Народні депутати України зустрічають звістку про звільнення нацгвардійця Віталія Марківа.
Данило Гетманцев, Олена Кондратюк, Давид Арахамія.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Верховна Рада в першому читанні підтримала проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин» (№ 3576).
За словами автора законодавчої ініціативи Павла Якименка, незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, зокрема піску, набуло катастрофічних розмірів на всій території країни. Водночас кримінальна відповідальність за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення відсутня. «Нині за таке правопорушення передбачено лише адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Законо-проект же вводить кримінальну відповідальність за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, суттєво збільшує розмір покарання за видобування всіх корисних копалин та вводить обтяжуючу ознаку — діяльність організованої злочинної групи та відповідальність юридичних осіб у цій сфері. Водночас Держгеонадра наділяється повноваженнями виявляти факти незаконного добування корисних копалин та звертатись до суду», — наголосив народний депутат, додавши, що нині ці повноваження належать до Держекоінспекції.
Це, переконаний П. Якименко, стане додатковою гарантією, що жоден випадок незаконного видобування не залишиться непоміченим.
Обговоривши законопроект за скороченою процедурою, 283 народних депутати підтримали його в першому читанні.
Посилять законодавці відповідальність і за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів. Це передбачено змінами до Кримінального кодексу України (№ 3633). За основу цю законодавчу ініціативу авторства Андрія Кожем’якіна («Батьківщина») підтримала конституційна більшість — 305 народних депутатів.
Цим законопроектом пропонується збільшити санкції статті 171 Кримінального кодексу, а також викласти в новій редакції частину четверту статті 3451 КК, якою передбачити кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї.
За основу народні депутати підтримали й законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України» (№ 3987).
За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького, нині склалась така ситуація, що попри погоджені на міжнародній арені межі держкордону, зокрема з Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною, Білоруссю та Молдовою, вони не внесені фізично в Державний кадастр. «Це сталося через техніко-юридичні неузгодженості», — зауважив він, додавши, що цей законопроект усуває цю техніко-юридичну неузгодженість.
Це, наголосив він, відкриє можливість внесення узгоджених на міжнародному рівні меж державного кордону до Державного земельного кадастру. Це важливо в рамках реалізації створення Національної інфраструктури геопросторових даних.
Підтримку в першому читанні отримав також проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання окремих питань проходження служби у Службі судової охорони» (№ 3935).
Народний депутат Валерій Божик, виступаючи і від групи авторів, і від профільного комітету, зокрема, зауважив, що формування цієї служби розпочато у квітня 2019 року. Водночас досвід її створення виявив низку проблем. «Мета цього законопроекту — усунути прогалини та вдосконалити чинні норми проходження служби у Службі судової охорони», — зауважив він, повідомивши, що Комітет з питань правової політики, розглянувши законопроект, рекомендував підтримати його за основу і додав, що всі висловлені експертами зауваження можна виправити під час доопрацювання проекту до другого читання.
Під час традиційної перерви на прохання окремих лідерів депутатських фракцій та груп у кабінеті Голови Верховної Ради відбулась нарада.
За основу було ухвалено також проект закону «Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян» (№ 3911). Як повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, останнім часом кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності набула загрозливого масштабу. Тож уряд запропонував встановити додаткове покарання у вигляді конфіскації майна за вчинення злочину, передбаченого статтею 259 КК України.
Народні депутати доволі критично висловились щодо ідеї конфіскації майна, яка застосовується у разі вчинення економічних злочинів. «Уряд не обґрунтував застосування цієї норми і на цьому наголошує Головне науково-експертне управління», — зауважив представник «Довіри» Сергій Вельможний.
За словами ж Андрія Осадчука («Голос»), народних депутатів вводять в оману, коли говорять про умовні строки ув’язнення або штрафи за подібні правопорушення. Він нагадав, що за чинною статтею Кримінального кодексу передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років, а у випадку тяжких наслідків — до 8 років. Вісім років провести в українській в’язниці — це серйозне покарання. Тому хотів би бачити ефективну роботу Національної поліції, а не пошук аргументів, чому вони не можуть затримувати цих порушників і ув’язнювати на такі строки. Зрештою, 235 народних депутатів підтримали законопроект у першому читанні. Фракції «ЄС» та «Голос» жодного голосу «за» не дали.
Цього дня було ухвалено:
у першому читанні проекти законів: «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільні дороги» (№ 3901); «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу)» (№ 4119); «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків у цілях фінансування видатків, визначених пунктами 31—34 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»)» (№ 4120);
у другому читанні та в цілому проекти законів: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (№ 3851); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками» (№ 0853); «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо депутатських звернень)».
Народні депутати підтримали проекти постанов: «Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо здійснення заходів, спрямованих на включення Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та його розвитку»; «Про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України (28 червня 2021 року)»; «Про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-ї річниці прийняття Акта проголошення незалежності України»; «Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди».
Народні депутати включили до порядку денного проект закону «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України та інших законодавчих актів про перенесення термінів набрання чинності норм щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі та послуг» (№ 4313). Проте для ухвалення проекту в першому читанні у сесійній залі забракло голосів (212 «за»), натомість 254 обранці підтримали пропозицію повернути проект на повторне перше читання. Крім того, народні депутати внесли зміни до складу двох парламентських ТСК — щодо розслідування нападів на Катерину Гандзюк та щодо розслідування фактів корупції в ДАБІ.
На пленарному засіданні із заявою від імені двох фракцій виступив Ярослав Железняк («Голос»), який висловився проти «сюрпризів» від уряду у вигляді запровадження локдауну і закликав колег підтримати постанову, яка вимагає, аби рішення уряду про впровадження жорсткого карантину було прокомуніковано в суспільстві за сім днів. Було озвучено, яку підтримку буде надано бізнесу та громадянам — відповідні законопроекти має представити уряд. «Щоб ми разом з громадянами, бізнесом знали, як працюватиме економіка», — наголосив він.
Крім того, на початку ранкового засідання народні депутати оплесками привітали новину про виправдання та звільнення італійським судом українського військового Віталія Марківа. Голова МФО «FreeМарків» Єгор Чернєв нагадав, що Марків за надуманими обвинуваченнями перебував в італійській в’язниці, але не втрачав надію на справедливість, адже знав: в Україні десятки людей борються за його звільнення. «Ми дійсно своїх не кидаємо, на відміну від нашого ворога, для якого солдат — це гарматне м’ясо. Ми цінуємо кожного бійця, кожну людину, кожного громадянина і саме цим ми відрізняємося від них. На жаль, сьогодні ще багато наших співвітчизників залишаються незвільненими, вони залишаються у застінках Росії та на окупованих нею територіях. Я хочу запевнити їх: жоден не буде забутий. За кожного ми будемо боротися неначе це наш батько, син чи брат. Хочу лише попросити їх — не втрачайте надію! Як не втратив її Віталій Марків», — сказав він.
А представник «ЄС» Олег Синютка у цьому контексті наголосив: пора розслідувати справу Шеремета і припинити політичні переслідування Софії Федини, Марусі Звіробій та всіх добровольців і волонтерів, які зі зброєю в руках захищали українську державу.
Із днем народження цього дня вітали Олександра Колтуновича («ОПЗЖ») та Євгена Пивоварова («Слуга народу»).
