Микола Сольський.
Михайло Забродський, Андрій Парубій.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут
Пленарне засідання 13 квітня
Оголосивши про початок роботи, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков повідомив, що чергове пленарне засідання триватиме до 15-ї години з перервою з 12-ї до 13-ї години, а після 16-ї години буде проведено два позачергові пленарні засідання. Після виступів представників парламентських фракцій та депутатських груп Верховна Рада продовжила розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, № 2194.
Нагадаємо, що основним завданням цього законопроекту є реформування системи управління у сфері земельних відносин та спрощення доступу до земельних ресурсів населення і бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою, запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування, надання документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних, запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю.
Крім того, землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) пропонується передати до комунальної власності та надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності й затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.
Функції державного контролю за використанням та охороною земель цим законопроектом пропонується покласти на обласні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Водночас для належного контролю у сфері земельних відносин пропонується запровадити повну відкритість та доступність документації із землеустрою, публічності її розгляду.
Розгляд законопроекту № 2194 парламентарії продовжили з 1050 поправки, а загалом до документа надійшло 3128 поправок та пропозицій.
Під час обговорення поправок народний депутат Вадим Івченко («Батьківщина») закликав вчитися на досвіді інших країн, у яких вже відбулася земельна реформа. «У Литві та Латвії багато земель уже скупили іноземці через товариства з обмеженою відповідальністю. Тому дуже важливо, щоб нашим фермерам та іншим сільгоспвиробникам згодом не довелося орендувати українську землю в компаніях, які належатимуть іноземцям чи підставним особам», — сказав він, звернувши увагу, що, наприклад, Саудівська Аравія уже придбала великий агрохолдинг, який має 270 тисяч гектарів земель.
Олександр Колтунович («ОПЗЖ») звернув увагу на небезпеку посилення сировинної спрямованості нашої економіки, зокрема, в аграрній сфері. «Саме тому в таких законах потрібно передбачати запобіжники, які б унеможливлювали або зменшували сировинний експорт та сприяли експорту переробленої продукції», — зазначив він.
Сергій Власенко підкреслив, що фракція «Батьківщина» насамперед наполягає на тому, щоб провести всеукраїнський референдум та запитати в українського народу, чи підтримує він ринок землі. «І навіть якщо українські громадяни скажуть, що підтримують ринок землі, його потрібно вибудовувати на принципах, які передбачають, що першочергове право на оренду земель сільськогосподарського призначення мають українські фермери», — сказав він, підкресливши, що коли ж власники земельних паїв захочуть їх продати, то викупити їх за ринковою ціною мала б українська держава. «Ми за те, щоб земля сільськогосподарського призначення передавалася в оренду суб’єктам господарювання, але насамперед — українським фермерам», — наголосив С. Власенко.
На думку Юрія Павленка («ОПЗЖ»), перед тим, як запроваджувати земельну реформу, потрібно чітко розмежувати функції та завдання новостворених районів, адже там поки що не повністю розуміють, які у них повноваження. «Так само потрібно чітко встановити та розмежувати функції об’єднаних територіальних громад, забезпечити повноцінну роботу відновленого аграрного міністерства, і лише тоді проводити якісь зміни. Бо в тих умовах, у яких зараз є центральні та місцеві органи влади, реалізація цього закону, а також того, що відкриває ринок сільськогосподарських земель, призведе до серйозних порушень і протистоянь», — вважає він.
Юрій Загородній («ОПЗЖ») закликав підтримати поправку, яка передбачає, що стартова ціна продажу земельної ділянки державної та комунальної власності не повинна бути нижчою від її експертної грошової оцінки.
Сергій Власенко закликав вилучити із законопроекту поняття емфітевзису, яке передбачає довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. «Це один із найкорупційніших механізмів, який дозволяє набувати контроль над земельною ділянкою без її купівлі-продажу», — наголосив парламентарій.
