На знімку: Ярослав Железняк, Юлія Тимошенко, Олександр Корнієнко, Василь Мокан.
На знімку: Вадим Рабінович, Петро Порошенко, Тарас Батенко, Володимир Арешонков.
«Сьогодні річниця вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Багато наших із вами співвітчизників віддали життя і, на жаль, сьогодні продовжують захищати мир, територіальну цілісність та інтереси нашої держави», — сказав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, відкривши засідання Погоджувальної ради. Він нагадав, що напередодні Україна втратила трьох бійців на фронті та запропонував хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх тих, хто віддав життя за демократію, Україну та інтереси нашої держави.
Глава парламенту також повідомив, що минулого тижня у нього відбулася онлайн-зустріч зі спікером Палати громад парламенту Великої Британії, сером Ліндсі Гойлом, та звертаючись до колег, які долучені до різних груп дружби, закликав їх забезпечити активну роботу на всіх рівнях.
«Уже сьогодні ми повинні активізувати роботу з міжнародними партнерами на різних напрямах, бо це також один із ключових механізмів залучення інвестицій до нашої держави», — наголосив він.
Серед ключових викликів, які стоять перед нашою державою, Д. Разумков назвав COVID-19 та питання вакцинації. У цьому контексті глава парламенту висловив сподівання, що і під час години запитань до уряду, і під час урядової наради в середу буде озвучено конкретний план дій.
Другим великим викликом, який стоїть перед державою та суспільством, він назвав продовження тарифної кризи. «Ми як парламент продемонстрували, що вміємо оперативно і швидко працювати. Наприкінці минулого пленарного тижня на прохання уряду ми блискавично розглянули та прийняли відповідний законопроект, щоб дозволити уряду виплачувати компенсації людям, але так це не повинно працювати. Давайте працювати так, щоб усі розуміли план і систему, за якою будемо рухатись далі», — сказав політик, зауваживши, що це має бути спільна, виважена і довгострокова планова робота, а не гасіння пожеж. «Це точно не потрібно ні нам, ні суспільству», — констатував він.
На переконання Голови Верховної Ради, суспільство не повинно відчувати шокову терапію: «За останній рік було багато викликів і сьогодні ми повинні зробити так, щоб таких проблем не було».
Насамкінець голова парламенту нагадав, що боротьба із кнопкодавством триває. «Уже є перші результати такої роботи, зокрема, конкретні дії з боку Офісу Генпрокурора. Упевнений, що разом ми зможемо зробити так, щоб кнопкодавство відійшло в історію і ніколи не повторювалося в українському парламенті», — наголосив Дмитро Разумков.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, нагадавши про ухвалення Плану законопроектної роботи на 2021 рік, закликав усіх керівників комітетів та представників фракцій і депутатських груп у подальшому формувати пропозиції до порядку денного у відповідності до цього документа. «Ми багато попрацювали для того, щоб він з’явився, тепер маємо багато працювати для того, щоб він був виконаний», — сказав Р. Стефанчук.
Звернувшись до Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління, він попросив їх у своїх висновках обов’язково зазначати, що цей законопроект передбачений планом законопроектних робіт на відповідний рік.
У контексті запровадження днів європейської та євроатлантичної інтеграції Р. Стефанчук закликав пропрацювати не лише передбачений перелік законопроектів, а насамперед потижневий порядок підготовки та голосування законопроектів, які «ставлять нас на шлях європейської та євроатлантичної інтеграції». За словами політика, на нараді в Голови Верховної Ради проговорювалось також питання щодо створення ІТ-інструменту, який допомагатиме у формуванні цього плану та здійсненні контролю за його виконанням.
Щодо кнопкодавства, то як автор ухваленого закону Р. Стефанчук зауважив, що події, які відбулися, — це найкраща відповідь усім скептикам, які казали: норма про кнопкодавство не працює. «Вона починає працювати тоді, коли починають працювати органи правопорядку, — сказав він. — Далі питання за судовою владою, наскільки воно буде доведено до кінцевого вироку. Я абсолютно погоджуюсь із Головою Верховної Ради в тому, що таке явище, як кнопкодавство, має піти в небуття».
Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк нагадала, що 20 лютого Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні. «На жаль, справедливе покарання за вбивства, надмірне насильство під час тих подій зникло з порядку денного влади. А враховуючи рішення Європейського Суду з прав людини у справах майданівців, які постраждали від свавілля режиму Януковича, здається вкрай несправедливою відсутність належної оцінки цих подій Верховною Радою України нинішнього скликання».
Вона нагадала, що минулого року лідерами монобільшості та керівництвом демократичних опозиційних фракцій було напрацьовано проект постанови про заяву Верховної Ради щодо подій під час Революції Гідності. «Тоді ця постанова так і не була розглянута. Але я переконана, що цього року парламент не може стояти осторонь і закривати очі на рішення Європейського Суду з прав людини», — сказала політик, закликавши всіх об’єднатися навколо доопрацювання наявної або напрацювання нової редакції відповідної постанови з урахуванням рішення ЄСПЛ.
Водночас, на думку О. Кондратюк, важливо ухвалити зміни до законодавства щодо заочного засудження. «Європарламент у своїй нещодавній резолюції також закликав українську владу продовжити розслідування злочинів, вчинених на Майдані, і негайно забезпечити справедливість щодо жертв та їхніх родин», — сказала вона. У зв’язку з цим політик запропонувала запросити цього тижня до парламенту Генерального прокурора, яка б прозвітувала перед парламентом та суспільством про хід та поточні підсумки розслідування справ Майдану.
Ретельного аналізу з боку Верховної Ради, за словами О. Кондратюк, потребує і звіт Європарламенту про виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, ухвалений 11 лютого 2021 року. А особливо та його частина, яка стосується парламенту, наголосила народний депутат.
Олександр Корнієнко («Слуга народу») підтримав внесення до порядку денного проекту постанови щодо Революції Гідності. Водночас він нагадав про наближення річниці окупації Криму, тому запропонував включити до порядку денного й звернення Верховної Ради до парламентів інших країн з цього питання. Підтримав політик і пропозицію заслухати під час години запитань до уряду інформацію щодо виконання Угоди про асоціацію з ЄС, про стан вакцинації та про тарифи.
Крім того, О. Корнієнко акцентував увагу, що великі снігопади, від яких потерпала вся країна, через декілька місяців в окремих регіонах можуть призвести до паводків. Тож уряд, переконаний він, має готуватися до таких проблем техногенного характеру.
Вадим Рабінович («ОПЗЖ»), торкнувшись питання закриття трьох телеканалів, назвав це рішення дуже «мудрим». Мовляв, якби не закрили телеканали, то вони б нагадали, що вакцинація мала розпочатися 15 лютого, але так і не почалася. «Грошей немає, вакцини немає. Але в ефірі тепер тиша. Дуже мудре рішення. Тепер ви єдині в світі, хто переміг коронавірус», — сказав він.
«Всупереч Конституції та здоровому глузду ви заборонили громадянам України українські телеканали, російську вакцину, дешевий газ, білоруську електрику, російську мову, китайські інвестиції та багато чого. Саме так виглядає ваша свобода та гідність», — заявив В. Рабінович.
Петро Порошенко («Європейська солідарність») наголосив на низці важливих проблем, які нині турбують суспільство. Це і нові платіжки, і старт вакцинації, і енергетична безпека, щодо якої влада пасе задніх тощо. «Але найгостріше сьогодні стоїть питання безпеки. Президент інформував суспільство про 200 днів тиші, створюючи міраж близького миру. Нині влада визнала, що перемир’я — фікція. Триває війна, гинуть наші воїни. Лише з початку року загинуло 13 бійців», — наголосив він, зауваживши, що народні депутати від «ЄС» повернулися з лінії зіткнення і вони шоковані тим, що воїнам в’яжуть руки штрафами за вогонь у відповідь на російські провокації. Тож він запропонував у п’ятницю заслухати міністра оборони, щоб він прозвітував з цього питання.
