На знімку: Під час засідання.
Після виступів представників депутатських фракцій та груп Голова Верховної Ради Дмитро Разумков надав слово Прем’єр-міністру Денису Шмигалю (на знімку) для інформування щодо ситуації з тарифною політикою, яка склалася 1 січня цього року.
Прем’єр-міністр насамперед підкреслив, що уряд встановив максимально граничну ціну на газ для населення та ОСББ на рівні 6,99 гривні за кубометр, а тарифи на тепло та гарячу воду не будуть підвищуватися до кінця опалювального сезону. Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про зменшення тарифу на розподіл газу до 1,79 гривні за кубометр.
«Також уряд разом із профільним парламентським комітетом ініціювали ухвалення законопроекту щодо можливості укрупнення облгазів, запровадження спецрахунків та введення тимчасової адміністрації, що дисциплінує ринок розподілу газу та не дозволить монопольно підвищувати тарифи на розподіл», — сказав Д. Шмигаль, додавши, що штрафи чи пеня за невчасно сплачені газ, тепло за січень не застосовуватимуть.
Відповідаючи на запитання Ірини Фріз («Європейська солідарність»), чи не збирається уряд на сьомому році війни закуповувати газ у РФ, прем’єр запевнив: «Напряму закуповувати газ у Росії уряд наміру не має. Крапка».
Звернувшись до ще однієї актуальної теми — забезпечення українців вакциною від коронавірусної хвороби, Д. Шмигаль запевнив, що уряд має чіткий план із проведення вакцинації, законтрактував необхідну кількість вакцин та підготував для цього необхідну логістичну інфраструктуру, щоб уже в лютому розпочати вакцинацію. За його словами, в рамках першого етапу планується вакцинувати 367 тисяч людей (медпрацівників, які надають допомогу хворим на коронавірус, мешканців закладів для літніх людей, військовослужбовців, які перебувають у зоні ООС). На другому етапі вакцинацією планують охопити 2,5 мільйона людей із високим ризиком інфікування (соцпрацівників, старших 80 років, інших медичних працівників). Під час третього етапу планується охопити 7,2 мільйона людей (працівників поліції, ДСНС, вчителів). Четвертий етап передбачає вакцинування людей з підвищеним ризиком інфікування (людей віком 60—64 роки), дорослих зі складними супутніми захворюваннями. П’ятий етап стосуватиметься інших громадян, які не входять до пріоритетних груп, що передбачає охоплення до кінця 2022 року щонайменше 50 відсотків населення.
Джерелом отримання вакцин, за словами прем’єра, має стати глобальна ініціатива COVAX, від якої до кінця 2021 року планується отримати від 8 до 16 мільйонів доз. Зокрема, у разі включення України до розподілу в межах «першої хвилі», уряд розраховує в лютому-березні отримати від 100 до 200 тисяч вакцин Pfizer/BioNTech. Загалом, за словами Д. Шмигаля, в межах ініціативи COVAX Україна, найімовірніше, отримає вакцини Pfizer/BioNTech, AstraZeneca, Novavax та Sanofi/GSK.
Перейшовши до розгляду інших питань порядку денного, парламентарії ухвалили дві постанови: про внесення змін до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 3050а-16) та про календарний план проведення п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 4502).
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроекти: про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2021 році для участі у багатонаціональних навчаннях (№ 4499) та про внесення зміни до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України» (№ 4586).
У першому читанні прийнято законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань техногенної та пожежної безпеки, № 3931). За словами доповідача, голови підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності В’ячеслава Медяника, цими змінами Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) пропонується доповнити статтею щодо відповідальності за створення перешкод для діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема, пов’язаної з проведенням перевірок. «Ми всі пам’ятаємо трагедії, які були на Одещині та Харківщині. Тому прохання підтримати цей законопроект та запровадити відповідальність суб’єктів господарювання за перешкоджання законним діям працівників ДСНС», — зазначив В. Медяник. Під час обговорення, зокрема, зазначалося, що лише торік працівники ДСНС 30 тисяч разів не допускалися на об’єкти для проведення відповідних перевірок.
Також у першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, № 4157). Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко поінформував, що нині штраф за недотримання вимог техногенної та пожежної безпеки становить від 8,5 до 109 гривень. «За те, що деякі господарі не хочуть виконувати встановлені правила, люди платять своїми життями. Але навіщо їм їх виконувати, якщо штраф становить 8,5 гривні», — запитав А. Геращенко, зазначивши, що у зв’язку з цим штрафи пропонується збільшити до 1,7 тисячі гривень. «Це потрібно не для того, щоб влаштовувати терор суб’єктам господарювання, а щоб вони звертали увагу на необхідність дотримання правил техногенної та пожежної безпеки», — сказав заступник міністра.
