Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендуватиме парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проект закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (№ 3612). Відповідне рішення було ухвалено на засіданні комітету, участь в якому узяв Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук (на знімку на передньому плані).

Під час доопрацювання проекту до другого читання було опрацьовано 1222 поправки, які надійшли від 47 народних депутатів, повідомив голова комітету Андрій Клочко.
У свою чергу заступник голови комітету, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко, представляючи рішення підкомітету, нагадала, що за Конституцією всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою або Президентом відповідно до їхніх повноважень, а також проголошується главою держави за народною ініціативою. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, а також затверджуються зміни до розділів І, ІІІ і XIII Основного Закону. Всеукраїнський референдум не допускається щодо законопроектів із питань податків, бюджету та амністії. Організація і порядок проведення референдумів визначаються виключно законом.

А. Загоруйко нагадала, що ухвалений у 2012 році Закон «Про всеукраїнський референдум» було визнано неконституційним (Рішення від 26 квітня 2018 року № 4-р/2018), унаслідок чого утворилася прогалина щодо правового регулювання інституту всеукраїнського референдуму. Така ситуація, за її словами, зумовлює обмеження народовладдя і реалізацію конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами, виражати свою волю на всеукраїнському референдумі.

«Тому існує нагальна необхідність законодавчого забезпечення положень Конституції України та визначення правових засад організації і проведення всеукраїнського референдуму», — наголосила А. Загоруйко, нагадавши, що після ухвалення даного законопроекту у першому читанні Венеційська комісія разом із БДІПЛ ОБСЄ надали терміновий спільний висновок, в якому загалом позитивно оцінено проект закону та роботу над ним. Однак було висловлено й низку зауважень, які частково враховані під час підготовки документа до другого читання.

За словами голови підкомітету, сам законопроект структурно складається зі 131 статті та 13 розділів. «Даний законопроект має свої концепцію, структуру і під час його доопрацювання було виділено чотири основні блоки, які вимагали більш детальної дискусії. Йдеться, зокрема, про кількість запитань, які виносяться на референдум. У законопроекті закладено, що може виноситись лише одне запитання. Серед авторів правок були різні пропозиції, але щойно ми дамо можливість виносити три запитання, це одразу ламає концепцію законопроекту, вносить дисбаланс в документ», — зауважила вона.

Другий блок питань, за словами А. Загоруйко, стосується електронного референдуму. «Це питання дуже дискусійне. У законопроект закладається можливість проведення електронного референдуму, але лише тоді, коли буде окремий закон, який врегулює всі процедури», — сказала вона.

Третій блок — запитання, які можуть виноситися на референдум: «Ми обговорювали цей блок з усіма провідними стейкхолдерами і зійшлися на тому, що це питання, які відносяться до розділів І, ІІІ і XIII Основного Закону, питання загальнодержавного значення, питання про зміну території України, про втрату чинності законом або окремим його положенням. Що стосується питання про зміну території України, то було багато поправок спрямованих на те, щоб прописати: зміна території може бути лише в бік збільшення. Ідеологічно ми погоджуємося з такими пропозиція, але не можемо вийти за рамки ст. 74 Конституції України, яка говорить лише про зміну території. Там немає жодного слова ні про зменшення, ні про збільшення».

Четвертий блок — запитання, які не можуть виноситись на референдум. «Це питання, які суперечать положенням Конституції, загальновизнаним принципам та нормам міжнародного права. Не виноситимуться на референдум питання, які скасовують або обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації. Не виносяться також питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету та територіальної цілісності тощо. А також питання податків, бюджету та амністії. Крім того, ми пропонуємо визначити й питання, які віднесені Конституцією та законами до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду», — зауважила народний депутат.

За словами А. Загоруйко, всі поправки важливі, однак більшість із них мають фрагментарний характер і можуть повністю змінити ідеологію законопроекту. Окремо вона звернула увагу на те, що поправки та зауваження Венеційської комісії щодо неможливості одночасного проведення загальнодержавних чергових або чергових місцевих виборів та всеукраїнського референдуму пропонується врахувати. Також, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, було збільшено термін збору підписів під ініціативою про проведення всеукраїнського референдуму.

Під час обговорення документа, автор однієї з поправок Альона Шкрум («Батьківщина») поцікавилася, чому в законопроекті пропонується виносити на опитування лише одне запитання. У відповідь Руслан Стефанчук зауважив: «У першій версії законопроекту пропонувалось виносити на обговорення три запитання, але ми отримали зауваження від усіх інституцій, як українських, так і закордонних, про те, що такий підхід значно ускладнить процедуру проведення референдуму. Тому мені здається, що формула: один референдум — одне запитання — це робоча і детальна формула. Якщо вона у нас нормально за-працює, то ми зможемо переглянути це у бік збільшення запитань. Але моя позиція: залишитися на концептуальному підході один референдум — одне запитання».

За результатами обговорення члени комітету більшістю голосів ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати законопроект у другому читанні та в цілому.

Скріншот відео зі сторінки Ruslan Stefanchuk — public page (facebook).