Його спільна з Олегом Миколайчуком робота здобула визнання на міжнародному конкурсі «Коронація слова», який щороку проводять Тетяна та Юрій Логуші.
Первісно у назві стояло слово Конотоп, адже йдеться про Конотопську битву 1659 року. Хоча, власне, не тільки про неї. Анатолій Покришень каже: «Йдеться про дружбу українського і кримськотатарського народів, адже то тільки Москва накидала нам твердження, що з нею українці завжди були братами, а з кримськими татарами — ворогами. Насправді все не так. І в нашому кіносценарії через любов козака з кримською татаркою, через наші та їхні танці ми показуємо дружні відносини.
Йдеться у творі і про талант полководця гетьмана Івана Виговського, і про порядність кримських татар та підлість московітів, які спалили Борзну та Ічню. Про це мало хто знає».
Анатолій Покришень каже, що для написання твору перечитав Олександра Лазаревського, побував на місці боїв та пригадав, що йому, на той час юнаку, розповідав у Конотопі видатний краєзнавець Іван Лисий. Та й навіть трохи вивчив кримськотатарську мову — у кіносценарії козаки говорять нею, адже і кримські татари знали українську...
А нам приємно нагадати, що Анатолій Покришень нещодавно був героєм публікації в «Голосі України» і що цього разу розкривається ще нова грань його талантів.