Голова підкомітету Комітету з питань правоохоронної діяльності В’ячеслав Медяник повідомив, що цими змінами також пропонується запровадити кримінальну відповідальність за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, якщо пожежа чи аварія призвели до заподіяння шкоди здоров’ю людей чи спричинили збитки у великих розмірах. У першому читанні законопроект № 4157 підтримали 317 народних депутатів.
Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Гео Лерос.
Верховна Рада 255 голосами ухвалила в цілому законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум (№ 3612).
До другого читання надійшло 1386 пропозицій, 366 з яких було враховано, 39 — враховано частково, 52 — враховано редакційно та 929 пропозицій відхилено. Зокрема, враховано рекомендації, які містяться у терміновому спільному висновку Венеційської комісії та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) щодо законопроекту про народовладдя через всеукраїнський референдум.
На знімку: Данило Гетманцев.
Під час розгляду поправок народний депутат Нестор Шуфрич («ОПЗЖ») зазначив, що пропонований законопроект обмежує громадян у праві на волевиявлення та ініціюванні запитань, які вони вважають за необхідне винести на референдум.
Тарас Батенко («За майбутнє») зауважив, що історія, в тому числі українська, знає чимало прикладів маніпулятивних референдумів, тож Конституційний Суд повинен запобігати цьому.
Юлія Тимошенко («Батьківщина») висловила думку, що передбачені у законопроекті процедури ніколи не дозволять народу провести референдум. «За Конституцією для проведення референдуму потрібно зібрати три мільйони підписів і крапка. А тут все прописано так, що народу ніколи не вдасться домогтися проведення референдуму», — наголосила вона.
Руслан Князевич («Європейська солідарність») закликав вилучити із законопроекту норму, яка передбачає проведення референдуму щодо втрати чинності вже ухваленим законом та обмежитися визначеним у Конституції переліком питань, які не можуть виноситися на референдум.
Сергій Рахманін («Голос») також закликав вилучити із законопроекту положення, які передбачають проведення референдуму щодо втрати чинності законом чи окремими його положеннями, а також щодо можливості електронного голосування.
Зрештою, парламентарії підтримали низку поправок Сергія Кальченка («Слуга народу»), які передбачають відмову від інституту електронного голосування. «Є сумнів у конституційності цієї норми, бо за Основним Законом організація та проведення референдумів визначаються законом, а фактично пропонується, щоб функціонування автоматизованої визначалося підзаконним актом ЦВК», — сказав він, додавши, що державний орган, яким є Центрвиборчком, також не може здійснювати збір підписів, оскільки це заборонено законом. Водночас у перехідних положеннях передбачено, що запровадження електронного голосування можливе після ухвалення відповідного законопроекту.
Також підтримано поправку Дмитра Разумкова, якою із законопроекту вилучається норма про «замороження» бюджетних фінансових ресурсів для проведення референдумів. «Ми наперед не знаємо, буде референдум, чи ні, але за оцінками Мінфіну на це потрібно буде передбачати до двох мільярдів гривень на рік», — сказав він, запропонувавши записати, щоб у разі проведення референдуму кошти на його організацію виділялися із резервного фонду бюджету.
На початку засідання Дмитро Разумков повідомив, що головою депутатської фракції політичної партії «Голос» обрано Ярослава Железняка, а заступником голови фракції — Романа Костенка.
Із виступІв уповноважених представникІв депутатських фракцІй та груп
Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «ОПЗЖ»:
— Можу розповісти вам казку про міністра охорони здоров’я Степанова, про чудову медицину, про те, як ми першими вакцинуватимемося у світі. Але реалії інші й набагато сумніші. Наша країна йде у списках після африканських країн і отримає залишки вакцини. Реалії в тому, що українська медицина повністю знищена. Тому ми вже сьогодні повинні поставити питання про відставку і глави МОЗ, і всього уряду, які становлять небезпеку для існування держави Україна.
Сьогодні буде здійснена спроба поглумитись над народом України, попри все в уряд хочуть ввести пана Вітренка, добре відомого разом зі своїм «подєльником» Кобалєвим за гігантськими багатомільярдними преміями, розкраденим «Нафтогазом» та захмарними тарифами. Якщо Верховна Рада проголосує за призначення Вітренка — це означатиме, що кинуто виклик народу України. Я прихильник парламентської боротьби, але чесно хочу сказати всьому народу України: якщо парламент проголосує за Вітренка, це означатиме одне — народу оголошено війну.
Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— Нині питання тарифів на житлово-комунальні послуги — одне з основних, яке турбує людей. Нагадаю, що у січні по всій країні відбулись масові акції протесту проти підвищення тарифів на енергоносії. І більше у цій ситуації запитань саме до регулятора, тобто до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка погодила такі тарифи... Після протестів, численних зустрічей уряд визначив граничну ціну на газ 6,99 грн, а НКРЕКП знизила тариф на розподіл газу до 1 грн 79 коп. за кубометр. Але ситуація з тарифами досі не врегульована і там дуже багато питань. Уряду обов’язково потрібно знайти ресурси для того, щоб закрити питання з субсидіями і обов’язково переглянути норми споживання газу в рамках субсидій. Тому що починаючи з 2016 року ці норми зменшилися з семи до чотирьох кубів.
Артур ГЕРАСИМОВ, фракція «Європейська солідарність»:
— У реальності зменшили вдвічі субсидії — з 73 до 36 млрд гривень. Крім субсидій, влада забрала у найбідніших ще й пільговий тариф на електроенергію, під який мільйони українців підлаштовували свій побут. Не дивно, що шоковані платіжками громадяни виходять на протести і перекривають траси. Тому «ЄС» пропонує конкретні кроки для допомоги людям. Перше. Негайно прийняти законопроект № 4585, який перенаправить 7 млрд грн з фінансування Президента, його Офісу та силовиків на додаткові субсидії для населення. Друге. Терміново ухвалити постанову № 4617, щоб повернути пільговий тариф на перші 100 кіловат по 90 коп., який діяв за президентства Порошенка. Ця сама постанова забороняє закуповувати російську та білоруську електроенергію... Також ми застерігаємо владу від будь-яких спроб повернути прямі закупівлі російського газу. В минулому газове ярмо закінчилося харківськими угодами, втратою Криму та війною на Донбасі.
Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:
— Перерва в нашій роботі затягнулася. Це особливо відчувають люди, які не розуміють кроків, що їх робить влада, і очікують прийняття серйозних рішень із приводу наболілих питань. Простий громадянин не розуміє, яка платіжка буде за тепло і як її погасити. Спостерігаємо хаос із вакцинаціями. Ми однозначно запізнюємося із вирішенням цього питання порівняно з іншими країнами. Світ диктує нам чимало викликів, але чи готові ми їх приймати? Не знаю, чи розуміє уряд, у якому відчаї перебувають люди. Наша депутатська група вимагає невідкладно винести питання запровадження мораторію на підвищення тарифів на енергоносії та про повернення пільгового тарифу на електроенергію для населення за перші 100 кіловат-годин.
Сергій РАХМАНІН, фракція «Голос»:
— Якщо ми ухвалимо в чинній редакції закон про референдум, ми фактично надамо можливість кнопкодавам тиснути на ядерну кнопку. Схоже, автори цього документа вирішили, що законодавство занадто складна матерія, щоб віддавати її законодавцям. Якщо закон буде ухвалений, то будь-хто з будь-якого приводу зможе змінювати і коригувати або скасовувати закони з невідомих причин, прикриваючись волею народу. Гітлер таким правом користувався чотири рази, щоб зміцнити свою владу, виправдовуючи агресію та окупацію. Вийде так, що на процес впливатиме громадський сектор, Президент, будь-хто, але не Верховна Рада. Багато хто з наших колег ставиться до цього закону, як до валізи без ручки — кинути шкода, а нести важко. Але не забувайте, що це ядерна валізка, яка може поховати цю країну.
Сергій КУЗЬМІНИХ, фракція «Слуга народу»:
— Співробітники Служби безпеки України затримали за отриманням неправомірної винагороди керівника департаменту охорони здоров’я в Житомирській області. За даними спецслужб, він вимагав хабара у вигляді так званого «відкату» в розмірі десяти відсотків від суми, яка виділялася у вигляді субвенції на кисневе обладнання. Зауважу, що ми викликали цього керівника на засідання комітету з питань здоров’я нації з приводу відповідності його займаній посаді. Я, як представник Житомирщини, спільно з іншими депутатами-мажоритарниками, вимагаємо звільнення цього посадовця. Якщо в людини не стане сил піти самовільно, то закликаємо представників МОЗ провести повний аудит діяльності цього керівника.
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Усі ми пам’ятаємо, як за попереднього президента в 11 разів піднялися тарифи на тепло і на газ, і в сім разів на електроенергію. Питання: куди поділися ці гроші? Нинішня влада провела аудит і виявилося, що НАК «Нафтогаз» виведено з України 225 мільярдів гривень і 75 мільярдів недоплачено в бюджет. Але немає жодної кримінальної справи, а «Нафтогазом» керують ті самі люди. Триває та сама політика. Протягом усього літа закачувався газ у сховища за ринковими цінами. У травні, наприклад, за 2 631 гривню за тисячу кубічних метрів. Чому народу тепер продають газ за сім тисяч? Я та моя команда наполягаємо на терміновому ухваленні нашого законопроекту № 1177, який дозволить відновити справедливість та зменшити ціну газу більш як удвічі!
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
