На знімку: Олена Копанчук, Вікторія Вагнєр.
На знімку: Під час засідання.
Верховна Рада ухвалила проект постанови про заходи, спрямовані на соціальний захист населення у зв’язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (№ 4650). Перед голосуванням глава парламенту Дмитро Разумков зазначив, що цей документ є результатом роботи всіх депутатських фракцій та груп.
«Позиція, що Верховна Рада має брати на себе відповідальність та готова працювати у цьому напрямі, була озвучена представниками всіх фракцій та груп. Бо саме народні депутати, особливо мажоритарники, першими зіштовхнулися з цією проблемою, адже люди насамперед зверталися саме до них», — сказав він, наголосивши, що Верховна Рада має зробити все, що належить до її компетенції, для підтримки людей.
Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, який представляв проект постанови, повідомив, що Кабінету Міністрів пропонується вжити низку невідкладних заходів щодо соціального захисту населення від підвищення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги. «Більшість членів комітету підтримали ухвалення цього проекту постанови з урахуванням пропозицій, які стосуються поширення пільг на електроенергію для населення, що проживає у 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, дитячих будинків сімейного типу та спрощення доступу до субсидій», — зазначив А. Герус. Із цією метою уряду пропонується у місячний термін подати до Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на виплату пільг і житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі. Також Кабмін спільно із НКРЕКП має розглянути можливість запровадження додаткових форм державного регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги. Зокрема, йдеться про повернення окремого, пільгового, тарифу на споживання населенням перших 100 кіловат електроенергії. Проект постанови про заходи, спрямовані на соціальний захист населення, у зв’язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги (№ 4650), підтримали 337 народних депутатів.
А розпочалося засідання із заслуховування інформації голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерія Тарасюка про ситуацію на ринках електроенергії і природного газу та здійснення регулятором повноважень у частині тарифної політики. За його словами, оскільки енергетичні компанії критикують НКРЕКП за те, що встановлені тарифи є занизькими, а споживачі — що ці тарифи є зависокими, то, мабуть, і ті, і ті мають рацію. «Місія регулятора полягає в тому, щоб задовольнити інтереси всіх. Тож коли трохи незадоволені всі, це показник того, що регулятор працює нормально», — сказав В. Тарасюк. Водночас він звернув увагу, що до компетенції НКРЕКП належить лише встановлення тарифів на розподіл електроенергії і природного газу, звернувши увагу, що вони не можуть бути однаковими для всіх, а залежать від ситуації на місцях. При цьому, коли йдеться про тариф на розподіл газу, то голова НКРЕКП повідомив, що на 50 відсотків цей тариф складається із технологічних витрат газу під час його доставки, до 30 відсотків — це заробітні плати, середній розмір яких становить 15 тисяч гривень, і тільки третя складова — 20 відсотків — це операційні видатки. У зв’язку з цим він повідомив, що зараз розробляється законопроект, який стосується укрупнення облгазів та інших заходів, які дозволять дисциплінувати ринок розподілу природного газу.
Чимало запитань народних депутатів до голови НКРЕКП стосувалися проблем із підключенням споживачів до електромереж. «Ми уже спростили процедуру та зменшили тарифи на приєднання. Тож найбільша проблема — це отримання дозвільних документів. Саме тому підготовлено низку законопроектів, які стосуються цього питання», — повідомив В. Тарасюк та, реагуючи на заяву народного депутата Ірини Констанкевич, що на Волині за приєднання до електромереж селянам потрібно сплатити 2—3 тисячі доларів, він назвав ці цифри завеликими та запропонував спільно розібратися із такими фактами, якщо вони мають місце.
Під час засідання голова парламенту Дмитро Разумков повідомив, що Прем’єр-міністр вніс подання про призначення на посаду першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики Юрія Вітренка. Після того, як глава уряду Денис Шмигаль представив кандидата, Юрій Вітренко у своєму виступі зазначив, що коли під час першої спроби призначення на посаду говорив про принципи, яких він дотримуватиметься на посаді, то тепер розповість, що вже зроблено за час тимчасового виконання обов’язків міністра. «За лічені дні після призначення погашено заборгованість у зарплаті перед шахтарями, які перекривали дороги, подано на Кабмін проект рішення, що обмежує зростання ціни на електроенергію для населення. Якби цього рішення не було прийнято, то зараз ціна на електроенергію була б удвічі вищою. При цьому найбільш значущі пільги, зокрема, для домогосподарств, що мають електроопалення, було монетизовано. Ухвалено рішення по ціні на газ, що дозволило з лютого зменшити її на третину», — повідомив він, додавши, що також було запропоновано системні пропозиції з вирішення таких болючих питань галузі, як маніпуляції на ринку, технічна розбалансованість, боргова криза. Однак за результатами голосування кандидатура Юрія Вітренка набрала лише 204 голоси, тож її вдруге відхилено.
