На знімку: Сесійна зала хвилиною мовчання вшанувала пам’ять міського голови Харкова Геннадія Кернеса.
На знімку: Лариса Білозір, Галина Янченко.
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що на вимогу двох фракцій — «Європейської солідарності» та «Голосу» — змушений оголосити в засіданні реальну перерву. Вона тривала майже годину. Коли народні депутати повернулися до роботи, глава парламенту поінформував, що в його кабінеті відбулася нарада керівників фракцій, під час якої обговорювали подію, яка, за його словами, можливо, мала місце. Йшлося про голосування народного депутата, якого не було в залі.
Д. Разумков наголосив, що таке явище, як кнопкодавство, нині майже відсутнє в стінах Верховної Ради. Але іноді воно повертається, констатував керівник законодавчого органу. «Ми прийняли закон про відповідальність за неперсональне голосування, яке навіть тягне за собою кримінальне покарання, — зауважив він. — Але нині всі колеги кажуть, що він не працює. Тому ми домовилися, що регламентний комітет, упевнений, що й апарат, долучиться до цього процесу, до 15 січня розробить зміни до законодавства, які б посилили відповідальність за неперсональне голосування — і в рамках кримінальної відповідальності, і в рамках збільшення штрафів за такі дії». Д. Разумков наголосив, що це не його персональна, а спільна позиція всіх депутатських фракцій та груп, а тому висловив сподівання, що думка комітету буде такою самою. Він зауважив, що цю роботу на комітетському майданчику треба завершити до 15 січня для того, щоб у рамках відведених законом строків розглянути відповідний документ одним із перших у наступному році.
Голова Верховної Ради також повідомив, що всі фракції звернулися з пропозицією встановити додаткові камери, які б фіксували неперсональне голосування, наприклад, у ложах. «Я кажу про те, що просять, а я це забезпечу», — наголосив Д. Разумков. Окрім того, додав: «На початку роботи Верховної Ради дев’ятого скликання працювала підготовча депутатська група і ми чітко визначили, які місця належать фракціям. У нас залишився резерв, тому що, на жаль, ми маємо тимчасово окуповані території Донбасу і Криму. Не всі наші колеги змогли обиратися. Нас трохи менше, аніж передбачає Конституція. Ці вільні місця, які ми назвали резервними, стали вже постійними для тих чи інших народних депутатів. Тому ми повертаємося до того розташування депутатських фракцій та груп, яке було під час розподілу місць на початку нашої роботи. Всі інші місця для голосування будуть відключені від системи «Рада». Ці повідомлення в залі зустріли оплесками.
У рамках години запитань до уряду, яку вирішили присвятити запровадженню карантину та вакцинації від хвороби, спричиненої COVID-19, доповідав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. «Криза 2020 року, пов’язана з пандемією коронавірусу, стала однією з найбільших в історії людства за останні сто років, — наголосив він. — 75 мільйонів осіб у всьому світі захворіли на COVID-19. Майже 1,7 мільйона померли. В Україні загальна кількість виявлених випадків до кінця року сягне позначки одного мільйона осіб. Уряд має комплексне бачення щодо протидії пандемії — від антикризових кроків «тут і зараз» до чітких планів на найближчі місяці та найближчі роки». Уже протягом найближчих кількох тижнів уряд працюватиме над оптимальною моделлю посиленого карантину, збільшенням кількості тестувань та безплатною вакцинацією критично важливих соціальних груп населення». Ще одним рішенням, за словами Д. Шмигаля, стане удосконалення системи нагляду за дотриманням контактними особами правил самоізоляції. До фронту першочергових задач очільник уряду зарахував також «посилення спроможності медичної системи».
Прем’єр-міністр поінформував, що Міністерство охорони здоров’я розробило національний план вакцинації, який нині обговорюють на рівні уряду. А вже наступного тижня цей план мають намір затвердити. Робота з підготовки кампанії вакцинації розпочалася ще з вересня цього року на базі державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України», нагадав він. До експертної групи увійшли українські лікарі та експерти, представники Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні, ЮНІСЕФ та інші.
Д. Шмигаль озвучив деякі деталі національної програми вакцинації. Основним завданням вона визначає охоплення щепленням проти COVID-19 50 відсотків населення України, а це майже 21 мільйон осіб. Отже, постає необхідність визначення механізму пріоритетів, відповідно до яких люди отримуватимуть медикаменти. Вакцинація відбуватиметься поетапно, залежно від кількості отриманих доз необхідного препарату. Вакцинацію планують проводити на базі вже існуючих кабінетів щеплень. Станом на грудень цього року їх налічується понад 11 тисяч. Також передбачається створення мобільних бригад та залучення мережі сімейних лікарів.
Категорії громадян, які отримають щеплення першочергово:
— медичні працівники,
— військовослужбовці (включно із тими, хто бере участь в ООС),
— працівники соціальної сфери,
— особи, які проживають у закладах із надання довгострокового догляду та підтримки, і персонал таких закладів,
— працівники критично важливих структур державної безпеки,
— вчителі та інші працівники сфери освіти,
— люди похилого віку, старші за 60 років.
