Нині вже налічується 50 тисяч зруйнованих приміщень по обидва боки лінії розмежування.

А для розміщення всіх ВПО — десятиліття

Учора Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова (на знімку) презентувала в онлайн-режимі спеціальну доповідь «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло» з урахуванням європейського досвіду. Участь у відеозаході взяли народні депутати, урядовці, представники місцевої влади, експерти, омбудсмени деяких країн.

«У зв’язку з наявним міжнародним збройним конфліктом, наслідком якого є тимчасова окупація частини території України, питання інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення є одним із першочергових завдань для держави», — зазначила Людмила Денісова.

Українська влада, за її словами, впроваджує заходи, спрямовані на розв’язання проблеми внутрішнього переміщення, створення ефективних інструментів державного управління, задоволення нагальних і постійних потреб біженців.

Однак на сьомому році збройного конфлікту жоден орган державної влади не володіє інформацією стосовно кількості внутрішньо переміщених осіб, які потребують забезпечення житлом. Станом на серпень 2020 року в Україні зареєстровано 1451496 осіб, які внаслідок збройної агресії Росії проти України вимушені були залишити свої будинки. А для територіальних громад збільшення чисельності населення спричинило додаткове навантаження на інфраструктуру, а також значне зростання цін на оренду житла.

Промовці наголошували, що, незважаючи на існування в Україні правових механізмів участі ВПО у програмі «Доступне житло», більшість біженців не спроможні покрити 50 відсотків вартості будівництва доступного житла. Тому багато з них або не беруть участі в цій програмі, або подають заяви на отримання компенсації.

Голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубінець зазначив, що внутрішнє переміщення для багатьох мешканців сходу країни, на жаль, стає постійним явищем і ті, не маючи свого житла, змушені повертатися на окуповану територію. Але, констатував голова комітету, є позитивні приклади, коли влада Маріуполя виділяла кошти для придбання житла переселенцям.

Завдання і парламенту, і уряду, і місцевої влади, переконаний Дмитро Лубінець, сформувати фонди житла для тимчасового проживання і вдосконалити програми його надання, збільшити житлові фонди соціального призначення для ВПО, розширити державну підтримку, пільгове кредитування тощо. Народний депутат подякував Раді Європи і міжнародним партнерам, які, крім того, що діляться досвідом, виділяють ще й додаткове фінансування.

Однак досвід більшості країн, що постраждали від збройного конфлікту, свідчить: не можна розв’язувати житлову проблему для всіх переміщених осіб. Отож треба розставляти пріоритети.

У доповіді Уповноваженого йдеться про приклад Боснії і Герцеговини, де існують обмеження в доступі до житла для постійного проживання для уразливих ВПО, особливо для тих, у кого ніколи не було власності до конфлікту. У Грузії створили систему, засновану на балах, щоб обрати найбільш уразливих внутрішньо переміщених осіб для пріоритетного розміщення. Серед основних критеріїв уразливості — соціально-економічний стан сім’ї, статус ветерана війни, наявність осіб похилого віку. У Молдові немає чітких критеріїв і процедур пошуку житла. Для отримання статусу ВПО важливу роль відігравали два критерії: бути вихідцем із території, що не контролюється державою (Придністров’я), і не мати можливості повернутися.

Отже, наголошували промовці, для розв’язання житлової проблеми вимушених переселенців потрібен час. А для розміщення всіх ВПО — десятиліття.

Протягом презентації спеціальної доповіді Людмила Денісова отримала багато вітань від колег з інших країн, омбудсменів Туреччини, Боснії і Герцеговини, Хорватії, які наголошували на зростаючій ролі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у розв’язанні багатьох проблем.

Доповідь уповноваженого буде озвучена у Страсбурзі в штаб-квартирі НАТО.

Цифра

Нині вже налічується 50 тисяч зруйнованих приміщень по обидва боки лінії розмежування. 62 відсотки переселенців винаймають житло за власні кошти, 16 відсотків мешкають з родичами, 5 — у гуртожитках, 3 відсотки — у центрах компактного проживання ВПО. І тільки 10 відсотків стали власниками свого житла на новій території.

Вл. інф.

Фото з відкритих джерел.