проблеми. Один з таких волонтерів — Сергій Ярмоленко. Юрист за фахом. Він ніколи в житті професійно не займався спортом. Однак уже завтра бігтиме 100 кілометрів. Заради дітей! Тих, які борються з найстрашнішою недугою.
«Цих дітей неможливо вилікувати, але їм можливо допомогти жити без болю, забезпечити якісний догляд, підтримати та розважити», — пояснює Сергій.
Вінничанин Сергій Ярмоленко бігтиме сто кілометрів, щоб зібрати 50 тисяч гривень на лікування онкохворих дітей. Пропонує долучатися до ініціативи й іншим любителям бігу. Старт і фініш забігу — 19 вересня цього року у Вінниці на площі Героя України Могилка. Добру справу можна підтримати, не виходячи на дистанцію. Як саме?
37-літній Сергій Ярмоленко ніколи в житті професійно не займався спортом. Юрист за фахом сповна віддавався улюбленій справі. Бігунів на вулицях вважав дивними людьми, а біг — одноманітним нудним заняттям.
Три роки тому його ставлення до бігу змінилося кардинально. Відтоді здолав три великі дистанції. Спершу пробіг напівмарафон (21 км), потім марафон (42 км), а в серпні нинішнього року перевершив себе під час ультрамарафону (60 км). 19 вересня Ярмоленко бігтиме 100 кілометрів!
Перша дистанція була лише півтора кілометра
Виступ однієї успішної жінки вразив Сергія настільки, що він мимоволі запитав себе: «А я можу так зробити?». Це була столична бізнес-леді. Під час виступу перед аудиторією вона розповіла, що знаходить час ще й для заняття бігом. Сказала, що вже має перше досягнення — здолала дистанцію напівмарафону. Цей факт чи не найбільше вразив присутніх.
Свою першу дистанцію він визначив у півтора кілометра. Було це у квітні 2017-го. Каже, через деякий час відчув, що такі заняття позитивно позначаються на його фізичному стані. Вже не уявляв себе без ранкових кросів.
Тренувався рік. Тільки після того наважився взяти участь у масовому забізі під назвою «Біг у вишиванках». Він відбувався у Києві. Дистанція — 10 км. Ярмоленко гідно пройшов усю дистанцію. Це додало бажання продовжувати тренування. Мріяв про збільшення відстані. Знав, що восени того ж 2018 року у столиці буде ще один масовий забіг, уже на 21 кілометр. Витримав і його. Торік здолав марафонську дистанцію.
Ультрамарафон в Олешківських пісках і Карпатах
Зазвичай на пробіжку Сергій виходить приблизно о сьомій ранку. За тиждень долає загалом 80—90 км. Це за умови, що два дні робить вільними від бігу.
Він уже брав участь у трьох ультрамарафонах. Їх організовує Українська трейл-ліга (UTL). Каже, трейлові дистанції проходять у горах, пустелях, лісах, де відсутні гарні дороги. Одна з них була в Олешківській пустелі, що на Херсонщині. У середині серпня Сергій повернувся з Карпат, де пробіг дистанцію 60 км.
Найкрасивішим Ярмоленко називає трейловий забіг у Карпатах — Chornohora Sky Marathon. Дистанція проходила по хребтах шести вершин, висота кожної з яких — понад два кілометри. Стартували 200 учасників, серед яких були й іноземці.
Старт був біля підніжжя вершини Піп-Іван. Фінішували після спуску з гори Петрос. Стартували вранці, до фінішу дійшли, коли стемніло. Ярмоленко здолав дистанцію за 12 годин 55 хвилин і 30 секунд.
Ось як він згадує про цей маршрут: «Після тригодинного підйому на Піп-Іван ноги почали зводити судоми. Доза магнію, півгодини повільного бігу — і твої м’язи знову в роботі. Особливо важкі перші 30 км. Але після майже вертикального підйому від озера до вершини Бребенескул та захопливого краєвиду згори щось змінилося. З’явився настрій! Виходило так: вмираєш на підйомах — воскресаєш на вершинах».
— Коли зупинилися на маківці Говерли, вона була у хмарах, як у тумані, — розповідає Сергій. — Сильний вітер рвав хмари на шматки і жбурляв їх нам на голови. Холод проймав до кісточок. Зробив фото з державним прапором — і гайда на спуск, аби не втрачати час. Після вітряної та галасливої Говерли Петрос зустрів тишею, але теж був укритий хмарами. На вершині побачили волонтерів і... собак-пастухів. Далі довгий 15-кілометровий спуск до села Ясіня, фінішна арка, медаль, обійми друзів із команди NoBoringRunners («Нескучні бігуни»). Мій результат —12:55:30.
Старт і фініш з площі Героя України
Ярмоленко переконаний, що у кожній справі має бути мотивація. Він багато читав про організацію забігів у Європі, Америці. Звернув увагу, що там переважно виходять на дистанцію з метою організації благодійності. Він теж вирішив спробувати бігти заради конкретної мети.
— Мені імпонує діяльність благодійного фонду «Таблеточки», — каже Сергій. — Вони збирають кошти на лікування онкохворих дітей. Фонд має гарну репутацію. Вирішив підставити плече. На моїй сторінці у Фейсбуці розписано, як можна долучитися до участі у благодійній акції.
Розпочав її вінничанин ще під час забігу ультрамарафону в Олешківських пісках. Поставив за мету зібрати 50 тисяч гривень. Дві третини з цієї суми уже зібрано. Решту сподівається отримати під час подолання «сотки» у рідній області. Каже, якби бігуни перерахували навіть по одній гривні за кожен кілометр, і то вже було б добре.
Маршрут Сергій розробляв сам. Він пройде територією сусідніх Липовецького й Калинівського районів. Старт і фініш будуть на площі Героя України Могилка біля літака. У проведенні забігу допомагатимуть члени клубу «Нескучні бігуни». Вони супроводжуватимуть учасників на велосипедах.
Допомогти можна через сайт.
Там треба натиснути червону кнопку з написом «Допомогти зараз». Перерахуйте суму, яку маєте можливість надати на лікування онкохворих дітей.
Малої допомоги не буває.
Приєднуйтесь: #БігДобра.
Вінниця.
Фото зі сторінки Сергія Ярмоленка у Фейсбуці.
