Кухар із Піщаної працював у ресторанах Литви (приїжджає на запрошення адміністрації закладів), готував на фестивалях в Іспанії, на весіллях в Ізраїлі та інших країнах. Він — герой популярних гастроблогів та роликів про українську кухню. Нещодавно Юрій Ковтуненко отримав своє перше свідоцтво про реєстрацію авторських прав на страву за власною рецептурою.
Його «Українська КАПАМА від Юрія Ковтуненка» готується у великому казані і на відкритому вогні. На дно казана кухар кладе шар листків капусти, краще квашеної, свинячі реберця, зверху порізану півкільцями цибулю, свинячі рульки, які покривають кружальця моркви, потім кільця домашньої ковбаси, поверх них голубці із перловки, обгорнуті квашеними листами капусти, які закривають білі гриби або печериці. Додає лавровий лист, спеції на смак та вершки і залишає на вогні на дві години.
— Приготована на відритому вогнищі їжа енергетично збагачена, вона лікувальна, в ній генетична пам’ять народу, — каже Юрій Ковтуненко. — Капами готують, скажімо, болгари, але зовсім за іншим рецептом й з іншими інгредієнтами, смаком і ароматом. Люблю готувати у казані, на велику кількість людей. Такий ритуал об’єднує родину, друзів, громаду.
Юрій Ковтуненко планує запатентувати й інші свої страви — «Трипільське сонечко» (тісто з різними начинками у вигляді свастя), куліш січовий, білоцерківський і від гетьмана Івана Мазепи, млинці із горохового тіста, короп, фарширований креветками, м’ясом морської риби та крабів і запечений на подушці із буряка, моркви і цибулі. Отримати авторські права на свої кулінарні шедеври майстра спонукала «війна» за борщ, який намагається привласнити російська кухня.
Чоловік каже, що на своїй кухні він віддає перевагу місцевим та сезонним продуктам, вони корисніші, ніж привозні. Рекомендує частіше вживати страви із гороху, пшона, перлової крупи, які багаті на мінерали та мають лікувальні властивості. Наприклад, пшоняне борошно лікує гіпертонію, стенокардію, позбавляє печії.
Фото надано автором.
