На знымку: Під час закриття сесії.

Робота в сесійній залі розпочалася із вшанування пам’яті загиблих під Крутами. «Пропоную хвилиною мовчання згадати всіх тих, хто віддав життя за Україну», — звернувся до колег Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Після цього стартувала традиційна для п’ятниці година запитань до уряду.

З трибуни виступила міністр соціальної політики Марина Лазебна. Вона звітувала про те, як працює закон про соціальні послуги. Головна мета цього документа, який набрав чинності рік тому — надання безперешкодного доступу кожній людині до якісних соціальних послуг за місцем свого проживання, нагадала чиновниця. А ці послуги, за її словами, мають бути гарантованого обсягу та якості.

Нині громада стала центром, що виявляє осіб, які потребують соціальних послуг, оцінює ці потреби та забезпечує їх надання та фінансування, наголосила міністр. Головна роль держави — встановити правила. А саме — стандарти гарантованого обсягу та якості послуг, вимог до надавачів послуг, визначити нормативи компенсації та оплати за надання соціальних послуг. Також до компетенції держави належить запровадження механізму контролю та відповідальності за виконання законодавства.

Упродовж 2020 року уряд ухвалив необхідну нормативну базу для регулювання всіх ключових етапів надання послуг — від виявлення та оцінки потреб людей до якості конкретної послуги. 23 послуги вже стандартизовано. Серед них, наприклад, догляд вдома та денний догляд. Таку послугу отримують 800 тисяч осіб, звітувала урядовець.

Із січня 2020 року розпочалося формування реєстру надавачів соціальних послуг у тестовому режимі. У ньому на сьогодні міститься інформація про майже три тисячі таких установ. Здебільшого вони комунальної форми власності, але 700 — це приватні організації. Ця інформація у вигляді інтерактивної мапи розміщена на сайті Мінсоцполітики. М. Лазебна повідомила, що цього тижня затверджено положення про порядок роботи такого реєстру, а обласним адміністраціям надано інструкцію про те, як працювати із реєстром та надавачами послуг. Пріоритет — надання послуг за місцем проживання, а не в стаціонарі. Нині в нашій країні їх отримують понад мільйон громадян.

«Пріоритетною частиною політики підтримки людей у поважному віці та людей з інвалідністю є підтримка їх доходів, підвищення їх матеріального забезпечення, — зазначила міністр. — Цього року і минулого уряд сконцентрував свою увагу на підвищенні доходів пенсіонерів, серед яких найбільше тих, хто потребує догляду. Так, уряд підвищив пенсійні виплати літнім людям. По 500 гривень щомісяця ми надаємо людям 80+. З липня цього року по 400 гривень щомісяця передбачено для тих, кому 75+. А наступного року буде впроваджено програму 70+». Такі кроки, за словами міністра, дозволять збільшити майже на 50 відсотків мінімальні пенсійні виплати. Збільшено також надбавку на догляд для самотніх пенсіонерів 80+. Вона нині становить 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За результатами року роботи закону про соціальні послуги виявлено три основні групи проблем, наголосила М. Лазебна. Перша — це неготовність громад. Більшість із них не виконують свої повноваження щодо організації надання послуг. Також має місце недостатня інформаційна прозорість ринку надавачів соціальних послуг. Люди не мають повної інформації про те, куди вони можуть звернутися в разі виникнення тієї чи іншої проблеми. Наприклад, у базу внесено інформацію про наявність 91 комунального і 42 приватних закладів стаціонарного догляду громадян похилого віку. Інформацію про приватні заклади подали тільки 14 обласних державних адміністрацій та Київська міська держадміністрація. Тож урядовці готуються перевірити — чи справді в інших регіонах таких закладів немає. Ще одна проблема — відсутність дієвих механізмів контролю за дотриманням необхідних критеріїв надавачами соціальних послуг. Уряд працює над розв’язанням проблем за всіма цими напрямами, повідомила міністр.

