Такий вигляд має сьогодні Світязь в районі центрального пляжу однойменного села.

Проблеми обміління Світязя дехто намагається пояснити лише природними чинниками: зменшенням кількості опадів, глобальним потеплінням. Тим часом осушені в регіоні болота були надійним регулятором рівнів води у Шацьких озерах.

Рясні дощі поки що рятують Світязь

Світязь сьогодні відпочиває. Спорожніли багатолюдні літом пляжі, не чути продавців знаменитих світязьких пончиків. Усе тут пов’язано зі Світязем. Навіть Шацький район з’явився завдяки йому та його меншим побратимам. А тим часом вода в Світязі відступає від берега, озеро втрачає привабливу для туристів з дітьми мілководну зону. Як врятувати голубу перлину України? Про це йшлося на нараді в Шацьку за участю фахівців Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук, регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, керівників Шацького району і сільських голів, екологічних служб регіону. Одна з них — створений в грудні 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів регіону Шацький національний природний парк. Ось чому від виступу заступника директора парку з наукової роботи Василя Матейчика чекали отримати багато цінної інформації.

— Співробітниками Шацького національного природного парку постійно проводиться моніторинг рівнів поверхневих і ґрунтових вод. Основним чинником, який впливає на водність Шацьких озер, є опади. У грудні 2019 року рівень Світязя був найнижчим за весь період спостережень. У червні 2020 року випала рекордна кількість опадів — 253 міліметри. Одразу рівень Світязя піднявся до 1,14 метра. Це навіть на три сантиметри вище, ніж показано на карті. За дві декади вересня маємо 58 міліметрів опадів і рівень 1,08 метра, — наголосив Василь Матейчик. — Побудова шлюзу на каналі між озерами Світязь і Луки-Перемут трохи припинило безконтрольне витікання води із Світязя. Якщо врахувати, що зараз, зважаючи на зниження температури, швидкість випаровування зменшується, то є надія, що такої критичної ситуації, яка була минулого року, нам вдасться уникнути. Позитивний результат отримали і від проведених у 1999—2000 роках робіт на водопереливних спорудах на озерах Люцимер, Острів’янське, Пулемецьке.

У Шацькому районі влітку дуже великий наплив людей. Головне завдання було дотримання режиму водоохоронних смуг та прибережних зон. Добре, якби ми мали дані про забір води із підземних горизонтів для потреб населення і декілька контрольних свердловин зі сторони Хотиславського кар’єру родовища крейди, що в сусідній Білорусі.
Середня річна температура повітря на Шацькому поозер’ї сьогодні збільшилася на 1,8 градуса.

Цифри І Факти

Основним чинником, який впливає на водність Шацьких озер, є опади. У грудні 2019 року рівень Світязя був найнижчим за весь період спостережень. У червні 2020 року випала рекордна кількість опадів — 253 міліметри. Одразу рівень Світязя піднявся до 1,14 метра. Це навіть на три сантиметри вище, ніж показано на карті. За дві декади вересня маємо 58 міліметрів опадів і рівень 1,08 метра.

Хотиславський кар’єр швидко зростає, а разом з ним і загроза зневоднення

— На замовлення управління екології Волинської обласної державної адміністрації ми ще минулого року розпочали роботи з розробки заходів для покращення водозабезпечення Шацького поозер’я, — повідомив присутнім заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайло Яцюк. — Сьогодні, знову-таки дякуючи управлінню екології, ми продовжуємо цю роботу і працюємо по моніторинговому дослідженню можливого впливу на природне середовище Волинської області будівництва в Республіці Білорусь, на суміжній з Україною території, Хотиславського кар’єру будівельних матеріалів.

Цього року погодні умови сприяли підтриманню водності Шацького поозер’я, і той прогноз, який ми робили щодо озера Світязь, не справдився. Опади, що випали, дають змогу підтримувати сприятливий для цього часу рівень води. Але разом з тим хотів би наголосити, що з наукової точки зору прогноз кліматичних сценаріїв, який характеризує подальший розвиток впливу клімату, зокрема на території Шацького поозер’я, говорить про те, що у нас підвищуватиметься температура при фактично незмінній кількості опадів. Кліматичні чинники, які сьогодні впливають на водність, посилюватимуться негативним впливом антропогенних факторів, які ми бачили торік.

