Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.
 


Під час засідання.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Більше фото тут
 


Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики (в центрі) Ярослав Железняк під час засідання комітету, на якому обговорювався, зокрема, проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Відкривши пленарне засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков привітав усіх із 29-ю річницею проведення Всеукраїнського референдуму, за результатами якого було підтверджено Акт проголошення незалежності України.

Після виступів із заявами та зверненнями головуючий оголосив перерву та запросив керівників депутатських фракцій і груп на нараду. Після її завершення Дмитро Разумков поінформував про досягнення домовленості щодо підготовки додаткового законопроекту для врегулювання ситуації із діяльністю ФОПів. «З цим погодилися усі депутатські фракції та групи. Сподіваюся, що після рішення комітету всі так само підтримають пропозицію про застосування процедури ad hoc для розгляду цього питання на сьогоднішньому засіданні парламенту і воно буде проголосовано за основу та в цілому», — зазначив Голова Верховної Ради та доручив профільному комітету зібратися о 12-й годині на засідання.

Згодом Голова Верховної Ради повідомив, що профільний комітет підготував компромісний законопроект № 4439-д та що представники усіх депутатських фракцій і груп підписали листа про застосування під час його розгляду процедури ad hoc.

Доповідач, народний депутат Ярослав Железняк, який представляв законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій, № 4439д), наголосив, що парламент зобов’язаний підтримати зміни, які хоча б частково дадуть змогу врегулювати ситуацію із ФОПАми. «Пропонований законопроект не задовольнить повністю ані людей, які зібралися біля парламенту, ані Міністерство фінансів, яке наполягало на повній фіскалізації, ані багатьох колег, у тому числі й тих, що входять до профільного комітету», — сказав він, зауваживши, що в цьому й полягає мистецтво компромісу.

За словами Я. Железняка, компромісний документ передбачає перенесення на 1 січня 2022 року обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб—підприємців, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп. Крім того, скорочено перелік ризикованих видів діяльності та вилучено норму про кешбек. Норма про кешбек, зокрема, передбачала, що споживач, який зробив покупку та отримав чек, має можливість його перевірити. І якщо чек не зареєстрований у податкових органах, то покупець може подати скаргу та повернути повну вартість придбаних товарів. Ще одна зміна стосується прив’язки всіх лімітів до ставки мінімальної заробітної плати, зокрема й лімітів фіскалізації. «Ми також скасовуємо велику кількість штрафів, які найбільше бентежили підприємців», — сказав він, нагадавши, що мораторій на перевірки до кінця карантину ніхто не скасовуватиме. «Я розумію, що цей текст може не подобатися. Мені він теж не подобається, але це є компромісом», — зауважив Я. Железняк.

Під час обговорення Давид Арахамія («Слуга народу») наголосив, що останнім часом триває широка дискусія щодо того, як, з одного боку, узгодити бажання держави контролювати ліміти для малих підприємств, а з іншого — створити гідні умови для діяльності ФОПів. «Пропоноване рішення не є ідеальним для жодної зі сторін, але сьогодні воно об’єднує зал. Для малого бізнесу воно створює прості умови існування, а для великого бізнесу, який маскується під ФОПи, це хоч і не забороняється, але ускладнюється. Бо в держави з’являються належні інструменти для контролю», — сказав він.

«Законопроект № 4439д — це компроміс для депутатів, але він не є компромісним для ФОПів», — заявила Наталія Королевська («ОПЗЖ»).

Ніна Южаніна («Європейська солідарність») зауважила, що пропонований документ не влаштовує її особисто як автора законопроекту № 3853-1, але його ухвалення — це початок шляху до взаєморозуміння між підприємцями та владою.

Сергій Соболєв («Батьківщина») висловив думку, що в ситуації, коли не було підтримано законопроект хоча б про просте відтермінування застосування касових апаратів, а до кінця року залишаються лічені дні, єдиний вихід — це зробити хоча б півкроку вперед. Водночас він зауважив, що ухвалення законопроекту № 4439д відкриє шлях до подальших переговорів, адже «Батьківщина» наполягатиме на поверненні до розгляду законопроекту фракції з цього питання.

