За словами начальниці управління Любові Романюк, під час етномандрів вони не лише досліджували гастрономічні особливості та кулінарні традиції, вивчали походження традиційних місцевих страв, а й спробували відтворити забуті рецепти наших пращурів (на знімку).

Реліквії… з горищ

«Вивчаючи туристично привабливі маршрути Рівненщини, наша робоча група відвідала одну із станцій туристичного маршруту «Мальовнича Здолбунівщина», яку розробив відділ культури і туризму Здолбунівської РДА, — розповіла Любов Романюк. — Увагу групи привернула станція № 3 — село Кунин». Туристичний маршрут пролягає кунинськими пагорбами, за якими відкривається неймовірний краєвид. Окрасою села є дві Свято-Георгіївські церкви різних конфесій, розташовані на одному подвір’ї.

Старий Свято-Георгіївський храм є не тільки пам’яткою дерев’яної сакральної архітектури, а й історично цікавий тим, що на початку ХХ століття його настоятелем був батько знаного українського письменника і перекладача Бориса Тена (Миколи Хомичевського). Георгіївська (Юріївська) церква в Кунині зведена коштами парафіян у 1746 році. Вважають, що розписи в церкві, а також бароковий іконостас виконані митцями Львівської чи Жовківської шкіл.

Хоча громада села розділена за віросповіданнями, її об’єднує прагнення зберегти давні реліквії. Бібліотекарка Світлана Більчук стала ініціатором створення музею історії села, в якому експонуватимуться старі фотографії його мешканців, церковна література. Для цього було вирішено використати будинок поруч із церквою. Після його реконструкції та завдяки перемозі бібліотекарки в конкурсі міні-грантів бібліотечних ініціатив від Рівненського обласного відділення Української бібліотечної асоціації було придбано виставкові вітрини і розміщено музейну експозицію «Історія Свято-Георгіївської церкви та села Кунин».

Уродженка Кунина, а нині фахівець із шевченкознавства, співробітниця Національного музею Тараса Шевченка Марія Корнійчук допомогла упорядкувати експозицію, яка існує ще з 2015 року. Чимало експонатів надали парафіяни та селяни. На горищі місцевої церкви та в жителів виявилося багато старовинних артефактів, які могли бути втрачені, якби не ентузіасти.

У музеї є багато фотознімків та речей. Тут можна побачити вцілілі стародруки 1646 року: богослужбові книги та документи. Чимало експонатів передано краєзнавцем Мирославом Блащуком. Серед них Молитвослов, датований 1786 роком. Служебник 1681 року передав місцевий житель Микола Надаховський.

Рушник із легендою

Один із найцікавіших і найцінніших експонатів музею — рушник, вишитий у 1937 році мешканкою Кунина Анастасією Андрощук. Експонат оповитий легендами. На полотні дівчина зобразила себе та свого нареченого. Після того, як вони побралися, рушник почепили в хаті. Господар перебував у лавах УПА. Його саме не було вдома, коли в хату зайшли німецькі солдати. Вони побачили на рушникові вишитий тризуб і почали вивідувати в господині, де її чоловік. Того разу минулося, однак жінка вирішила випороти тризуб і замість нього вишила весільну корону.

Експозицію наповнюють фотографії відомих людей не лише в Україні, а й у світі, які свого часу мешкали або якимось чином пов’язані з Кунином. Це, зокрема, батько Бориса Тена Василь Хомичевський, священик місцевої Свято-Георгіївської церкви. Вважається, що Борис Тен (Микола Хомичевський) народився у Дермані. Однак у кліровій книзі, заповненій рукою самого Василя Хомичевського, зроблено запис про народження сина Миколи в Кунині. Служив тут і священик Яків Федотов, родина якого присвятила себе боротьбі за незалежність України. Представлено їхні портрети, документи, листи тощо.

Старовинні рецепти

Досліджуючи давню гастрономію та кулінарію Здолбунівщини, виявили забуті страви. Старовинними рецептами гречаних вареників із солоним сиром та житніх пампушок поділилася жителька села Мости Ганна Мельник.

Побували в мальовничому куточку — в приватній агросадибі Володимира Максимчука та Андрія Болотнюка в селі Новий Світ, де Ніна Беженар зі своєю донькою Наталією Козік поділилися секретами приготування місцевих традиційних страв: холодної рибної юшки з грибами та «горобців» із вишнями.

Незабутню атмосферу створив народний аматорський фольклорний колектив «Родовід», керівником якого є Любов Маринін, а творчим натхненником — Любов Романюк (завідувачка клубу села Нова Мощаниця). У виконанні колективу прозвучали родинно-побутові, жартівливі пісні.

Рівне.

Фото прес-служби РОДА.