Маємо постійно звіряти годинники і чути представників громад

Успішне завершення реформи передусім залежить від ефективності діалогу представників гілок влади, які мають, так би мовити, звіряти годинники, щоб рухатися в одному напрямі. Проте це далеко не все. Необхідна ще й вдала комунікація з громадянами, з місцевим самоврядуванням. У цьому переконаний голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко (на знімку), з яким «Голос України» зустрівся напередодні свята. Голова комітету розповів про подальші кроки з вдосконалення законодавства, перспективи ухвалення конституційних змін та багато іншого.

— Під час нашої попередньої розмови, рік тому, ми говорили, що партія влади поставила перед собою амбітну мету: у 2020 році завершити процес утворення ОТГ. Що ж, мета досягнута, — вітаю вас! Але це був непростий шлях, який супроводжувався і протестними акціями, і новими викликами. Чи все вдалося так, як задумувалось?

— Дякую за вітання! Це наш спільний успіх! Справді, це було одним із наших ключових завдань — завершити формування об’єднаних територіальних громад, провести реформу субрегіонального (районного) рівня адміністративно-територіального устрою та організувати місцеві вибори вже на основі реформованого АТУ. Справді, процес ішов дуже непросто. Весною та влітку цього року, майже кожного дня, я проводив по кілька зустрічей із представниками громад, органів місцевого самоврядування, активістами. Інколи люди приходили і влаштовували пікети прямо перед будівлею, де розташовані парламентські комітети, і кожного разу я виходив до них, запрошував до себе в кабінет, ми спілкувалися, намагалися напрацювати таку модель об’єднання територіальних громад та районування, яка б максимально влаштувала всі сторони. Хоча зрозуміло, що знайти варіант, який влаштує абсолютно всіх, — неможливо.

Тому виходили з реалій, які складалися на той момент, розуміючи, що або ми вислухаємо всі сторони і приймемо рішення, яке, можливо, когось не влаштує, або за безкінечними консультаціями загубимо процес узагалі. Хоча не раз були і зустрічі, коли ми не могли погодитися з точкою зору активістів чи місцевих депутатів, але дуже виважено, аргументовано пояснювали їм, чому має бути ухвалене саме таке рішення, а не той варіант, на якому наполягають вони. І у багатьох випадках люди йшли заспокоєними, можливо, вони і не були задоволені до кінця, однак мали розуміння, чому має бути саме так, а не інакше. До речі, те, що засідання нашого комітету завжди проводилися гласно, відкрито, з трансляцією в Ютубі, що люди бачили, як відбуваються дискусії та ухвалюються рішення, багато в чому допомагало досягати порозуміння.

— Щодо нового районування. Як у низці регіонів, так і деякі експерти неоднозначно поставилися до нового адмінтерустрою. У рамках цієї реформи деякі вже сформовані на добровільній основі ОТГ довелося роз’єднувати, говорили й про «штучність» утворення низки районів тощо. Чому так сталося, на вашу думку?

— Абсолютна більшість укрупнених районів була утворена відповідно до методики, розробленої Міністерством розвитку громад та територій України, з урахуванням успішного досвіду європейських країн, де відбувалися схожі процеси. До обговорення залучалися і місцеві ради, й асоціації місцевого самоврядування, і фахівці у сфері децентралізації, зокрема — міжнародні. З деяких питань, наприклад, в частині визначення адмінцентру нового району, ухвалювали рішення з урахуванням інтересів безпеки держави. Так само доводилося іти й на певні компроміси у деяких випадках, наприклад там, де був консенсус місцевих еліт та депутатів-мажоритарників. Стосовно ОТГ: часу на добровільне об’єднання було вдосталь, інша справа, що подекуди цьому процесу протидіяли місцеві еліти, яких влаштовував існуючий стан речей. Та добровільне об’єднання лише частини громад не дало б можливості просуватися далі: без затвердження перспективних планів усіх громад ми б не змогли перейти до наступних етапів реформи, а це загрожувало зривом усього процесу децентралізації. Щодо «штучності» утворення низки районів — не погоджуся, адже був дуже тривалий, активний процес консультацій із залученням усіх зацікавлених сторін. Хоча могло бути ухвалене і неоптимальне рішення, але, певен, що це покаже час, і якщо буде потреба, це можна виправити.

