Є у глибинці ентузіасти, які люблять і досліджують свій край, де народився і виріс. До таких належить багаторічний читач «Голосу України» Іван Петрович Скаковець, який мешкає у селі Хміль, але двадцять років працює вчителем історії та музичного мистецтва у Глиннівській школі, що в сусідньому селі Глинне колишнього Рокитнівського району Рівненщини (нині Березівська територіальна громада).
Іван Скаковець (на знімку) пише книгу про історію села Глинне. А це величезна і копітка робота.
— Мене ця тема зацікавила тому, що північні поліські села тепер уже колишнього Рокитнівського району в історичному плані не були досліджені. Можливо, через те, що вся інформація знаходиться в архівах Білорусі, Литви, Польщі, — розповідає дослідник. — Адже історично склалося так, що Глинне перебувало під владою різних державних утворень. У період Руси-України у складі Городоцького князівства з центром у місті Давид-Городок (сучасна Білорусь). У період Великого князівства Литовського (з 1569 року) — у складі Брестського воєводства. Після третього поділу Польщі — у складі Російської імперії. Це була Березівська волость Мозирського повіту Мінської губернії. В період Другої Речі Посполитої (з 1921-го по 1939 рік) Глинне у складі Поліського воєводства Столінського повіту Березівської гміни, а з 1939-го — у складі України.
Щоб підняти всю глибу інформації, вчитель Іван Скаковець за власний кошт відвідав архіви Пінська, Національний історичний архів Білорусі у Мінську в 2015 році, архів Брестської області, Столінський краєзнавчий музей, а також Державний архів Рівненської області, де зберігаються метричні книги про села Глинне і Березово, починаючи з ХVІІІ століття.
— Мені завжди сприяли у цих дослідницьких поїздках голова Глиннівської сільської ради минулого скликання Юрій Карповець та депутат Рокитнівської районної ради сьомого скликання Анатолій Герасимчук, за що я їм щиро вдячний, — каже вчитель.
Іван Петрович задоволений знахідками. Про головну із них розповідає охоче, адже йому вдалося виправити помилку радянських історіографів:
— Радянські історіографи сплутали однойменне село Глинне Брестської області Білорусі з нашим селом Глинне у Рокитнівському районі Рівненщини, відтак і дату його «народження» — стверджуючи, що перша писемна згадка про нього датується 1499 роком. Насправді ж документи свідчать про те, що перша писемна згадка про наше Глинне датується 1451 роком. Звідси можна стверджувати, що Глинне — найстаріше село колишнього Рокитнівського району, — ділиться відкриттям Іван Скаковець, з яким згодні також мінські історики.
А ще Іван Петрович розповів, що у Мінську він знайшов опис фільварка Юзефіна за 1805 рік. Цей документ, каже, свідчить про те, що першим власником цього господарства був Юзеф Ніколай Радзівіл. Це було потужне як на той час поміщицьке господарство, де вирощували жито, займались тваринництвом, мали власну цегельню, винокурню, пивоварню. Цей фільварок проіснував аж до 1939 року і передавався по спадковості аж до 1939 року. Останнім його власником був Кароль Ніколай Радзівіл, який захоплювався полюванням у поліській глибинці. Досі збереглась дорога «панський шлях» — штучно насипана по болоту, якою панство їхало на полювання. Залишився в урочищі Юзефін (за чотири кілометри від Глинного) і ставок, дно якого встелене дубовими колодами.
Досліднику-ентузіасту вдалося дізнатися, що церква у Глинному, яку свідомо спалили за радянських часів у 1982-му, була побудована у 1716 році...
Іван Петрович залучає до вивчення історії рідного краю і своїх учнів. Свої дослідницькі роботи вони представляли у Рівненській малій академії наук і постійно здобували призові місця на обласному етапі. Вчитель із Глинного — автор кількох посібників для своїх колег, зокрема, «Історико-краєзнавча робота у школі», «Виховуємо юних дослідників-краєзнавців» та ін.
Ось такі прекрасні люди живуть і працюють у поліській глибинці.
Рівне.
Фото надано автором.
