І коливання земної кори або ж землетруси невеликої сили — явище тут зовсім нерідкісне. Адже область Вранча, що на території Румунії, вважається найбільш неспокійною щодо цього в Європі.

До речі, максимальна магнітуда землетрусів у зоні Вранча сягає 8,3. Виявляється, 3 січня вже нинішнього року землетрус стався і на території Закарпатської області. За даними обробки мережі сейсмічних станцій відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України, коливання земної кори магнітудою майже 1,8 бала зафіксовано у селі Барбово Мукачівського району. Кілька років двічі «трусонуло» — 1,7 та 3,4 бала — місто Тячів і сусідні села. Торік і позаторік — неподалік Ужгорода. Населення такі землетруси не відчуває, але факт є фактом: активність земної кори зросла і поширилася й на сейсмічну зону, що охоплює територію Закарпаття.

Ці геофізичні події неможливо не помітити — нещодавно надійшло повідомлення про землетрус магнітудою (за шкалою Ріхтера) 2,9 бала на Львівщині. Джерело землетрусу зафіксовано в Самбірському районі на глибині п’ять кілометрів. За повідомленням прес-служби Головного центру спеціального контролю Державного космічного агентства України, коливання не становили загрози населенню, але їх могли відчувати окремі люди всередині приміщень, особливо на верхніх поверхах.

10 січня стався ще потужніший землетрус поблизу столиці Туреччини Анкари — магнітудою чотири з половиною бали за шкалою Ріхтера. 31 грудня підземний поштовх силою 5,2 бала зафіксовано поблизу берегів Індонезії. А упродовж 29-30 грудня руйнівні поштовхи зафіксовано у Хорватії (на знімку). Перший поштовх, який призвів до людських жертв, становив 6,2 бала за шкалою Ріхтера. Поблизу міста Петриня будинки зазнали руйнувань, землетрус пошкодив і будівлю посольства України.

Довідка

Зона Вранча — сейсмоактивна зона, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат (повіт) Вранча, Румунія. Максимальна магнітуда землетрусів в цій сейсмоактивній зоні досягла 7,6. Осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також мантії на глибинах від 80 до 190 км. Завдяки великим глибинам і магнітудам, землетруси зони Вранча проявляються на величезній території: від Греції на півдні до Фінляндії на півночі. У XX ст. у зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 і вище.

Отже, поштовхи землі, що стали фіксуватися досить часто, не можуть не тривожити. З цієї нагоди ми звернулися по коментар до вченого-сейсмолога, старшого наукового співробітника відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. Ф. І. Субботіна НАН України Василя Ігнатишина.

— Василю Васильовичу, про що свідчить серія землетрусів, зокрема у нашій частині континенту?

— Поява землетрусів має свою періодичність. Після певного періоду затишшя настають ознаки активності. Скажімо, на території Закарпаття останні відчутні поштовхи були зафіксовані у 2015 році. Уточнюю: йдеться про відчутні поштовхи, які можуть бути помітними, навіть призвести до певних деформацій будівель чи інших явищ. Після 2015 року слабкі землетруси хоч і мали місце, але вони були досяжні тільки для спеціального обладнання. Тому цілком варто було очікувати, що може відновитися активність земної кори. Минулого року ці процеси почалися.

— Що можете сказати про поштовхи, яких закарпатці не відчули, але вони зафіксовані?

— Наприклад, за останній рік наші прилади зафіксували 188 сейсмічних проявів, які сталися і тут, і далеко за межами Закарпаття. Як у земній корі, так і на поверхні відбуваються процеси, які спричинюють поштовхи різної сили. Їхня кількість справді стала більшою. Отже, є всі ознаки того, що вступаємо в період сейсмічної активності.

— Доводите, що на появу землетрусів впливають не лише підземні процеси, а й ті, що відбуваються на поверхні...

— Можуть бути різні метеорологічні причини. Ну, наприклад, одна із них — гідрологічні впливи, коли випадают інтенсивні опади, внаслідок яких русла річок і водойми наповнюються водою. Ця додаткова вага тисне на верхні шари земної кори, і в тих місцях, де склалися певні передумови для землетрусу, тиск водної маси призводить до реакції у формі землетрусу. Свою роль відіграють процеси і у позаземній сфері, в Сонячній системі. Вплив на гравітаційні зміщення з боку Місяця, рух найближчих планет, активність Сонця теж є чинником, який може викликати землетруси. Думаю, всі ці обставини зараз відіграють свою роль.

— А чи можете скласти певний прогноз щодо землетрусів?

— Ні. Однозначно ні, тому що сейсмологічна наука взагалі поки що не може передбачити початок землетрусу. Зараз ми можемо тільки досліджувати ці явища. А якщо рівень фінансування наших об’єктів й надалі скорочуватиметься, то й ці дослідження не розвиватимуться. А вони вкрай потрібні. Інформацію з наших станцій постійно очікують мої колеги, українські науковці. Та й не лише українські.

Отже, не лише Закарпаття й карпатські області України, що розташовані неподалік зони Вранча, можуть потерпати від коливань земної кори. Один із нас добре пригадує землетрус 1977 року, коли зі студентських гуртожитків Київського університету на вулиці Ломоносова повибігали всі іноземці й практично ночували на вулиці, накривши плечі у холодну ніч лише ковдрами. А ми, українці, зачудувалися такій боязні африканців і азіатів. І спокійно полягали спати. Лише зранку радіо повідомило, що землетрус сягнув і столиці України. Тоді в багатьох селах Закарпаття потріскалися стіни будинків, а подекуди худоба відривалася з прив’язі, цілу ніч кудахкали кури й тривожно співали когути.

Йдеться про землетрус 4 березня 1977-го магнітудою 7, який завдав великої шкоди Румунії. Тоді його норов відчула і вся Україна — від Одеси до Києва й далі. Він, як і його попередник, що стався 10 листопада 1940 року, — вважаються катастрофічними. А загалом у зоні Вранча протягом ХХ століття зареєстровано 30 землетрусів з магнітудою 6,5.

Факти

Закарпатська сейсмоактивна зона

Карпати — порівняно молода орогенічна система. В ній ще не затихли власні тектонічні процеси. На території Закарпаття відбуваються найбільш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода.

У районі міста Долина впродовж 1974—1976 років сталася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них були 14 січня 1976 року інтенсивністю 5-6, 7 лютого 1976 року — 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів. Можливо, вони були викликані нагнітанням води в продуктивні пласти на нафтопромислах Долини.

У місті Калуші Івано-Франківської області 7 червня 1987 року стався техногенний землетрус з інтенсивністю 3-4 бали. Цей землетрус був викликаний обвалом покрівлі старих соляних виробок.

У районі смт Микулинці Тернопільської області, 3 січня 2002 року стався землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались.

10 січня 2020 року — у районі міста Виноградова, Закарпатська область, стався землетрус силою 3,0 балів. Про руйнування чи загиблих повідомлень не надходило. Гіпоцентр залягав на глибині 3 км.

1 червня 2020 року в Івано-Франківській області сталося два землетруси з епіцентром у районі м. Долина магнітудою 3,2 та 2,7 бали відповідно. Постраждалих немає.

Землетруси із зони Вранча (Румунія) відчуваються на території Львівської області з інтенсивністю до 5 балів.

Ужгород.

Фото з відкритих джерел.