В суботу в центрі столиці вшановували білоруські символи — біло-червоно-білий прапор та національний герб «Погоня», які 19 вересня 1991 року Верховна Рада Білорусі визнала державними. Пізніше Олександр Лукашенко повернув радянську символіку. А в неділю в Києві відбувся Марш за волю Білорусі, який розпочався на Майдані Незалежності, а завершився біля посольства Білорусі. «Українці єдині в підтримці білоруської нації», — наголосили під час мітингу організатори акції, закликаючи владу Білорусі припинити насильство проти мирного населення та звільнити політв’язнів.

Минулими вихідними затриманих у Білорусі стало ще більше. Чергові акції протестів знову завершилися арештами. Попри це, з кожним наступним тижнем недільні акції білорусів стають дедалі масовішими.

Тим часом лідери трьох країн — Литви, Польщі та Румунії — підготували спільну декларацію, яку планують оприлюднити під час саміту ЄС 24—25 вересня. Декларація містить заклик до установ і держав ЄС розглянути пакет заходів допомоги «демократичній Білорусі, яка прагне до політичної, економічної і соціальної трансформації», йдеться у повідомленні, розміщеному на сайті президента Литви Гітанаса Науседи.

«Лідери трьох країн закликали ЄС сформувати пакет допомоги, який би охоплював торгівлю з ЄС, допомогу на переговорах про вступ до Світової організації торгівлі, безвізовий режим для громадян Білорусі, диверсифікацію економіки і енергетичного сектору країни, фінансування реструктуризації економіки, залучення міжнародних фінансів при реформуванні економіки країни і заохочення іноземних інвестицій», — повідомила адміністрація президента Литви, інформує delfi.

«Якщо громадяни Білорусі вирішать здійснити в країні політичні та економічні реформи, створити незалежні відомства, які захищають права людини і свободу слова, ми допоможемо, поділимося своїми знаннями і досвідом», — зазначено в повідомленні.

Тим часом ЄС досі не може визначитися з білоруськими санкціями. Вчора міністри закордонних справ 27 країн — членів Євросоюзу намагалися поставити крапку в цьому питанні. Як відомо, запровадження санкцій блокує Кіпр, вимагаючи натомість заходів щодо Туреччини у зв’язку з її бурильною діяльністю у Східному Середземномор’ї. Учора міністри шукали компроміс, однак, коли верстався номер, чи знайшли вони його, відомо не було.