Неформальною зайнятістю в Києві були охоплені більш як 13 відсотків населення. Такі останні дані від Держстату.
Ось що каже директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич, коментуючи ситуацію: «Погоджуючись на нелегальну зайнятість, працівник фактично добровільно дозволяє обкрадати себе, позбавляючи низки соціальних гарантій — оплати листків непрацездатності, виплати відпускних, права на гідну пенсію у старості, дає несумлінному роботодавцю можливість звільнити без попередження або оштрафувати без пояснення причин. Водночас і роботодавець, який використовує незадекларовану працю, втрачає можливість отримати допомогу служби зайнятості в підборі працівників потрібного фаху, значно ускладнює для себе можливість отримання кредиту в банку та ризикує сплатити багатотисячний штраф за порушення трудового законодавства. Висновок: нелегальна зайнятість не вигідна обом сторонам трудових відносин».
Період карантину показав, що найбільше постраждали саме неоформлені працівники — втративши роботу через зупинення бізнесу, вони залишилися і без допомоги з безробіття.
З метою інформування роботодавців щодо законодавства про зайнятість та легалізацію трудових відносин столична служба зайнятості проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу, спрямовану на легалізацію трудових відносин. Так, протягом трьох кварталів цього року було проведено 186 семінарів на тему «Загальні засади співпраці служби зайнятості з роботодавцями, в т. ч. особливості працевлаштування осіб з інвалідністю», в яких взяли участь понад тисяча роботодавців. Фахівці районних філій КМЦЗ відвідали 1275 роботодавців. Під час карантину спеціалісти столичної служби зайнятості проводили онлайн-заходи: презентації роботодавця, веб-конференції, де особлива увага приділялася темі легалізації трудових відносин.
За інформацією, наданою прес-службою КМЦЗ, з початку вересня цього року спільно з інспекторами Державної служби України з питань праці на платформі ZOOM запроваджено онлайн-консультації для роботодавців, під час яких вони отримували дані про послуги служби зайнятості та недопущення використання незадекларованої праці. Проведено вже понад 20 таких консультацій.
«Наше завдання — не спіймати когось за руку на порушенні, а запобігти йому. Хай як банально це звучить, але високих стандартів якості життя, гідних зарплат, нормальних умов праці та високих темпів зростання можна досягти, лише дотримуючись цивілізованих відносин. Починати завжди треба з себе. Декларуючи свою працю сьогодні, ви забезпечите собі соціальний захист і впевненість завтра», — наголошують фахівці КМЦЗ.
Згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України, роботодавці, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) несуть відповідальність у вигляді штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (на сьогодні сума такого штрафу становить 50 тис. грн.). Крім того, згідно зі ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення, фактичний допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору (контракту) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 8500 грн до 17000 грн.
Є над чим замислитися, чи не так?