Тарас Батенко (ДГ «За майбутнє») зазначив, що компромісні пропозиції дадуть змогу підприємцям вижити в умовах пандемії, хоча це не те, на що вони чекали в умовах пандемії. «Тому ми далі продовжуватимемо цю боротьбу, бо застосування РРО відтерміновано лише на рік», — сказав він.

Павло Бакунець (ДГ «Довіра») закликав почути крик підприємців, які зібралися перед парламентом, і зробити їм назустріч перший крок, відтермінувавши на рік застосування РРО, а далі створити робочу групу, яка напрацює новий законопроект, який дозволить ліквідувати податкові «скрутки» і контрабанду та створити кращі умови для роботи ФОПів.

Зрештою 319 народних депутатів підтримали ухвалення законопроекту № 4439д у цілому.

Верховна Рада підтримала пропозицію Президента щодо направлення на доопрацювання Закону «Про електронні комунікації» (№ 3014). Представник Президента у Конституційному Суді Федір Веніславський повідомив, що цей законопроект не був підписаний главою держави, оскільки всупереч статті 92 Основного Закону, яка закріпила перелік питань, що визначаються винятково законами України, цей документ містить посилання на підзаконні акти. Крім того, Президент зауважує, що ухвалений закон не встановлює вимог щодо структури власності суб’єктів надання електронних мереж та послуг на території України, що може призвести до здійснення такої діяльності юридичними та фізичними особами, зареєстрованими в офшорних юрисдикціях резидентами держави-агресора. «Президент вважає необхідним збереження існуючого підходу до визначення структури власності визначених суб’єктів», — повідомив Ф. Веніславський, додавши, що також глава держави вважає неприпустимим неврахування в ухваленому законі ситуацій, що вимагають екстрених дій органів державної влади у разі загроз національній безпеці, економічному добробуту та правам людини.

Враховуючи ці та інші зауваження, Президент запропонував доопрацювати ухвалений Верховною Радою Закон «Про електронні комунікації» з метою приведення його положень у відповідність до Основного Закону та усунення існуючих прогалин і недоліків.

Заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко повідомив, що комітет рекомендував Верховній Раді підтримати пропозиції Президента. Звернувши увагу, що цей документ є одним із зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, О. Федієнко закликав колег підтримати направити документ допрацювання до Комітету з питань цифрової трансформації.

Верховна Рада включила до порядку денного та ухвалила рішення про скорочення наполовину строку для внесення альтернативних проектів низки законопроектів: про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, № 4429; про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, № 4430; про внесення змін до статті 28 Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», № 4431).

У першому читанні схвалено законопроект про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, № 3497). Та законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною,
№ 3695).

Народний депутат Михайло Лаба представив законопроект про внесення змін до статті 5 Закону «Про гуманітарну допомогу» (№ 3527), яким пропонується дозволити місцевим органам державної влади відности до гуманітарної допомоги вантажі вагою до 12 тонн замість нинішніх 3 тонн.

226 народних депутатів підтримали цю пропозицію та ухвалили законопроект № 3527 у першому читанні.

Ще один ухвалений у першому читанні законопроект — про внесення зміни до статті 2 Закону «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (№ 3573) — передбачає збільшення на 50 відсотків державної допомоги дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів.

У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги та інших питань державного боргу, № 3039а). Натомість законопроект про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями
(№ 3760) відправлено до комітету на повторне друге читання.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:

— Останнього місяця цього року ми маємо головні завдання для парламенту — боротьба з пандемією, бо ця хвороба вже прийшла майже в кожну родину. Робота має проводитися не в тому, щоб розглядати, коли буде запроваджено локдаун, а потрібно ухвалювати конкретні рішення зі збільшення фінансування медиків, їхньої зарплати, страхування, закупівлі додаткових ліків, забезпечення лікарень киснем тощо. Треба приймати рішення щодо підтримки людей, які втрачають роботу внаслідок пандемії, стосовно податкових канікул для бізнесу. Усі ці речі повинні бути відображені у бюджеті на наступний рік. Але коли ми побачили проект, внесений до зали, стало зрозуміло: він не відповідає на ті виклики, які стоять перед державою. І наша політична сила вимагає перегляду проекту кошторису, щоб він був повернутий обличчям до людей.