— Ще одна проблема, яка постала у зв’язку з адмінтерреформою, — кадри. Кількість районних рад скоротилась, а що буде з людьми?

— Апарати райрад здебільшого компактні за штатом. Унаслідок укрупнення районів більше вивільниться кадрів у районних державних адміністраціях, там, де вони будуть ліквідовані. Проте, не забуваймо, що новоутвореним ОТГ також потрібні фахові кадри, тому більшість спеціалістів, які вивільняться, матимуть можливість працевлаштуватися в структурах ОТГ. Загалом, реформа децентралізації — це також і економія та більш ефективне використання публічних фінансів. Адже на фінансування діяльності однієї РДА з держбюджету в середньому виділялося майже 10 мільйонів гривень на рік. Тобто, лише за рахунок зменшення кількості райдержадміністрацій буде економія понад 3 млрд грн на рік. І йдеться не просто про механічне скорочення штату. А про передачу повноважень на місця, на рівень громад, як це і передбачено філософією реформи. А за райдержадміністраціями мають залишитися функції з нагляду за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування, додержанням прав і свобод громадян, виконання державних і регіональних програм.

— Можна сказати, що стратегічне завдання виконано: місцеві вибори відбулися на новій територіальній основі на рівні громад та районів. Нині всі громади в Україні працюватимуть в однакових умовах і матимуть набагато більше повноважень і ресурсів. Але ж процес реформування на цьому не завершується, що далі?

— Звичайно, ні. Попереду ще дуже важливий процес внесення змін до Конституції України, ухвалення нових редакцій законів про місцеві державні адміністрації та місцеве самоврядування, можливо, — про префектів. Ми планували цього року завершити внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Водночас на прохання асоціацій місцевого самоврядування Президент відкликав ініційований ним законопроект для подальших консультацій. На сьогодні ці консультації наближаються до завершення, і фактично ми можемо найближчим часом отримати законопроект про зміни до Конституції, який зможе об’єднати сесійну залу.

— Коли можна очікувати на ухвалення нових редакцій законів «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації»?

— На засіданні комітету, минулої середи, законопроект «Про місцеві державні адміністрації» було розглянуто та ухвалено висновок рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу, у першому читанні. Тобто, наступний етап — розгляд його у сесійній залі. Що стосується законопроекту «Про місцеве самоврядування», то над ним працює робоча група за участю народних депутатів, представників профільного міністерства, асоціацій місцевого самоврядування, експертів. Цього тижня планується провести ще два засідання. Тобто, найближчим часом, за два-три тижні, робота над ним буде завершена, і він буде поданий на реєстрацію. А далі все залежатиме від того, як працюватиме парламент.

— А щодо змін до Конституції?

— Вони на завершальній стадії. Було проведено дуже копітку роботу, ми мали тривалі робочі дискусії з представниками асоціацій органів місцевого самоврядування та з більшості питань досягли спільного бачення, як рухатися далі.

— Якщо говорити про права і обов’язки місцевого самоврядування, то тут все більш-менш зрозуміло, але чи будуть нові повноваження у достатній мірі забезпечені фінансово?

— Абсолютно правильно ставите питання щодо фінансового забезпечення реформи децентралізації. Звичайно, хотілося, щоб це були паралельні процеси, і відповідні законопроекти було ухвалено разом із затвердженням перспективних планів ОТГ. Для нашого комітету ця реформа пріоритетна, тому ми в максимально швидкому темпі та в короткі терміни розглядали відповідні законопроекті. Інші комітети, які є профільними з низки законопроектів з цієї тематики, мають інші пріоритети, тому законопроекти, необхідні для перерозподілу фінансових ресурсів, на сьогодні ще перебувають на розгляді в парламенті. Водночас той факт, що з 1 січня 2021 року запроваджуються прямі міжбюджетні відносини для всіх ОТГ, — це вже величезний прогрес.

— Щодо Виборчого кодексу. Ці перегони відбувалися за новою системою, і було багато нарікань на Виборчий кодекс і, зокрема, на партизацію місцевих виборів. У комітеті вже також замислилися над необхідністю вдосконалення цього документа. Чи розпочато вже цю роботу і над якими питаннями буде зосереджена робота?