П. Порошенко закликав колег об’єднатися і внести зміни до бюджету щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, яке востаннє підвищувалось два роки тому. Окремо політик закликав парламентаріїв підтримати законопроекти про колабораціонізм, підготовлений спільно з «Голосом», та про посилення відповідальності за поширення тез ворожої пропаганди, «які підривають обороноздатність країни, бойовий та патріотичний дух українців».
Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко наголосила, що будь-які кроки української влади повинні мати один критерій ефективності — це те, як живуть люди. За її словами, за сім років стали жити настільки бідно, що за різними оцінками 60—80% людей перебувають за межею бідності. «Всі ці плани, дорожні карти та інші так звані «реформи» закінчуються тим, що люди масово їдуть з України», — констатувала вона.
На переконання Ю. Тимошенко, у п’ятницю уряд має розповісти про нові умови, поставлені МВФ, чому у підсумку програму не було продовжено і Україна не отримала грошей.
Окремо політик торкнулась питання тарифів. За її словами, людей філігранно обманули, розділивши одну платіжку на дві. А далі обманули, коли обіцяли, що люди не заплатять більш як 6,99 гривні за кубометр газу. У цьому контексті вона наголосила, що останнім часом з’явилася низка маленьких комерційних підприємств, які продають газ за спекулятивними цінами, наприклад, по 8,82 та 9 гривень. «У парламенту є всі можливості навести лад», — констатувала Ю. Тимошенко, додавши, що для цього необхідно ухвалити законопроект № 4680.
Ярослав Железняк («Голос») зауважив, що у влади щось пішло не так. І яскравий приклад тому вакцинація, яка мала розпочатися 15 лютого, але так і не розпочалась. «Ми остання країна в Європі, яка не почала вакцинацію. Це ганьба», — констатував він, зауваживши, що одна з причин, які лунають, і яка виглядає цілком правдиво, — це зірвані переговори.
Я. Железняк повідомив, що представники «Голосу» минулого тижня працювали в регіонах і презентували свій Національний план. «Це дивує, коли в сучасній європейській Україні одна з проблем, яка турбує людей — це якість повітря і води», — сказав він, наголосивши, що проблема екології стала дуже важливою для людей. Тому «Голос» ініціюватиме законопроект щодо перерозподілу екологічного податку, бо влада і в цій частині нічого не робить.
Окремо голова фракції наголосив, що мораторій на перевірки, який ухвалив парламент, у регіонах не працює. «Вже давно закінчились новорічні свята, а контролюючі органи як ходили колядувати, так і ходять. Саме тому, щоб уряд не маніпулював законами, ми подаватимемо новий закон, який точно владнає ситуацію», — зазначив народний депутат.
Тарас Батенко (ДГ «За майбутнє») також торкнувся у своєму виступі вакцинації. «Це те питання, відповідь на яке хочуть почути громадяни», — сказав він, додавши, що серед інших проблем також питання субсидіарної політики, газу. «Ми хочемо також почути інформацію уряду щодо результатів переговорів із МВФ, щоб переконатись, що влада займає позицію захисту інтересів громадян України», — сказав він.
Володимир Арешонков (ДГ «Довіра») висловив сподівання, що велика кампанія вакцинації, яка має розпочатись цього тижня, буде успішно проведена. Водночас він зауважив, що серед першочергових груп, які мають вакцинуватися, працівники освіти. Але відповідно до затвердженого графіка, їх вакцинація запланована на вересень—жовтень. «Нам це здається не зовсім логічним», — сказав він і закликав спланувати проведення вакцинації для освітян до початку навчального року, щоб мінімізувати ризики захворювання на коронавірус.
Крім того, нагадавши, що у квітні виповняться 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи, В. Арешонков повідомив, що на розгляді профільного комітету перебуває понад 15 законопроектів, більшість із яких він назвав необґрунтовано відхиленими. Тож він закликав голову парламенту зустрітися із членами ініціативної групи, у складі якої є представники всіх фракцій, та обговорити це питання. «Квітень настане надзвичайно швидко. Знову в нас будуть протести чорнобильців, які вимагають врегулювання своїх соціальних пільг та гарантій. Не нових, а тих, що вже є в чинному законодавстві. Тому маємо прийняти спільне рішення», — констатував він.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
