На знімку: Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков ознайомив Президента Республіки Молдова Маю Санду з роботою парламенту.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Фото: president.gov.ua
Це був її перший закордонний візит на посаді глави держави. Виступаючи із заявою, вона відзначила, що україно-молдовський діалог на найвищому рівні тривалий час був припинений і тепер важливо його відновити. У ході візиту Мая Санду провела зустрічі з Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, Президентом Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
За підсумками переговорів глав двох держав була ухвалена спільна заява. У ній, зокрема, вказується, що вирішено утворити Президентську Раду «як новий постійно діючий формат діалогу високого рівня та механізм координації і моніторингу реалізації актуальних завдань співпраці». Також В. Зеленський та М. Санду торкнулися питань безпеки регіону (а саме, йшлося про Придністров’я, Крим та Донбас), євроінтеграції, енергетичної співпраці, інфраструктури й транспорту. Серед пріоритетних проектів вони назвали відновлення траси Кишинів — Сороки — Ямпіль — Київ, що дозволить долати відстань між столицями за п’ять годин, та експорту української електроенергії до Молдови й Румунії. Також президенти обговорили питання боротьби з контрабандою, спільного використання ресурсів Дністровського водосховища та спрощення перетину кордону, зокрема, за ІD-паспортами.
Особливу увагу президенти України та Молдови надали євроінтеграції. За словами В. Зеленського, наші країни єднають не лише кордони, а й спільне бачення майбутнього, а саме — прагнення набути членства у Європейському Союзі. В цьому напрямку очільники обох країн бачать можливості для співпраці.
Так, і Україна, і Молдова є учасниками заснованої ще 2009 року ініціативи ЄС «Східне партнерство», що має на меті зміцнення відносин зі східними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку існуючої Європейської політики сусідства. Утім, уже давно постало питання реформ цієї ініціативи, адже її учасники — Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан — мають різні бачення майбутнього відносин з Євросоюзом.
Україна, Молдова й Грузія уже підписали Угоди про асоціацію з ЄС, що передбачають поглиблену політичну співпрацю і створення зони вільної торгівлі. Тоді як Білорусь, Вірменія та Азербайджан стримано ставляться до євроінтеграційних ідей. Цього року має відбутися саміт «Східного партнерства», на якому якраз і вирішуватимуть, як реформувати цю ініціативу.
«Ми вважаємо необхідним подальший розвиток формату співпраці «ЄС + 3 асоційовані партнери» і закликаємо ЄС поглибити діалог щодо повної та всеосяжної зони вільної торгівлі та поширити його на інші аспекти співробітництва та поступової галузевої інтеграції, в тому числі у сферах юстиції, цифрової економіки, енергетики, транспорту та навколишнього середовища», — ствердили президенти України та Молдови у спільній заяві.
Також В. Зеленський та М. Санду в заяві згадали ще один європейський проект, яким цікавляться обидві країни. А саме — «Тримор’я» (Ініціатива трьох морів) — це блок 12 країн, розташованих між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями.
Окремо глави держав підтвердили взаємну повагу до міжнародного права та його основоположних принципів. «Заявляємо про взаємну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та Республіки Молдова в межах міжнародно визнаних кордонів», — закцентували лідери у заяві.
Окрім спільної заяви, під час візиту В. Зеленський та М. Санду підписали Меморандум щодо розвитку транспортно-транзитного потенціалу України та Республіки Молдова. Як вказали в Офісі Президента, в межах цього документа планується створити вже згадуваний автомобільний транспортний коридор, який поєднає Київ і Кишинів. Зокрема, сторони задекларували намір здійснити міжнародно-правове оформлення будівництва мосту «Ямпіль — Косеуць» та координацію зусиль з метою підготовки інвестиційного проекту та розробки техніко-економічного обґрунтування розбудови прикордонної інфраструктури й під’їзних шляхів на українсько-молдовському державному кордоні, а також пошук і залучення до реалізації проекту міжнародних фінансових організацій.
