Шість років тому Олег Віталійович переїхав з Донецька до Одеси. Родом він з міста Артемівська (нині — Бахмут). Професію обрав під впливом батьків: мама деякий час працювала в школі вчителем хімії, а батько, кандидат наук, усе життя присвятив застосуванню математичних методів у геологорозвідці.

Після переїзду до Одеси Олег Пустовойт став викладати інформатику в 65-й середній школі, розташованій у спальному районі міста — житловому масиві Таїрове. Школа спеціалізована, з поглибленим вивченням інформатики, яку діти починають вивчати з другого класу. Директор школи, відмінник освіти України Наталія Завойко розповідає, що з появою Олега Віталійовича колектив немов отримав друге дихання. Новий учитель інформатики на деякі шкільні процеси дивиться з точки зору математичної моделі, де можна обчислити кінцевий результат.

В Олега Пустовойта був вишівський диплом математика, але не було диплома вчителя. Уже в Одесі він закінчив Південноукраїнський національний педагогічний університет. Але інформатику дітям Олег Віталійович викладає понад 20 років.
Корисна гра

— Я працював у Донецькому палаці дитячої та юнацької творчості. Разом з дітьми об’їздив конкурси по всьому колишньому СРСР, від Білого до Чорного моря. У нас були хороші результати. Вигравали конкурси Ермітажу, Пушкінського музею, «Союзмультфільму», — розповідає педагог.

Досвід викладання Олега Пустовойта без перебільшення є унікальним. За довгі роки роботи в центрах позашкільної освіти він створив ігрову модель вивчення інформатики. Тепер навіть у закладі, де існує чітка навчальна програма, вона вивчається в ігровій формі. Такий підхід припав дітям до душі, тож після планових уроків вони із задоволенням біжать на гурток інформатики, яким керує Олег Пустовойт.

Виплисти в інформаційному морі

Довкола сучасних учнів — море інформації, нагадує він, а наука інформатика якраз вчить управляти цим морем. Без досягнень інформатики не існувало б комп’ютерів, Інтернету, не було б потужних обчислювальних машин, здатних виконувати складні розрахунки за мілісекунди. А вони потрібні скрізь: на виробництві, в банках, на транспорті.

Деякі батьки досі запитують, чи потрібно масово вивчати інформатику в школі. Далеко не всі стануть програмістами, веб-дизайнерами чи системними адміністраторами, але вони хоча б навчаться розуміти, для чого потрібна така наука і як за її допомогою все це функціонує ...

— Моє завдання — якраз дати зрозуміти дітям, чи потрібно їм розвиватися далі в інформатиці чи ні, — наголошує Олег Віталійович.

Олег Пустовойт намагається знайти індивідуальний підхід до дитини і розкрити в ній потенціал, який, впевнений педагог, є у кожного. Він не згоден з думкою, що діти зараз «інші», тому до них потрібен якийсь інший підхід. Учитель впевнений, що основні принципи педагогіки залишаються актуальними завжди. Так, навчання має бути чесним, а отже, без вимогливості і наполегливості в досягненні педагогічних цілей вчителю не обійтися. Він завжди чітко ставить завдання, пропонує різні варіанти його вирішення, але вимагає виконання в строк.

Проектна робота

Пустовойт намагається поєднувати традиційні і сучасні методи, зокрема, використовувати проектний підхід до навчання. Опанувавши якусь тему, учні готують власний проект з програмування, веб-дизайну, мультимедійних продуктів чи анімації.

Кращих результатів, каже він, його підопічні досягали саме в галузі графіки та анімації.

Але спочатку дітей потрібно запалити, зацікавити. «Учитель, який не починає з того, щоб пробудити в учня бажання навчатися, «кує холодне залізо», — каже Олег Віталійович.

Пустовойту запалити вдається. Тож не дивно, що його учні здобули понад 250 медалей і дипломів на конкурсах і олімпіадах національного й міжнародного рівня в Україні, Білорусі, Румунії, Болгарії та Македонії.

— Це завзяті діти, які готові витратити рік на створення двохвилинного мультфільму. Вони вже в третьому класі знають, що таке переріз і скомпанування. І це заняття куди краще, ніж перегляд мемів, які я вважаю прихованою формою прокрастинації, «інформаційною жуйкою», — каже Пустовойт.

Битва бактерій

Серед його вихованців є вундеркінди, які буквально з пелюшок вчаться користуватися гаджетами, а вже в третьому класі за кілька годин можуть змоделювати, наприклад, об’ємну фігуру героя інтернет-гри.

Одна з його випускниць, Афіна Каракян, пише книги в стилі фентезі, переводить їх, макетує і сама ж ілюструє. Шестикласниця Ангеліна Власенко створила мультфільм про власні проекти супутників для прибирання космічного сміття. А випускниця Софія Кирилова — автор серії графічних робіт на тему «гаджетоманії».

Ще один проект, яким пишається вчитель, — робота дев’ятикласника Дениса Демченка «Битва бактерій». Це гра, в якій змагаються між собою дві конкуруючі колонії бактерій. Пустовойт вважає, що вона має всі шанси стати навчальним посібником з біології.

— У 2016—2019 роках я був керівником проектів української команди на світових фіналах чемпіонатів з проектних IT-технологій INFOMATRIX, що проводяться в Бухаресті, — розповідає Олег Пустовойт. — Мої учні отримали чотири срібні і чотири бронзові медалі. Результати наших команд останніх років свідчать про те, що нині IT-освіта в Україні перебуває на високому рівні.

Школярі кажуть, що вчитель з ними — «на одній хвилі». Може у вільний час між заняттями пограти з дітьми у бадмінтон чи волейбол, цінує вдалий жарт, ніколи не відмовляє в допомозі. Тому клас інформатики зачиняється в школі останнім. Діти приходять туди після уроків, щоб запитати поради і попрацювати над новим проектом.

Одеса.

Фото Катерини ЛАЩИКОВОЇ.