На знімку: Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, Париж, 10 грудня 1948 р.

10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла один з основних міжнародних документів у цій сфері — Загальну декларацію прав людини. До цього дня Центр новин ООН підготував матеріал про те, як створювався цей документ. Цікаво, що проти його ухвалення активно виступив перший заступник наркома закордонних справ СРСР Андрій Вишинський, більше відомий як безжалісний прокурор на процесах «ворогів народу». Він вважав прийняття Декларації «неприпустимою помилкою»: «Те, що зроблено, зроблено недаремно. Але те, що зроблено, — настільки недостатньо, що за такого стану проекту Декларації її приймати на цій сесії і зробити прапором нашої Організації у вельми й винятково, я би сказав, важливому питанні про права людини було б серйозною і неприпустимою помилкою».

А. Вишинський недарма щосили протистояв ухваленню Декларації. У СРСР у повоєнний час боротьба за права людини стала прапором дисидентського руху.

Пізніше в Україні ідеї справедливості, рівності й свободи було покладено в основу двох революцій. А після трагічних подій на Донбасі й у Криму в 2014 році питання про забезпечення прав людини на тимчасово окупованих територіях стало однієї з головних тем, які піднімає українська влада на міжнародних майданчиках.

Днями одна з найвідоміших правозахисних організацій у світі Human Rights Watch оприлюднила доповідь про дотримання прав людини на планеті. В українській частині доповіді багато місця приділено саме окупованим територіям. У документі, зокрема, зазначається, що протягом усього року загострена ситуація на сході України зберігалася. «Частини Донецької і Луганської областей перебували під фактичним контролем підтримуваних Росією бойовиків. Усі сторони конфлікту неодноразово порушували норми міжнародного гуманітарного права. Запроваджені урядом України в січні 2015 р. обмеження на пересування призвели до перебоїв з доставкою гуманітарної допомоги, в тому числі, медикаментів, на зачеплені конфліктом території, у результаті чого суттєво погіршилася гуманітарна ситуація для цивільного населення», — підкреслюється в доповіді. Також у ній йдеться про неприпустимість закриття КПВВ, які цього року тривалий час не пропускали цивільних осіб через позицію проросійських бойовиків.

Фото: STF/AFP/Getty Images

Фото з сайту https://www.theguardian.com