Згідно з документом, роботи мають тривати щонайменше до кінця травня. Також, за повідомленням телеканалу Euronews, має відновитися його будівництво у водах Данії, яке досі було призупинене.
За кілька днів до цього компанія-оператор оприлюднила інформацію про те, що, всупереч американським санкціям, вона має намір добудувати маршрут уже до червня.
Але нині йдеться про відтинок «Північного потоку-2», який прокладається виключно в економічній зоні Німеччини. Його протяжність становить 16,5 км, плюс ще 9 км поза нею, які мають добудувати до кінця травня.
Варто нагадати, що 1 січня Сенат США подолав вето президента Трампа й проголосував за ухвалення оборонного бюджету на 2021 фінансовий рік. Він передбачає нове розширення обмежень, у тому числі й стосовно «Північного потоку-2».
Щоправда, у коментарі німецьким ЗМІ радник новообраного президента США Джо Байдена Ніколас Берн запропонував призупинити на певний час санкції проти учасників спорудження транзиту і самого будівництва. Із тим, аби нова адміністрація могла провести переговори з ФРН і причетними країнами.
Тож начебто немає перепон, щоб продовжувати прокладання транзиту. Але минулої п’ятниці депутат Бундестагу Вальдемар Гердт, великий прихильник «Північного потоку-2», в ефірі каналу «360» заявив, що можливе продовження локдауну в Німеччині може спричинити важкі наслідки не лише для її економіки, а і, ймовірно, вплинути на хід будівництва цього газового транзиту.
Тим часом німецькі політики ніяк не дійдуть консенсусу у зв’язку з цим майже завершеним об’єктом. Днями парламентська фракція соціал-демократів, яка вважає транзит надзвичайно важливим, і не тільки для Німеччини, розкритикувала главу «зелених» Анналєну Бербок за несприйняття «Північного потоку-2», вважаючи її аргументи проти газопроводу «безвідповідальним зеленим популізмом».
Особливо дошкульно «зеленого» політика колеги з СДПН допікають за вимогу скасувати створений у землі Мекленбург-Передня Померанія некомерційний фонд, котрий дасть змогу обійти санкції, що їх уряд США застосовує проти комерційних компаній — учасниць спорудження «Північного потоку-2». Головне завдання цього фонду — начебто фінансування екологічних проектів, до яких належить і газопровід. Адже природний газ — важливий елемент у німецькій програмі відмови від вугілля та атомної енергетики.
Але Партія зелених обурюється: мовляв, фонд, за російського фінансування, створений під приводом захисту довкілля винятково для того, аби добудувати транзит. Що, на думку «зелених», жахливо не лише з огляду на кліматичну політику, а й зважаючи на геостратегію.
Натомість їхні опоненти вважають безвідповідальністю, відмовившись від вугілля та атомної енергії, відкидати проміжкові технології. До того ж, аргументують вони свою критику, відмовившись від російських вуглеводнів, Німеччина наражається на небезпеку деіндустріалізації…
Тим часом наземні лінії що в самій ФРН, що в країнах, куди надходитиме газ із «Північного потоку-2», вже готові до його прийому.
Що ми знаємо про проект «Північний потік-2» нині? Транзит має доправляти російський газ до ФРН в обхід України по дну Балтійського моря. Кілька країн ЄС, Україна та США вважають, що проект дасть змогу Москві посилити тиск на Євросоюз і Україну. Учасники будівництва перебувають під санкціями, запровадженими США. Такі само обмеження застосовані й проти компаній, котрі надають дотичну підтримку будівельникам, зокрема страхових. Саме тому в грудні 2019 року будівництво призупинено. Нині дозвіл на будівництво надали всі країни, розташовані на шляху газопроводу. Кремль і досі відкидає політичну частку проекту, наполягаючи на його лише економічній складовій, а також на тому, що санкції проти нього є недобросовісною конкуренцією.
Берлін.