Згідно з нашими моніторинговими дослідженнями, можемо сказати, що сьогодні рівень ґрунтових вод у цій частині Шацького національного парку вже підживлюється за рахунок напірних. На території, прилеглій до Хотиславського кар’єру, де ми були вчора, рівень ґрунтових вод уже впав на два метри. Тобто там немає підживлення напірним горизонтом, і це відразу видно з моніторингових спостережень. Разом з регіональним офісом водних ресурсів, користуючись їхньою лабораторією, проводимо дослідження щодо якості води. Бачимо, що за останні роки спостерігається чітка тенденція зміни її хімічного складу. Ця свідчить про антропогенний вплив. Побувавши на українсько-білоруському кордоні біля Хотиславського кар’єру, побачили, що триває його інтенсивна розробка. Якщо в 2009 році площа кар’єру становила всього 10 гектарів, в 2013-му — 30, в 2019-му вже більш як 40. Через наслідки впливу посухи, які ми мали в 2015 році, і на Гутянській, і Заболотівській осушувальних системах спостерігалися великі пожежі, це саме і був вплив Хотиславського кар’єру. — Знову ж таки, якщо посухи на цій території посилюватимуться, а ми вже сьогодні відзначаємо, що Шацьке поозер’я колись належало до перезволоженої зони, а сьогодні за окремими кліматичними показниками не дотягує навіть до вологої, — підсумовує Михайло Яцюк.

НАСЛІДКИ

Маємо зарослі чагарником і замулені канали, зруйновані гідроспоруди і мільйонні збитки після злив.

Виступає заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайло Яцюк.

— Якщо цей вплив посух посилюватиметься антропогенним впливом, коли напірні води активніше використовуватимуться і на цій території, нам потрібно володіти об’єктивною інформацією, скільки води сьогодні використовується водокористувачами із напірного горизонту. Адже це теж впливає на водність Світязя та інших озер Шацького національного природного парку.

Перший водокористувач, це підприємство, що вирощує лохину «Волинська ягідка». Бачимо, що вони втрутилися в крейдяний горизонт. Їхні ставки-нагромаджувачі вже можуть перехоплювати стік. При тому вони не розуміють, що вони переводитимуть напливний стік у ґрунтовий і поверхневий. Адже вони порушили водоносний горизонт.
Ми минулого року побачили, що в районі Світязя вже утворюється така депресійна воронка по напірному горизонту. Тобто це свідчить, що користувачі в літній період активніше починають відбирати цю воду, і зниження рівня напірних вод це підтверджує. Якщо ми не знатимемо, скільки води забирається, ким забирається, то не зможемо повномасштабно оцінити ситуацію і розробити заходи щодо мінімізації ризиків та збитків. Необхідно дослідити, як відбуваються перетоки між озерами, щоб забезпечити покращення їхньої водності. Потрібно відновити моніторингову мережу по впливу на рівні ґрунтових вод Хотиславського кар’єру. А також розібратися з Копаївською осушувальною системою, перепланувати її, щоб вона була з двобічним регулюванням, можливо, навіть із зрошенням. Частину внутрігосподарських мереж можна ренатуралізувати до рівня водно-болотних угідь, що також дасть змогу покращити водорегулювання на цих територіях.

Офіс водних ресурсів — не громадська організація

Заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислав Кравчук наголосив, що протягом останніх двох років дещо зроблено, аби зберегти Шацьке поозер’я. Зокрема, окрім вищезгаданого шлюзу між озерами Світязь і Луки-Перемут, відновлено таку само гідроспоруду на Луківському каналі, а і ще кілька — на мережі Копаївської осушувальної системи. На черзі — реконструкція і ремонт п’ятнадцяти шлюзів на верхів’ї річки Прип’ять. Все це дасть змогу акумулювати паводкові та повеневі води.

Водники області знають, що потрібно зробити. Однак фінансування їхніх програм вкрай незадовільне. Словами і гаслами ситуацію не виправиш. Дивує ще одне. В період, коли забезпечення водними ресурсами у державі стоїть особливо гостро, в області триває скорочення фахівців галузі. Не обійшла ця біда і Шацьку технічну дільницю Ратнівського міжрайонного управління водного господарства. За задумом реформаторів, турботу про меліоративну мережу мають взяти на себе об’єднані територіальні громади. Не знаємо, можливо, на їхніх планах це видається і привабливо, та на практиці ми уже бачили, чим закінчилася передача внутрішньогосподарських мереж на баланс сільських рад. Як наслідок, Уже після завершення наради запитали у Михайла Яцюка, а як би почувалися зараз Шацькі озера, якби в 1960—1980 роках не було проведено осушення верхів’я Прип’яті і не зникли тисячі гектарів боліт, які підживлювали як підземні водні горизонти, так і річку, були їхніми своєрідними акумуляторами. А чи не варто задуматися над доцільністю існування Копаївської осушувальної системи, через яку щорічно скидається в Західний Буг з озерного краю мільйони кубометрів води?

І ще, багато пишучи про озеро Світязь, сьогодні ніхто достеменно не зможе назвати точної його площі, запасів води та її хімічний склад. Затока Бужня, що офіційно включена у Світязь, нині зв’язана з ним лише тоненькою цівочкою води. По суті це вже самостійна водойма із своїм складом води, біологічним ресурсом тощо. Світязь потребує глибокого і всебічного дослідження. Поки що його лише безжалісно використовують, не даючи майже нічого взамін.

смт Шацьк, Волинська область.

Фото автора.