Тарас БАТЕНКО, група «Партія «За майбутнє»:

— Суспільство знервоване від невизначеності, яку ми сьогодні переживаємо завдяки уряду, владі. Ми хочемо, щоб у нас була країна інтелекту, а не інтелектуального локдауну. Тим паче ми почули з уст міністра охорони здоров’я пана Степанова, що карантин вихідного дня не виправдав себе і його треба скасувати. То де ж інтелект в уряді і профільному міністерстві? Яка готовність лікарень до тотального локдауну, який на нас чекає?
Щодо державного бюджету, який ми невдовзі розглядатимемо в сесійній залі, то ми хочемо почути чітко від уряду, що об’єднані громади не втратять кошти, які вони мають цього року, що вони виживуть у непростому 2021 році.

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:

— 25 жовтня у нас відбулися місцеві вибори, утворено новообрані об’єднані територіальні громади і тому нині у голів ОТГ, представників органів місцевого самоврядування виникає дуже багато запитань. Сформовано нові районні ради, на їхній баланс перейшло майно колишніх райрад, але є питання, що буде з районними лікарнями. Який буде їхній статус, які послуги вони надаватимуть, як вони фінансуватимуться? Тому ми б хотіли, щоб Кабмін першочергово звернув на це увагу і дав роз’яснення з цього питання органам місцевого самоврядування. Також дуже важливе запитання, яке ставлять представники громад, — робота сімейних лікарів. Проблема в тому, що сімейні лікарі працюють у нерівних умовах в сільській місцевості та в містах. Не може сімейний лікар у селі укласти декларації з двома тисячами пацієнтів, там просто немає такої кількості. Тому Кабінету Міністрів терміново потрібно запровадити коригуючі коефіцієнти і капітаційні ставки для сімейних лікарів.

Сергій СОБОЛЄВ, фракція «Батьківщина»:

— Ми не можемо йти на канікули без вирішення трьох питань — бюджету, ФОПів та перезавантаження норм, які визнано неконституційними. Ми також наполягаємо на позиції кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в деклараціях. Думаю, єдиний можливий варіант — доопрацювати проект Президента, взяти за основу проект погоджувальної групи і вийти на варіант, який дасть змогу з 1 січня відкрити електронне декларування і відповідальність, зокрема й кримінальну, за недостовірні дані.

Микола ЗАДОРОЖНІЙ, фракція «Слуга народу»:

— Минулого тижня ми працювали із виборцями. Відбулося багато зустрічей. Тож хочу звернутися до Верховної Ради з проханням залишити акциз на місцях, бо бюджети місцевих рад та громад нині дуже страждають. Відомо, що Президент підписав указ про передачу земель, але на місцях ділянки роздають незрозумілим громадянам. Моя третя пропозиція стосується того, щоб заборонити виділення земель Держгеокадастром до моменту передачі їх громадам.

Олексій ГОНЧАРЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:

— Люди нині вмирають не тільки від вірусу, а й через відсутність кисню, електроенергії в лікарнях. Влада повинна зайнятися нарешті справою. Мають робитися тести, лікарні мають забезпечуватися необхідним. Але влада займається тільки репресіями проти опозиції. Ми знову дізналися, що Печерський суд видав дозволи на обшуки телеканалу «Прямий».

Рустем УМЄРОВ, фракція «Голос»:

— Тимчасова окупація українських земель Росією триває вже сьомий рік. Ця країна переслідує громадян нашої держави за політичними, етнічними та релігійними ознаками. За цей час незаконно позбавлено волі 111 наших громадян. У російських тюрмах вони перебувають у нелюдських умовах. А ми й досі не маємо єдиного органу, на який було б покладено координацію роботи зі звільнення наших громадян. Тому пропоную утворити міжвідомчий координаційний центр, завданням якого буде звільнення тих, кого позбавлено волі внаслідок збройної агресії.