— Ви знаєте, що цей документ було ухвалено ще парламентом попереднього скликання, і перше, що ми зробили, коли було обрано новий склад Верховної Ради України та було сформовано Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, проаналізували, наскільки цей кодекс життєдайний, і наскільки його реально виконати. Ми підключили Центральну виборчу комісію, наших міжнародних партнерів із тим, щоб отримати максимально об’єктивну точку зору і, книга за книгою, дуже детально розглядали Виборчий кодекс. За результатами цього розгляду ми внесли цілу низку суттєвих змін до Кодексу, хоча зрозуміло, що реально побачити, як це працює і чи він є ефективним, можна було лише на прикладі місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня. До речі, ми направили нещодавно відповідний запит до ЦВК з проханням підготувати та надати нам необхідну інформацію та у січні 2021 року плануємо її розглянути і за результатами розгляду рухатися далі.

— Результати перегонів засвідчили перемогу деяких одіозних партій. Наприклад, до міськради прифронтового Маріуполя у числі п’яти партій переможців, серед яких є і ваша політична сила, потрапляє і «Партія Шарія» з результатом 7,9% голосів виборців. На вашу думку, чи не є загрозою існування таких відверто українофобських партій і, тим більше, їх потрапляння до місцевої влади у прифронтовому місті. Чи не варто їх взагалі заборонити? Якщо так, то хто має виступити ініціатором такого кроку: парламент, Мін’юст?

— Звичайно, це тривожний дзвіночок, якщо такі речі відбуваються. Та, водночас, це дзвіночок і для існуючих партій, які представлені у владі, адже, обравши згадану вами партію у виборчому бюлетені, люди тим самим дають зрозуміти, що не знайшли відповідей на певні питання. Тому необхідно робити відповідні висновки і реагувати на ситуацію. Що ж стосується українофобських заяв чи гасел, то якщо представники партії мають до них стосунок, однозначно необхідна реакція правоохоронних органів і Мін’юсту.

— Запитання до вас, як представника правлячої партії: у питанні завершення децентралізації зроблено чимало, але багато роботи й попереду. Чи вистачить сил у «Слуги народу», аби завершити розпочате?

— Я можу говорити лише за комітет, який очолюю. У нас, як у депутатів від фракції «Слуга народу», так і від опозиційних фракцій, більшість поглядів на реформу децентралізації збігаються, і це дає надію на подальші ефективні зміни. Тим більше що маємо плідну співпрацю з нашим профільним міністерством та асоціаціями місцевого самоврядування.

— Від кого залежить успіх реформи-парламенту, уряду, місцевої влади?

— Передовсім — від ефективності діалогу між перерахованими вами суб’єктами влади. Як то кажуть, маємо «звіряти годинники» (і постійно це робимо), щоб рухатися одночасно, в одному напрямі. Мені видається, що поки що це непогано виходить. Та величезна частина успіху впровадження реформи залежить від успішності нашої комунікації з громадянами України, з місцевим самоврядуванням. І як я наголошував, наш комітет працює у максимально публічному режимі, щоб така комунікація відбулася і дала результат.

— Наша розмова відбувається напередодні Дня місцевого самоврядування, представники якого нині зіткнуться з новими викликами, отримають нові повноваження. Що б ви побажали представникам самоврядних органів напередодні свята?

— Щиро вітаю всіх представників місцевого самоврядування! Як тих, кого 25 жовтня було обрано вперше, і для кого це новий досвід, так і тих, кому люди довірили й надалі управляти справами територіальної громади. Та довіра людей — це не лише висока честь, а й величезний рівень відповідальності. І я бажаю вам гідно нести цю відповідальність, бути чесними перед Богом і людьми. Адже в нинішніх складних умовах саме від ваших дій залежить не лише успішність реформ та добробут громад, а й здоров’я та життя людей. Зі свого боку, запевняю, що Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування готовий бути вашим партнером у розв’язанні проблем місцевого самоврядування.

Тож бажаю вам сил та натхнення, мудрості та виваженості у прийнятті рішень! Зі святом вас! З Днем місцевого самоврядування!

— Дякую за розмову!

Розмовляла Олена ГОРБУНОВА.