Народні депутати традиційно мали можливість поставити запитання до Прем’єр-міністра та членів Кабінету Міністрів. Тоді на вимогу двох фракцій з трибуни виступив представник групи «За майбутнє» Сергій Рудик. Він наголосив на тому, що представники малого і середнього бізнесу й досі стоять на Майдані й просять звернути на них увагу. А влада робить вигляд, ніби побиття учасників акції протесту не відбувалося, зауважив парламентарій.

Тоді заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк оголосила низку депутатських запитів. Три запити шляхом голосування спрямували на розгляд Президентові.

І розпочалася законодавча частина роботи. Спочатку парламентарії розглянули проект закону № 4090, який передбачає внесення змін до прикінцевих та перехідних положень закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, які стосуються терміну набрання чинності окремими положеннями. Як повідомила представниця Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк, ця ініціатива напряму пов’язана з ухваленням закону про створення Бюро економічної безпеки і необхідністю ліквідувати податкову міліцію. Тож пропонується визначити, що податкова міліція ліквідується не пізніше шести місяців з дня набрання чинності закону про створення Бюро економічної безпеки. За пропозицією комітету парламент проголосував за законопроект    № 4090 за основу та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

Згодом народні депутати підтримали проект постанови № 4559 про премії Верховної Ради для найкращих учасників зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти. За словами члена комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, йдеться про надання «фінансової подушки» для дітей, які складуть чотири і більше тестів ЗНО на загальну суму 790 балів, в тому числі на 200 балів за щонайменше один із навчальних предметів. Ще одна обов’язкова умова — зарахування до закладу вищої освіти в Україні та підписання договору про навчання з таким закладом. Розмір премії становитиме 100 тисяч гривень.

На вимогу двох фракцій виступили представники Комітету з питань освіти і науки. Вони наголосили на тому, що будь-яка дитина, яка обере навчання в десятому класі, матиме змогу це зробити, незалежно від місця свого проживання. «Старша профільна школа є і буде в містах, містечках та селищах та інших населених пунктах, — наголосив голова комітету Сергій Бабак. — Абсолютною маніпуляцією є твердження про те, що в сільській місцевості не буде старшої школи. Це відвертий фейк, який навіть теоретично не обговорюється».

За процедурою ед-хок парламентарії розглянули проект змін до додатка   № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію (№ 4672). Під час обговорення представники опозиції висловлювали незадоволення таким шляхом вирішення проблеми завищених тарифів. Утім, документ зміг набрати 310 голосів і був ухвалений в цілому. За пропозицією Першого заступника Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука народні депутати дали доручення главі парламенту підписати цей документ невідкладно.

У цілому вчора схвалили також проект закону № 4613, який передбачає внесення змін до Закону «Про лікарські засоби» щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання. Цей документ також підписано невідкладно. Далі парламентарії включили до порядку денного проект закону про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, № 3822. Його підтримали в першому читанні 227 голосами.

Тоді розглянули проект змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях, № 3952. «Це вже друга спроба добитися в залах парламенту відкритості інформації щодо заробітних плат окремих керівників і членів наглядових рад державних акціонерних товариств», — зауважив Перший заступник глави парламенту Р. Стефанчук. За його словами, зарплата таких посадовців має повністю та відкрито публікуватися на сайті відповідного органу акціонерного товариства. Цей документ парламент взяв за основу 282 голосами. А тоді парламентарії проголосували за основу та в цілому за зміни до статті 3 Закону «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», № 4538.

Перший заступник голови Верховної Ради Р. Стефанчук оголосив про створення міжфракційного об’єднання «За українську Бессарабію».

Наостанок народні депутати взяли за основу проект змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення порядку видалення зелених насаджень.

На цьому Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив про закриття четвертої сесії парламенту дев’ятого скликання, повідомивши, що чергова сесія відкриється 2 лютого.

Учора вітали з днем народження народних депутатів Олександра Дануцу та Вадима Івченка.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.