Фіктивні договори оренди, хабарі за право володіння наділами, занижені орендні ставки, «загублені» ділянки — все це факти, з якими доводиться стикатися правоохоронцям. У прокуратурі Хмельницької області є що розповісти про різного роду махінації. Тільки за останні пару років з протиправного обігу вилучено тисячі гектарів, вартість яких становить мільйони гривень. Їх повернули законним користувачам та власникам. Але чи завжди ті були цьому раді?

Хмельниччина — аграрний край, що входить до п’ятірки регіонів — найбільших агровиробників, і це завдяки такому ресурсу, як земля. Не дивно, що інтерес до неї був і залишається великим, а висока цінність робить її привабливим об’єктом протиправних посягань.

Лише торік прокуратурі вдалось повернути та запобігти незаконній передачі майже 3,8 тисячі гектарів. Було заявлено позовів більш як на 350 мільйонів гривень.

Не продають, а віддають за хабарі

Для тих, хто хоче отримати свій шмат, заборона на продаж — не перешкода. Те, що не можна купити, вдається отримати за хабар. Приміром, суд розглядає одну з останніх справ, коли чоловік за 2,5 тисячі доларів пообіцяв вплинути на службовців ГУ Держгеокадастру в області, щоб ті оформили у власність для ведення особистого селянського господарства п’ять ділянок на десять гектарів.

По 15 тисяч гривень і 1,5 тисячі доларів отримали відповідно сільські голови у колишніх Кам’янець-Подільському та Летичівському районах. Обоє пообіцяли вплинути на своїх депутатів, аби ті дали дозвіл на розробку проектів землеустрою.

Таких прикладів чимало. Але найбільший хабар у півмільйона гривень запросив сільський голова з Ізяславського району. Стільки «коштували» п’ять земельних ділянок у десять гектарів, які мали бути передані у власність.

Приватизовують двічі

Особливої популярності останнім часом набула схема повторної безоплатної приватизації сільгоспземель. З таким стикались у всіх районах області. Упродовж трьох останніх років правоохоронці виявили півтисячі подібних випадків. Йдеться про землі загальною вартістю понад 30 мільйонів гривень та площею понад 900 гектарів.

Власники, приховуючи відомості про те, що держава вже виділила їм ділянку для ведення особистого селянського господарства, повторно отримували ще одну. А дехто умудрявся проводити оборудку кілька разів. Після оформлення документів вони здебільшого продавали свої наділи. І це в той час, коли багатьом селянам земля так і не дісталась.

Лише торік прокурорами заявлено позови про повернення 400 гектарів приватизованої у такий спосіб землі. Так, у Кам’янець-Подільському районі на території колишніх Колодіївської та Староушицької сільських рад вилучено з чужого незаконного володіння понад 95 ділянок загальною площею 190 гектарів. Вони були не тільки неправомірно приватизовані, а й одразу продані двом киянам і внесені до статутного капіталу товариства, зареєстрованого в столиці. А водночас багато місцевих жителів так і не змогли скористатись своїм правом на безоплатне отримання землі у власність. Для них було одне пояснення — вільних наділів немає.

Закон повертає тим, хто мати наділи не хоче

Хоча прокурори досить пильно стежать, аби земля була в руках тих, кому вона належить по праву, інколи це призводить до парадоксальних ситуацій. Якщо діяти відповідно до законодавства, то у певних випадках її треба відібрати у тих, хто реально обробляє, і передати тим, хто працювати на ній не хоче або не має змоги.

Подібне відбулось з державним підприємством «Понінківське». Ще понад сорок років тому йому в постійне користування відвели більше чотирьох тисяч гектарів землі сільсьгосппризначення. Останніх кілька десятиліть підприємству, що займається виробництвом паперу, було не до сільськогосподарських робіт — воно змушене докладати чимало зусиль, щоб зберегти основне виробництво. А землю передали іншому суб’єкту господарювання для використання на підставі договору. Та зроблено це з порушеннями закону — без відповідного погодження центрального органу виконавчої влади та проведення аукціону на право оренди.

Керуючись законодавством, прокуратура припинила незаконне використання одним із товариств ділянки у 2,3 тисячі гектарів вартістю майже 140 мільйонів гривень. Її повернули підприємству. Але що воно робитиме з нею?

Таким самим питанням переймаються і в низці навчальних закладів краю, яким так само повернули землю, котру хоч і не на цілком законних підставах, але все-таки за призначенням використовували орендарі.

Здебільшого у таких ситуаціях сторони укладали удавані договори про спільне виробництво сільгосппродукції. А от хто отримував зиск від зібраного на тих полях урожаю?

Мали би навчальні заклади професійно-технічної освіти. Бо саме для їх підтримки та підготовки майбутніх аграріїв земля була надана ПТУ. Але ті від такої можливості відмовились. І робили це масово. Прокурори заявили більше десятка позовів про визнання договорів недійсними. Незаконні орендарі мають звільнити загалом 470 гектарів вартістю майже 20 мільйонів гривень.

Приміром, одному з промислово-аграрних професійних ліцеїв, якому початково земля була надана державою для дослідних і навчальних цілей, суд зобов’язав повернути ділянку в 195 гектарів вартістю 8,8 мільйона гривень.

Понад півтори сотні гектарів повернули і Грицівському вищому професійному училищу. ГУ Держгеокадастру в області раніше передало їх у комунальну власність Грицівської селищної ради. Суд повернув землю навчальному закладу. За законом все правильно. Але чи справді корисне таке рішення?

Значна частина подібних позовних вимог прокурорів виконується відповідачами під час судового розгляду. Так, було припинено дію договорів оренди та звільнено земельні ділянки площею понад 300 гектарів. Та можна припустити, що отримуючи таку цінність назад, господарі часто не знають, що з нею робити.

Очевидно, в подібних ситуаціях корекції потребує законодавча база. Вона має враховувати різні ситуації, а не діяти лише за принципом: тільки дозволити чи заборонити.

Так само дуже деталізованим і продуманим має бути й законодавство щодо можливої купівлі-продажу земель. Якщо цього зробити не вдасться, чорноземи знову опинятимуться в руках тих, хто на них не заслуговує.

Хмельницька область.

Фото надано прокуратурою Хмельницької області.