24 серпня 1991 року. Ухвалено Акт проголошення незалежності України.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).

30 років Незалежності

З нагоди 30-річчя Незалежності нашої держави редакція газети «Голос України» — до речі, ровесниця Незалежності! — розпочинає серію публікацій про витоки і втілення Української державності. Тридцять років тому парламент ухвалив Акт проголошення незалежності України, який закріпив тисячолітнє прагнення нашого народу до самовизначення і державного суверенітету, права жити в європейській спільноті. Але свобода ніколи не давалася українцям легко, вона освячена кров’ю, боротьбою і славою багатьох поколінь. Незламні і вільні, ми  впевнено, крок за кроком, продовжуємо традицію державотворення.

Віднині щочетверга у рубриці «30 років Незалежності» читайте на сторінках газети ексклюзивні матеріали про основні віхи нашої історії та сьогодення, шукайте унікальні знімки, які закарбували найважливіші події, суспільні явища та особистостей різних епох.

Українцям є що згадати, є чим пишатися: і цінні фотосвідчення у редакційному архіві й у сьогоднішньому номері — тому підтвердження. Така знаменна подія, як 30-річчя Незалежності нашої держави, заслуговує на грандіозне святкування. Тож давайте готуватися разом і згадувати все найдостойніше. Стежте за публікаціями. Буде цікаво.

Фотомиті з тридцятирічної історії України. 1990—1995 роки

16 липня 1990 року. Люди біля Верховної Ради в день прийняття Декларації про державний суверенітет України.

2 жовтня 1990 року. Розпочалася «Революція на граніті» — студентські маніфестації і голодовки на центральному майдані Києва.

24 серпня 1991 року. Ухвалено Акт проголошення незалежності України.

4 вересня 1991 року. Підняття Національного прапора над Верховною Радою.

5 грудня 1994 року. Підписання між Україною, США, Росією та Великою Британією Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

9 листопада 1995 року. Україну прийнято до Ради Європи.

Фото Укрінформу, Андрія НЕСТЕРЕНКА, Олександра КЛИМЕНКА, з архіву Олександра КУПЧИШИНА, з відкритих джерел.