Представниця фракції «ОПЗЖ» Антоніна Славицька закликала зберегти за центральним органом виконавчої влади повноваження щодо контролю за реалізацією державної політики у сфері земельних відносин та звернути увагу на зауваження
Головного юридичного управління апарату Верховної Ради. «Головне юридичне управління на 30 сторінках пише про те, що цей законопроект суперечить Конституції, правовим позиціям Конституційного Суду та Європейського Суду з прав людини», — зазначила вона.
Микола Княжицький («Європейська солідарність») звернув увагу на небезпеку вилучення із Земельного кодексу статті про особливо цінні землі. «Це відкриває шлях до махінацій та захоплення земель природоохоронного призначення», — сказав він.
На думку народного депутата Сергія Соболєва («Батьківщина»), щоб зберегти особливо цінні землі, потрібно залишити чинну статтю Земельного кодексу. «Якщо раніше тільки Верховна Рада за зверненням обласних рад, Севастопольської та Київської міської рад ухвалювала рішення про зміну цільового призначення особливо цінних земель, то зараз пропонується, щоб це робили місцеві чиновники», — наголосив народний депутат та закликав підтримати поправку щодо збереження у Земельному кодексі статті про цінні землі.
Після розгляду 1518-ї поправки головуючий закрив пленарне засідання.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп
Тарас БАТЕНКО, група «Партія «За майбутнє»:
— Те, що відбулося на 87-му окрузі в Надвірній, — це знущання і глум над людьми, над народним волевиявленням і над українською демократією. Ми не бачили такого цинізму з боку партії влади із часів Кучми та Януковича. Якщо ми проковтнемо цю ситуацію, то такі вибори нас чекатимуть у майбутньому — фальсифікація результатів волевиявлення громадян, підробка виборчої документації, зникнення бюлетенів, залучення СБУ. Ми побачили «бєспрєдел», як це було у 2004 році у Мукачево та на окремих виборах в мажоритарних округах у 2012 році... Ми вимагаємо виконання рішення суду і встановлення чесних результатів виборів. А винні у фальсифікаціях мають бути покарані.
Артем ЧОРНОМОРОВ, фракція «Слуга народу»:
— Четвертого березня 2020 року ми з вами затвердили нового Прем’єр-міністра і новий Кабмін. Четвертого червня 2020 року ми з вами не прийняли першу редакцію Програми діяльності уряду. 12 червня Верховна Рада винесла вирок і доопрацьованій Програмі дій уряду, проголосувавши за неї 207 голосами, чого не достатньо. Наразі вже понад рік уряд працює без чіткого вектора, без програми — куди рухається наша країна.
Я вважаю, що настав час отримати відповіді на запитання, які турбують наших виборців, а саме: яка ситуація з пандемією, чому Кабмін скасував пільги на електроенергію тощо? Ці відповіді ми повинні отримати, оскільки закон про Кабінет Міністрів гласить: уряд має звітувати перед парламентом не пізніше 15 квітня.
Кіра РУДИК, фракція «Голос»:
— За цей рік Україна ще більше закріпила за собою звання найбіднішої країни Європи і мільйони українців щодня відчувають це на собі. Уряд своєю абсолютною некомпетентністю довів країну до цього стану. Попри всі обіцянки про зростання економіки, за перший квартал ми бачимо зниження на три відсотки. Безробіття нині вже на рівні 2009 року. За минулий рік майже мільйон українців втратили роботу. Ціна неоголошених заздалегідь локдаунів вражаюча — лише сектор громадського харчування — ресторатори — втратили понад шість мільярдів гривень. Водночас уряд виділив три мільярди на всіх підприємців. У Кабміну просто немає плану для економіки! Уряд не зміг запропонувати нічого системного для того, щоб захистити доходи та роботу наших громадян. З чого ви, шановна більшість, збираєтесь платити пенсії та зарплати, якщо системно знищуєте платників податків. Партія «Голос» не чекає відповіді на це риторичне запитання, а діє. Ми ініціювали позачергове скликання парламенту для того, щоб Верховна Рада сама знайшла відповідь на загрози, які нині стоять перед країною.
