Мирослав народився на Закарпатті. Волею долі опинився на Харківщині, куди переїхала родина. Пішов до школи у селі Волохів Яр Чугуївського району. Саме шкільні вчителі прищепили йому любов до історії. Юнак вступає на історичний факультет Харківського університету. «Він був дуже начитаним студентом і в дискусіях завжди аргументував свою позицію — без зверхності, а з усмішкою. Саме тому з ним погоджувалися, — пригадувала викладач Галина Куц. — Був талановитим оратором, з нього був би чудовий викладач».

Цей талант у подальшому знадобиться Мирославу, який на фронті став наставником і для зовсім юних, і для досвідчених бійців. З перших днів Революції Гідності Мирослав Мисла — її активіст. Інакше й бути не могло, адже юнак очолив харківський «Сокіл» — молодіжну організацію, яка з початком війни долучилася до боротьби. Мирослав міг залишитися в тилу, але вважав: «Історики мають не лише вивчати історію, а й творити її».

З початком формування батальйону «Січ» «сокільці» влилися в нього у складі першої десятки добровольців. Вони стали авангардом підрозділу. Мирослав Мисла на фронті взяв позивний «Мисливець». Не раз батальйон окремого призначення «Січ» залучали до зачистки територій довкола Слов’янська з метою виявлення сепаратистів. Спільно з іншими добровольчими формуваннями підрозділ «Січ» та окрема добровольча чота «Карпатська Січ» брали участь в обороні Донецького аеропорту. «Мирослав був єдиним, хто прийшов на війну з власною бібліотекою», — згадували побратими. Водночас любив спорт, тренувався понаднормово і заохочував до цього інших «січовиків».

Історик, боєць «Легіону Свободи» Михайло Галущак казав про нього: «Ми так довго чекали на таких юнаків...».

Спершу керівництво сектору довіряло «січовикам» віддалені від «нуля» ділянки Донеччини, але «Мисливця» це не влаштовувало. Він звільняється з «Січі» й пристає до окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Мирослав Мисла разом з іншими «карпатцями» пройшов позиційні бої в Донецькому аеропорту. У травні 2015 року Мисла стає одним із перших добровольців, які легалізувалися у складі 93-ї окремої механізованої бригади. Такі молоді воїни-добровольці заклали підвалини сучасної армії. Командир «Легіону Свободи» Олег Куцин наголошував на тому, що добровольці реформували армію духовно. «Збройні Сили України насамперед мали оновитися на духовному рівні, — переконаний Олег Куцин. — Командувати не через те, що в тебе більше зірочок на погонах, а через те, що маєш більше знань, досвіду і є хорошим організатором. В армії обов’язково мають працювати над зміцненням бойового духу бійців та ідеологічним вишколом».

З цією місією — воїна-виховника — блискуче впорався юний Мирослав Мисла. Восени 2015 року його призначають на посаду командира відділення у складі 3-го штурмового взводу. Керує сокільською чотою, до якої входять наймолодші учасники російсько-української війни.

«Мисливець» особливу увагу приділяв духовному розвитку новобранців, звертав увагу на їхню начитаність.

Ще студентом Мирослав писав наукову роботу, присвячену українській парамілітарній організації «Карпатська Січ», яка існувала на Закарпатті у 1938—1939 роках. Саме на її честь була створена окрема добровольча чота «Карпатська Січ» 93-ї механізованої бригади ЗСУ. Як історик, Мисла був добре обізнаний з історією українського стрілецтва.

Серед його улюблених творів була, зокрема, книга про борців за незалежність Ірландії «Нація, яка не капітулює». З усіма новинками літератури «Мисливець» негайно знайомив своїх бійців.

Його побратим Віктор Бурлик згадував: «Друг «Мисливець» — це людина-джерело. Він міг підзарядити бійця, чиї моральні сили були вичерпані. Глибоко вивчав теми, які його цікавили. Міг провести майстер-клас із володіння будь-яким видом зброї, що є в арсеналі підрозділу. Він у будь-якій ситуації міг відшукати для себе найкраще».

Після розформування «Карпатської Січі» Мирослав із підрозділом залишається в армії. Влітку 2016 року пройшов тримісячні офіцерські курси підготовки в Академії сухопутних військ імені Сагайдачного. У середині серпня Мирослав отримує звання молодшого лейтенанта. Повернувшись у підрозділ, обіймає посаду командира розвідувального взводу у складі 8-ї штурмової роти. Його підрозділ — один з найкращих.

Мирослав мав безліч планів на майбутнє. Вірив, що після війни повернеться до викладацької роботи.

...2 жовтня 2016 року. Група сепаратистів наблизилася до позицій 93-ї окремої механізованої бригади, яка вже місяць дотримувалася режиму тиші, — й підступно відкрила вогонь. Смертельне поранення дістав командир механізованого взводу молодший лейтенант Мирослав Мисла. Після цього бойовики протягом чотирьох годин вели обстріл з мінометів калібру 82 мм та 120 мм, гранатометів, великокаліберних кулеметів. Вогонь у відповідь українські воїни не відкривали.

За мить до смерті Мирославу вдалося врятувати життя побратимів, попередивши їх про необхідність ховатися в укриття від обстрілу.

...Він встиг зробити так багато за свої 24 роки і залишився в строю назавжди.