Найголовніше питання — джерела отримання вакцини. Перші надходження очікуються вже у лютому. Для цього проводять перемовини за двома напрямами — безпосередньо з виробниками вакцин та з керівництвом держав, де такі вакцини вироблятимуться або вже законтрактовані. У березні надійде перша партія з 8 мільйонів доз вакцин для 4 мільйонів українців у рамках ініціативи COVAX. Кошти на закупівлю закладено в державний бюджет на наступний рік. У цьому контексті Прем’єр-міністр подякував народним депутатам, які проголосували за створення відповідного спеціального фонду.
Парламентарії традиційно мали можливість поставити запитання представникам Кабінету Міністрів. Уже після цього глава уряду представив кандидатуру Юлії Лапутіної на посаду міністра у справах ветеранів. Він повідомив, що вніс подання на це призначення за пропозицією фракції «Слуга народу», яка має право коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді дев’ятого скликання. «Кандидатка має значний професійний досвід у сфері безпеки, національної оборони, — зауважив він. — Знає проблематику ветеранів не зі слів, а на практиці». Сама Юлія Лапутіна виступала емоційно і ледве стримувала сльози, коли говорила про проблеми учасників бойових дій, які пройшли війну на Донбасі. Вона зауважила, що нині їх понад 400 тисяч. Це фактично наша друга армія, яка пройшла випробування, вмотивована і вміє воювати, наголосила Ю. Лапутіна. І пообіцяла обстоювати інтереси цих людей на найвищому державному рівні. Галина Третьякова, представляючи позицію Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який очолює, наголосила: «Це кандидат, душа і розум якої будуть точно з ветеранською спільнотою, і моє особисте прохання: підтримайте цю кандидатуру». Народні депутати дали 248 голосів за призначення Ю. Лапутіної міністром у справах ветеранів, і вона одразу ж склала присягу з трибуни Верховної Ради.
Після перерви парламентарії без обговорення прийняли два законопроекти. Як повідомив Голова Верховної Ради, про це домовилися ще під час наради голів фракцій, яка відбувалася вранці. Спочатку дали зелене світло змінам до статті 77 Основ законодавства про охорону здоров’я, що передбачають пільги та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я (№ 4464). А потім проголосували за зміни до розділу IV прикінцевих та перехідних положень закону про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, які стосуються відтермінування введення в дію частини десятої статті 10 (№ 4472).
Тоді за пропозицією заступника голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук на голосування винесли питання про розгляд проекту змін до закону про суспільне телебачення і радіомовлення України щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України депутатськими фракціями і групами, № 4413. Спочатку це питання внесли до порядку денного, потім визначилися із застосуванням процедури ед-хок, а тоді вирішили розглядати законопроект за скороченою процедурою. Є. Кравчук зауважила: «Чинний закон не дає однозначної вичерпної відповіді на запитання, як забезпечити право депутатських фракцій та груп новообраного парламенту делегувати представників до наглядової ради до НСТУ у разі, якщо строк повноважень членів від попереднього скликання не закінчився». Вона зауважила, що в поданому нею законопроекті важливим є момент, який гарантує, що зміна складу Верховної Ради не призводитиме до автоматичної зміни складу наглядової ради. «Проголосувавши цей закон, ми збережемо наглядову раду «Суспільного» справді демократичним і збалансованим органом, який є запорукою нормальної діяльності мовника», — зауважила парламентарій. Комітет пропонував ухвалити цей закон за основу і в цілому. Утім, учора вдалося схвалити його тільки в першому читанні 260 голосами.
Тоді народні депутати позачергово за наявності повної згоди сесійної зали розглянули та проголосували ще за низку документів. Так, знайшлися голоси для прийняття за основу проекту змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо відрядження поліцейських до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та присвоєння спеціальних звань відрядженим (прикомандированим) поліцейським (№ 4203). За пропозицією Іванни Климпуш-Цинцадзе розглянули й проект постанови № 2454 про внесення змін до постанови Верховної Ради України про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради дев’ятого скликання. За словами народного депутата, цей документ уже рік чекає розгляду і передбачає зміну назви Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом на Комітет з питань інтеграції до Європейського Союзу. А також уточнює деякі питання участі України в міжнародних інтеграційних процесах транскордонного та міжрегіонального співробітництва з країнами — членами Європейського Союзу. Його підтримали 280 голосами.
Підсумовуючи блок законодавчої роботи, Дмитро Разумков від президії Верховної Ради привітав усіх зі святами, які наближаються. Він побажав успіхів, здоров’я, наснаги, перемог та гарних свят. Після цього заступник глави парламенту Олена Кондратюк оголосила низку депутатських запитів. Народні депутати домовилися не проводити виступи з трибуни із нагальних питань, тому одразу після їх оголошення Д. Разумков оголосив засідання закритим.
Під час засідання парламентарії хвилиною мовчання вшанували пам’ять міського голови Харкова Геннадія Кернеса, який помер під час лікування за кордоном.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
