Під час засідання оргкомітету у Міністерстві культури України щодо відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки.
«Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі». Життя видатної Лесі Українки — цьому доказ.
Лариса Косач увійшла в історію як модерна українська письменниця Леся Українка, драматург елітарного, європейського широкого мислення, як прогресивна українка, незламна духом, нескорена долею.
У лютому цього року відзначаємо 150-ліття з дня народження Лесі Українки. З нагоди знаменного ювілею указом Президента В. Зеленського 2021-й проголошено Роком Лесі Українки.
Ще у 2017-му народна депутатка України восьмого-дев’ятого скликань, членкиня депутатської групи «Партія «За майбутнє» Ірина Констанкевич на державному рівні порушила питання щодо належного пошанування видатної письменниці Лесі України. Зокрема ініціювала постанову Верховної Ради України. Документ передбачав створення оргкомітету задля гідного відзначення ювілею. Парламент ухвалив постанову в лютому 2018-го. Однак засідання оргкомітету вдалося провести лише у липні 2020 року — тоді, коли міністром культури став Олександр Ткаченко, який до призначення головою відомства очолював Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У листопаді 2019-го за пропозицією Ірини Констанкевич на Волині провели виїзне засідання цього парламентського комітету. Тоді нардепи, урядовці, представники обласної влади також відвідали Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, який розміщено за 8 кілометрів від Ковеля.
Ця унікальна пам’ятка архітектури національного значення кілька років тому почала руйнуватися, частина штукатурки осипалась, тріщини помітні по всьому фасаду. Останній ремонт будиночків та веранди проводився у 1991-му. Музей власними силами та за власний кошт уже не може забезпечити збереження пам’яток культури. Вони потребують невідкладного капітально-реставраційного ремонту. Залучення грошей на ці об’єкти — ще одне питання, яке постійно перебуває в полі зору Ірини Констанкевич. Народна депутатка підготувала звернення до уряду, щоб цей музей було включено до переліку ста об’єктів реставрації у 2021 році, а також внесла відповідну пропозицію до Держбюджету-2021. Цю правку враховано. На ремонтно-реставраційні роботи у «білому» та «сірому» будиночках Косачів у Колодяжному заплановано виділити понад 11 мільйонів гривень із ДФРР.
Чи не найамбітніший план до 150-ліття Лесі Українки — це 14-томне видання її творів. І це вдалося реалізувати у рекордно стислі терміни — 1 рік, адже кошти були виділені із бюджету лише у 2020-му. Підготовку видання здійснили науковці Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Ірина Констанкевич також увійшла до складу редколегії.
«Ідея видання академічного повного зібрання творів Лесі Українки була наскрізною для кафедри української літератури впродовж тривалого часу. Ми розуміли, що радянське видання 1971 року потребує осучаснення. І саме це — наш обов’язок, адже Леся Українка є патронесою нашого університету, з Волинню тісно пов’язані її життя і творчість. Тому останні десятиліття зусиллями науковців волинського університету, таких, як Олександр Рисак, Надія Сташенко, Лукаш Скупейко, Тамара Скрипка, Сергій Романов і головно академік Микола Жулинський (голова наглядової ради ВНУ і директор Інституту літератури), закладені концептуальні основи видання, сформовані наукові, текстологічні принципи, вироблено алгоритм дій, проведено десятки конференцій, наукових семінарів, захищені дисертації, магістерські роботи. Генеральною лесезнавча тема стала і в науковій діяльності викладачів кафедр української літератури, теорії літератури і загалом для усіх викладачів філологічного факультету. Велику роль відіграли ректори університету, зокрема Ігор Коцан, Анатолій Цьось, які максимально сприяли цій роботі, адже саме в нашому університеті впродовж багатьох років для усіх студентів викладається курс «Творчий феномен Лесі Українки», «Текстологія» для студентів-філологів. Для координації науково-дослідницької роботи спільно з Інститутом літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ було створено науково-дослідний центр Лесі Українки, а згодом — Науково-дослідний інститут Лесі Українки. Право на видання повного зібрання творів Лесі Українки наш університет здобув у конкурсі, на який подавалося багато видавництв, наукових осередків. Державне фінансування цього задуму становило 6 мільйонів гривень. Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики також постійно тримав у полі зору питання підготовки та реалізації заходів до відзначення ювілею поетеси. І вже 25 лютого, у день народження Лесі Українки, в Українському домі у Києві відбудеться урочиста презентація 14-томника», — розповідає Ірина Констанкевич.
Над новим виданням працювали одночасно 14 редколегій, адже на підготовку до друку було лише кілька місяців.
«Важливу роль у формуванні наукової концепції, упорядкуванні, організаційній роботі відіграла професорка Віра Агеєва та письменниця Оксана Забужко. І без сумніву, без Ростислава Семківа (видавництво «Смолоскип») і Ростислава Лужецького (видавництво «Комора») реалізація такого солідного книжкового видання з урахуванням усіх стандартів і вкрай стислих термінів була б неможлива», — додає Ірина Мирославівна.
У рамках відзначення 150-річчя Лесі Українки заплановано чимало різних заходів і на державному, і на регіональному рівнях: театральні дійства, літературно-мистецькі вечори, виставки, фестивалі, симпозіуми, міжнародні конференції тощо.
Через пандемію деякі з них відбуватимуться онлайн.