У першому читанні схвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про лікарські засоби» (щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання, № 4613) та підтримано пропозицію про підготовку документа до другого читання за скороченою процедурою. Доповідач, голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, зазначив, що документ створює можливості для якнайшвидшої реєстрації вакцин від коронавірусної інфекції та початку масової вакцинації населення. «Сьогодні жодна із вакцин проти COVID-19 не може бути зареєстрована в Україні, бо з об’єктивних причин вони не мають повного реєстраційного досьє та завершених третьої і четвертої стадій клінічних випробувань. Усі вакцини, які використовуються в усіх провідних країнах, також не мають повної реєстрації у цих країнах та отримали реєстрацію за процедурою, яка передбачена директивою Євросоюзу», — повідомив він, зазначивши, що пропонований законопроект фактично інтегрує цю процедуру до національного законодавства. «Таким чином, внаслідок застосування процедури реєстрації під зобов’язання громадяни отримають вакцину, а виробники будуть зобов’язані проводити післяреєстраційні дослідження безпеки та ефективності вакцин», — сказав М. Радуцький.
Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко доповів законопроект про внесення змін до Закону «Про порядок обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» щодо поновлення єдиного порядку обчислення скликань, № 4414. За його словами, ухвалення цього законопроекту продиктоване необхідністю поновлення порушеного єдиного порядку обчислення скликань усіх представницьких органів місцевого самоврядування. «Точкою відліку для місцевих рад, як і для Верховної Ради, буде вважатися перше скликання, яке припало на день проголошення незалежності України у 1991 році. Для подальшого обчислення буде братися до уваги лише кількість проведених чергових виборів. Отож місцеві ради, обрані на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, пропонується вважати радами восьмого скликання», — поінформував А. Клочко. Законопроект № 4414 ухвалено в цілому.
Верховна Рада розглянула, проте не підтримала у першому читанні законопроект про конституційну процедуру (№ 4533). Заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Совгиря повідомила, що цей законопроект напрацьовано робочою групою із виходу з конституційної кризи за участі фахівців із конституційного права. Пропоновані зміни передбачають, що Конституційний Суд має ухвалювати рішення 12 голосами або двома третинами суддів від свого складу. Зараз рішення ухвалюють десять суддів. «По-перше, таке збільшення кількості голосів забезпечить ухвалення судом більш виважених та поміркованих рішень. По-друге, передбачається усна форма провадження як основна форма розгляду справ, бо громадяни повинні бачити, що КСУ працює відкрито і прозоро, а не за зачиненими дверима», — сказала О. Совгиря. Крім того, цими змінами запроваджується автоматизований реєстр актів КСУ, автоматизований розподіл справ між суддями-доповідачами, а також передбачається можливість формування порядку денного КСУ не лише головою суду, але й суддями. Після критичних зауважень низки народних депутатів, зокрема, щодо необхідності дочекатися висновку Венеційської комісії на законопроект про конституційну процедуру, більшість парламентаріїв відмовилися підтримувати документ та проголосували за направлення його на повторне перше читання.
Народні депутати ухвалили в першому читанні законопроект «Про парламентську службу» (№ 4530). Голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко нагадав, що ідея цього законопроекту бере початок із роботи місії Європарламенту під керівництвом Пета Кокса. «Одна із системних змін, про яку говорили колеги із Європарламенту, якраз і стосується роботи апарату Верховної Ради або ж парламентської служби», — повідомив він, зазначивши, що ухвалення цього законопроекту створить кращі умови для ефективної роботи апарату Верховної Ради та секретаріатів комітетів. У цілому ухвалено законопроект «Про Бюро економічної безпеки України» (№3087-д). У першому читанні ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про Службу безпеки України» (щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ, № 3196-д).
Із днем народження вітали народних депутатів Олександра Гайду та Івана Юнакова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
