Під час відвідання КНП «Хмельницький обласний серцево-судинний центр» Хмельницької обласної ради.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут
Разом із главою парламенту на відкритті також побували обрані від Хмельниччини народні депутати, керівники області та міста, а також представники медичної спільноти.
Увага до цього об’єкта не випадкова, адже кардіологи ведуть постійну боротьбу за життя людей. До того ж у час пандемії виклики, які стоять перед ними, посилилися у кілька разів.
Щороку обласний кардіоцентр обслуговує майже чотири тисячі пацієнтів та ще 47 тисяч отримують там консультаційні послуги. Тож навантаження на лікарню й лікарів украй високе.
Три роки тому головний лікар обласного серцево-судинного центру Андрій Кланца став одним з ініціаторів створення в області закладу, котрий відповідав би усім сучасним вимогам кардіології та кардіохірургії. Його підтримали й депутати обласної ради, хоча на початках завдання здавалося надто складним.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що заклад увійшов до пілотного проекту і зможе отримати державну фінансову підтримку. Тож уже тепер на базі центру почнуть створювати реєстр тих, хто потребує такої операції. «Побачене не може не радувати. Особливо якщо врахувати те, що під час будівництва і реконструкції хмельницьким кардіологам, як і всій нашій вітчизняній медицині, довелося долати величезні труднощі, — зауважив глава парламенту. — Так, як перед викликом війни у 2014 році країна почала відбудовувати свою армію, так у 2019-му ми почали піднімати на ноги медицину. І новий центр — це зразок того, як правильно і вміло це було зроблено».
Після реконструкції старого кардіоцентру новий серцево-судинний центр надаватиме невідкладну кардіологічну допомогу пацієнтам з гострими станами, інфарктами, стенокардіями та порушенням серцевого ритму.
Уже найближчими днями сюди перейде на роботу медперсонал, котрий під час реконструкції працював в інших медичних закладах міста. А основна кардіохірургічна допомога для мешканців області надавалася у спеціалізованому відділенні кардіо- та ендоваскулярної хірургії обласної лікарні. Там щорічно проводили понад тисячу процедур коронарографії та півтисячі стентувань. А ще — майже двісті операцій на відкритому серці, з яких понад половина — невідкладні.
Відтепер усе це робитимуть в оновленому центрі, який поступово почне приймати нових пацієнтів. Там працюватимуть реанімаційне відділення, стаціонар та амбулаторно-поліклінічне відділення.
Під час відкриття гостям показали повністю оновлене приміщення, де замінили комунікації, обладнали вентиляцію із системою охолодження, підігріву, зволоження й очищення повітря, збудували інноваційну кисневу станцію тощо.
Окреме слово про медичне обладнання. Все — від ліжок до складної апаратури, що використовується в операційному, реанімаційному та інших відділеннях, — відповідає сучасним вимогам.
— У країні подібних закладів не так багато. Киснева станція, ангіографічний комплекс, низка інших технологічних новацій дають можливість безперебійно приймати пацієнтів з гострими станами цілодобово, адже ми фактично унеможливлюємо усі технічні проблеми, — розповів керівник центру Андрій Кланца. — У найближчих планах — проведення трансплантацій.
Як було зазначено, під час проведення всіх робіт і закупівлі обладнання вдалося вкрай економно використати кошти, але при цьому зробити все на відмінно. 30 мільйонів гривень, що були виділені обласною радою, та 37 мільйонів із Державного фонду регіонального розвитку стали основним фінансовим ресурсом.
Важливим підрозділом центру стала й новозбудована киснева станція. Її актуальність важко применшити в сучасних умовах. Хоча для зведення знадобилося десять мільйонів гривень, проте ці витрати виправдані. Тепер станція зможе постійно виробляти кисень для 25 пацієнтів, що перебувають на ШВЛ, та для ста кисневих точок.
Як зауважив під час брифінгу Дмитро Разумков, проблема із кисневим забезпеченням хворих сьогодні надзвичайно гостро стоїть по всій країні. «Причини її зрозумілі — останнім часом значно збільшилася кількість пацієнтів, котрі потребують кисневої підтримки. Не завжди вітчизняні потужності справляються з таким навантаженням. Тому є два варіанти розв’язання такої проблеми. З одного боку, це будівництво ось таких станцій, як ми бачимо тут, у серцево-судинному центрі. Але потрібно розуміти, що це потребує часу і грошей. Тому розв’язати проблему миттєво не вдасться. З другого боку, медичні заклади можуть використовувати рідкий кисень. Але й тут є нюанси, адже для його перевезення та зберігання потрібні спеціальні резервуари, а ще — відповідні площі на території лікарень. І все це теж у дефіциті. Ми обов’язково розв’язуватимемо цю проблему. Але треба розуміти, що зробити це за кілька днів не вдасться», — сказав глава парламенту та побажав працівникам центру нової успішної історії у новому закладі. Народні обранці також пообіцяли свою підтримку.
Хмельницька область.
