Напевне, багато хто, а особливо молодь та діти, заходячи до будь-якого продуктового магазину, звертають увагу на полиці, заповнені яскравими упаковками різних розмірів — це всім відомі картопляні чипси. А от чи відома комусь інша продукція з майже аналогічною назвою — чипси, але... яблучні? Найімовірніше, що ні. Бо в Україні вона поки що — рідкість. Її виробництво під торговою маркою «Добре яблуко» започатковано у Павлиші, що в Онуфріївському районі на Кіровоградщині, головою фермерського господарства «Весна» Олексієм Скрилем.
Від заснування в 2001 році й дотепер основним видом діяльності «Весни» є садівництво.

— Ми розпочинали працювати з одного гектара яблуневого саду, а нині він зростає на десяти гектарах, — розповідає Олексій Григорович.
Не все ладилося одразу. Були й невдачі. Але чоловік не відступав перед труднощами, і це дало свої плоди, як у прямому, так і в переносному значенні цього слова.

Дерева — то не поле кукурудзи чи соняшнику

— Коли виник задум займатися садом, не підозрював, що це так складно, — зізнається фермер. — Якщо б просто вирощував кукурудзу чи соняшник, то від оранки до збору врожаю працював би на своєму полі лише декілька днів на рік. А в саду доводиться трудитися фактично без перепочинку.

І навесні потрібно зробити кілька обробок від шкідників, міжрядний обробіток — теж не один раз, потім — збір урожаю, закладення на зберігання, реалізація, переробка. І наостанок — майже протягом всього осінньо-зимового періоду триває обрізка дерев. А їх — тисячі.

— А от обробку дерев від шкідників проводимо мінімальну, — зазначає Олексій Скриль. — Якщо в тій самій Польщі садоводи обприскують сади в середньому по сім разів за рік, то ми — чотири.

Для цього мають відповідну техніку. Придбали спеціальну техніку і для збору врожаю.

А ще у ФГ «Весна» роблять прищепи та вирощують яблуневі саджанці, як для власних потреб, так і на реалізацію.

— Саджанці ростимо передусім для себе, — зазначає Олексій Скриль. — Адже ми теж не застраховані від природних стихій, тож маємо чим замінити втрачені деревця. Одного року, наприклад, багато дерев поламав буревій, що супроводжувався сильним градом. Було й таке, що незміцнілі саджанці вимерзали. Та й на власному досвіді переконалися — ще не факт, що куплений десь, навіть у перевірених розсадниках, посадковий матеріал приживеться і виросте. Тож і підстрахували себе. Хоч, звісно, і роботи додалося чимало.

— Після того як збираємо врожай, частину одразу пропускаємо через калібрувальну машину і реалізовуємо, переважно — оптом, — каже Олексій Григорович. — Частину міцних та неушкоджених плодів закладаємо на зберігання в холодильну установку об’ємом 120 тонн. Плоди нічим не обробляємо і не «загазовуємо» приміщення холодильника для збільшення строку їхнього зберігання. Тому яблука абсолютно екологічні, мають свій природний смак та аромат. У роздріб зі складу реалізуємо за ціною від 8 до 10 гривень.

Попри всі труднощі та напружену роботу Скриль не приховує радості, яку отримує від своєї справи: «Якби знову постало питання — вирощувати якісь сільськогосподарські культури чи займатись садом, то все одно вибрав би останнє. Адже сад, коли починає цвісти, перетворюється на справжній рай. Це — неймовірні краса та аромати».

Так само в пору дозрівання, коли, як зазначає фермер, садом не намилуватись. І знову-таки аромати від зібраного врожаю не порівняти з ароматом яблук, які часто реалізують на полицях супермаркетів — коли плоди переважно гарні, але «неживі». Тому Олексій Скриль схиляється до ековиробництва — звів до мінімуму «хімізацію» процесу вирощування та зберігання яблук.

До речі

Нині на яблуневій плантації «Весни» налічується до півтора десятка сортів зимових шпалерно-карликових яблунь вітчизняної та зарубіжної селекції на карликовій підщепі.

Це — високоврожайні, низькорослі дерева, зручні в догляді. Серед них такі сорти, як Чемпіон, Пінова, Еліза, Ренет Симиренка, Голден Делішес. Є й рідкісні сорти. Також є й кількасот дерев груші.

Чипси, але... яблучні

До реалізації продукції в господарстві підійшли творчо — вирішили частину її переробляти на джем та чипси.

— Зареєстрували торгову марку «Добре яблуко», — зазначає новатор. — Розроблено технічні умови та запатентовано виробництво яблучних чипсів. Наразі виробляється шість видів цієї продукції: чипси без домішок, чипси з маком, з кунжутом, з корицею, з горіхом та з ароматом ванілі (на знімку).

Лабораторні аналізи підтверджують корисність цього продукту. Адже саме в сушеному вигляді зберігається велика кількість вітамінів. І якщо у декого з дітей чи дорослих є протипоказання до вживання свіжих яблук, то у виглядів чипсів вони приносять організму лише користь.

Незважаючи на унікальність продукту, з його реалізацією, як розповів Олексій Скриль, виникла проблема. Щоб «зайти», скажімо, в мережу супермаркетів, потрібні надзвичайно великі кошти. Це й стримує вихід на оптовий ринок. У роздріб чипси продають по 15 гривень за 40-грамову упаковку.

Трохи легше з реалізацією яблучного пюре (джему). Його закуповують кондитерські цехи для виробництва зефіру, пряників тощо.

Садівництво як перспектива для краю

Свій яблуневий бізнес Олексій Скриль планує розвивати й далі. Тим паче що кліматичні зміни в нашому регіоні цьому сприяють.

— У нас зменшилась кількість дощів. Це дозволяє ефективніше боротися з хворобами саду. Також у нашій місцевості побільшало сонячних днів, що покращує смакові якості фруктів.

Ароматною та поживною смакотою уже протягом десяти років фермер охоче пригощає вихованців дошкільних закладів Павлиша та Онуфріївки. А ще презентує свою продукцію, надаючи запашні смаколики на громадські масові заходи.

Нині заговорили про вітчизняні бренди — борщ, бриндзю... А якщо яблучні чипси здобудуть заслужену популярність серед споживачів, то про них можна буде говорити як про «павлиський» бренд вітчизняної екопродукції. Тієї, яка завойовує споживчі ринки світу. Бо за нею — майбутнє!

Кіровоградська область.

Фото автора.