Володимир АРЕШОНКОВ, група «Довіра»:
— Депутатська група «Довіра» наполягає, що пріоритетними на найближчий період мають бути декілька питань. Перше — національної безпеки та оборони. Ми пропонуємо нашим колегам із профільних комітетів спільно з Кабміном, за участі членів РНБО терміново доопрацювати весь комплекс нормативно-правових актів, які мають забезпечити реалізацію цього питання. Друге — питання вакцинації, яке вже дратує всю країну. Міністр охорони здоров’я нарешті має показати чіткий план проведення вакцинації. Нас турбує і поточна робота уряду — чому Кабмін досі не спромігся розробити стандарт кисневих станцій, які можуть бути зроблені на рівні районних лікарень і нині місцеві «кулібіни» роблять їх на власний розсуд. І нарешті, питання врегулювання заробітних плат медичних працівників та погашення заборгованості перед учителями.
Олександр КОЛТУНОВИЧ, фракція «ОПЗЖ»:
— Один із промовців дуже слушно запитав: а куди ж рухається країна? На жаль, країна — у критичній ситуації. Вже цього року маємо падіння промислового виробництва на 4,2%. І це після того, як торік ми «впали» більш як на 5% і на піввідсотка у 2019 році. Металургія, машинобудування, всі похідні речі показують падіння під 20%. Сільське господарство цього року має вже 6% падіння. А минулоріч було 11,5%. Це колосальні втрати, які сьогодні несе національна економіка.
Підсумком провальної економічної політики є й соціальна політика. Ми бачимо заборгованість у зарплаті 3,2 млрд грн, 82 млрд грн — борги за житлово-комунальні послуги. А це означає, що тарифна політика, яку запропонували уряд, НКРЕКП, є непідйомною для переважної більшості домогосподарств. Тому на позачергових засіданнях, у першу чергу, повинні розглядатися питання тарифної, промислової політики, відновлення національної економіки, стабілізації фінансово-банківської системи. Поки цього не буде, наша фракція не братиме участі у засіданнях.
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— У локдаун, коли людям заборонено збиратися більше двох-трьох осіб, тут депутатів збирають лише для того, щоб проштовхнути два законопроекти, які забезпечують продаж сільськогосподарської землі. Влада хоче остаточно проштовхнути зміни до Земельного кодексу, в яких передбачено повністю усунути державу від контролю за використанням сільськогосподарської землі. Розпродати особливо цінні землі, скасувати заборону на продаж сільськогосподарської землі іноземцям, а також скасувати заборону на зняття верхнього шару родючих земель. Ось їх мета збору під час локдауну. Крім того, хочуть протягнути електронні аукціони, до яких достукатися нашим селянам буде неможливо. З цією залою говорити марно. Тому я заявляю, що «Батьківщина» виходить за межі цієї зали і оголошує всеукраїнський референдум з питань заборони продажу сільськогосподарської землі.
Ірина ГЕРАЩЕНКО, фракція «ЄС»:
— Безумовно, сьогодні кожного турбує аномальне скупчення російських окупаційних військ поблизу українських кордонів. Що це: брязкання зброєю чи реальна загроза повторного вторгнення РФ і просування вглиб України? Очевидно, це питання потребує серйозної відповіді від українського суспільства, від всіх нас — єдності, посилення української армії, дипломатії та серйозної інформаційної політики і правди... Ми закликаємо негайно переглянути бюджет на цей рік. Українська армія — сильна, але вона має бути вмотивована. Вимагаємо також повернути контрснайперські групи, безпілотники, артилерію та міномети, щоб посилити наші позиції. Дипломатія. Легковажні заяви Зеленського, що він проведе окремі перемовини з кожним учасником Нормандського формату, по суті, зруйнували Нормандський формат і нам потрібно негайно його відновити. Посилити санкції проти Російської федерації, Путіна і його команди.
