На знімку: Олена Ванєєва, Ліза Горох, Яна Колодач, Марина Нестеренко.
На знімку: Маленька частинка науковиць Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аспіранти, професори, кандидати та доктори наук: Галина Музичук, Оксана Безущак, Ганна Толстанова, Вікторія Москвіна, Вікторія Стецька, Оксана Жилінська, Ніна Баликова.
В добу локдаунів його цілком очікувано присвятили темі «Жінки-вчені на передньому краї боротьби з COVID-19» — на знак поваги до дослідниць, що вивчають нового «порушника глобального спокою» та розробляють протиковідні вакцини. Долати епідемію вірусологам допомагають математики. «Цариця наук» дозволяє прогнозувати поширення захворювань, тож математичне моделювання епідеміологічних процесів нині у світі — дуже актуальна тема...
Про досягнення наших дослідниць в Інституті математики НАНУ можуть розповідати годинами. В Національній академії наук жінок чимало — майже 46-48 відсотків, хоча два-три десятки років тому картина була зовсім іншою, зазначила в. о. директора Інституту математики доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк.
На знімку: В. о. директора з наукової роботи Інституту математики НАНУ, доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк.
У школі чимало дівчат захоплюються точними науками, але мало хто наважується присвятити їм своє життя. «Були часи, коли на вченій раді поміж колег-чоловіків я сиділа одна, — пригадує вона. — Жінки й тоді в нас працювали, та їх було заледве 2-3%». За два останні десятиліття у подоланні гендерного дисбалансу сталися великі зрушення, тож нині вже третина колективу Інституту математики — жінки. «Більше дівчат вступають до аспірантури і присвячують себе науковому пошуку», — додає Олександра Антонюк. Між іншим, 2010 року саме в Інституті математики НАНУ захистила кандидатську дисертацію тепер уже всесвітньо відома дослідниця Марина В’язовська. Українці, яка нині мешкає в Швейцарії, вдалося розв’язати сформульовану Кеплером задачу про пакування куль у 8-вимірному просторі, яку до того упродовж 300 років не міг подужати ніхто!
Доктор фізико-математичних наук старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ Олена Ванєєва — відомий популяризатор науки. Разом з колегою, кандидатом наук Мариною Нестеренко вона стала лауреатом української премії L’Oreal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці», а торік отримала премію «Жінка України-2020»та увійшла до переліку 15 переможниць світового етапу премії L’Oreal-UNESCO — International Rising Talents. Коло її професійних зацікавлень — симетрія диференціальних рівнянь, а крім того, дослідниця служить «математичною музою» для дівчат, які хочуть працювати в науці. Донедавна Олена Ванєєва була наставницею проекту «Дівчата STEM», де успішні жінки надихають школярок робити кар’єру у сфері STEM-освіти.
На знімку: У світовому математичному середовищі добре відомі досягнення наших жінок-науковиць. Олена Ванєєва — доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики, Марина Нестеренко — кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики, котрі є лауреатками української премії, яка є частиною глобальної Програми L’OREAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці».
«Процвітання та інтереси держави тісно пов’язані з математикою і добробутом», — казав Наполеон, і був близький до істини. Сучасні дослідження свідчать: що бідніша країна, то більше її громадянок ідуть в математику — вирушають рятувати сімейний бюджет та заразом — бюджет своєї держави. «Взагалі було б цікаво дослідити кореляцію між рівнем ВВП та кількістю жінок у математиці», — цілком серйозно пропонує Олександра Антонюк.
Дехто й досі вважає точні науки «суто чоловічою справою», проте школярки Ліза Горох та Яна Колодач готові долати гендерні стереотипи. Киянки вибороли «срібло» на IX Європейській математичній олімпіаді для дівчаток (EGMO), що відбулася торік у квітні за участю двох сотень школярок з 53 країн. Чи пов’яжуть вони своє життя з математикою, покаже час, та їм вже є чим пишатися: дівчата вміють перемагати, а це непросте завдання підвладне аж ніяк не кожному.
На знімку: Юні математики, лауреати багаторазових олімпіад, у тому числі срібні призери європейської математичної олімпіади для дівчат (EGМО) 2020 Ліза Горох (10 кл.) та Яна Колодач (11 кл.).
На знімку: Лабораторні дослідження.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
