Представники Робочої групи Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України підбили підсумки роботи та представили законопроект про конституційну процедуру.
Голова Робочої групи, керівник Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський (на знімку) зазначив, що Робоча група розглянула три блоки питань і напрацювала чотири законопроекти.
«Перший законопроект стосується відновлення відповідальності за недостовірне декларування. Другий законопроект — щодо відновлення повноважень НАЗК, який минулого тижня також проголосували. Зараз ми представляємо третій законопроект, що стосується удосконалення діяльності Конституційного Суду, так званий закон про конституційну процедуру», — зауважив голова Робочої групи Денис Монастирський.
За його словами, Робочій групі вдалося напрацювати рішення щодо оперативного та компромісного врегулювання конституційної кризи.
Заступниця голови робочої групи, постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря (на знімку), зауважила, що законопроект про конституційну процедуру сьогодні зареєстровано — № 4533. Документ підтримала більшість депутатських фракцій.
«Цей законопроект — своєрідний кодекс конституційного судочинства. Він досить об’ємний та налічує понад 60 сторінок. Законопроект закладає таку модель: на першому місці була і залишається Конституція України, далі буде закон про конституційну процедуру. Окремі процедурні питання ми пропонуємо врегулювати на рівні Регламенту Конституційного Суду. Така модель регулювання діяльності КСУ повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, які були висловлені 11—12 грудня», — повідомила Ольга Совгиря.
Вона розповіла про ключові новели зазначеного законопроекту. Зокрема, документом пропонується, щоб Конституційний Суд ухвалював рішення двома третинами від свого складу. Це 12 суддів КСУ. Нині рішення приймають десять суддів. Передбачено: якщо у процесі розгляду справи суддя заявляє про відвід, то встановлюється, що кількість голосів може бути зменшена, але не менш як десять суддів мають проголосувати за відповідне рішення.
«Друга новела передбачає, що Конституційний Суд буде розглядати справи, як правило, за усною формою провадження. Це важливо і на цьому наголошує Венеційська комісія, оскільки дасть змогу забезпечити прозорість і відкритість його діяльності», — зазначила заступниця голови Робочої групи.
За словами Ольги Совгирі, порядок денний фактично формується в ручному режимі. «Станом на сьогодні є справи, до яких КСУ не повертався понад півроку. Є такі, що слухаються 5—6 років. Це, зокрема, справа про люстрацію. Уже є рішення Європейського суду з прав людини з цього питання. Однак досі КСУ не може винести рішення щодо нього», — нагадала вона.
Тому Робоча група пропонує, щоб на формування порядку денного міг впливати не лише Голова, але й судді Конституційного Суду, а справи з певною періодичністю обов’язково мають вноситися до порядку денного і слухатися судом.
Також серед новел законопроекту — запровадження автоматизованого реєстру актів Конституційного Суду та автоматизований розподіл справ між суддями-доповідачами. Нині це відбувається у ручному режимі.
Крім того, неврегульо-ваним є питання реєстрації та оприлюднення актів Конституційного Суду. «Термін у 10 днів для отримання процесуального документа — дуже великий строк. Ми пропонуємо, що всі акти мають бути внесені в реєстр актів КСУ в день ухвалення. Цей реєстр також має бути автоматизованим», — підкреслила Ольга Совгиря.
За рекомендацією Венеційської комісії врегульовано, що Конституційний Суд не може виходити за межі тих питань, що порушені в конституційному поданні. Законопроектом передбачається, що ухвали та акти Конституційного Суду мають бути ґрунтовними та мотивованими.
За словами голови Робочої групи Дениса Монастирського, Верховна Рада розгляне цей законопроект наступного року.
Довідково
Робочу групу Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду України утворено відповідно до Розпорядження заступника Голови Верховної Ради України № 316 від 17 листопада 2020 року. До її складу увійшли 11 депутатів.
Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.
