Його провели Асоціація народних депутатів України разом із Програмою USAID «РАДА». Програма виконується Фондом «Східна Європа», Українським інститутом національної пам’яті за участі Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та безпосередніх учасників ухвалення Конституції — народних депутатів України другого скликання, науковців та громадських діячів.

Як зазначив один з учасників круглого столу народний депутат першого скликання Володимир Крижанівський, потрібно припинити розмови про прийняття нового тексту Конституції. Про це не може бути й мови, Конституція 1996 року може лише змінюватися, а не замінюватися на нову. Інакше через декілька років ми можемо знову почути розмови про прийняття нового тексту Конституції. Якщо говорити про зміни до чинної редакції Конституції, то необхідно доопрацювати глави про місцеве самоврядування, судову систему, можливо, розглянути питання співвідношення повноважень уряду, парламенту та Президента. Вкрай важливо завершити нормативне врегулювання децентралізації, адже в тексті є згадка про громади, але це не виписано детально, зокрема, це відбулося через те, що зміни з цього питання були попередньо схвалені, але не були прийняті остаточно. Власне народні депутати першого і другого скликань зробили вкрай важливу та ґрунтовну роботу. Якщо спочатку Конституція мала вигляд дерева з радянським стовбуром та новими гілками (були місця, які потребували заповнення, але суспільство не було до цього готове, — питання мови, власності), то, коли приймали у 1996 році Конституцію, вже можна було казати, що вона мала стовбур та гілки незалежної держави. Хоча, наприклад, її глава про Верховну Раду не свідчила про політичну структурованість. Варто зазначити, що приймалася Конституція непросто, у серйозному протистоянні з тодішнім Президентом. Але все-таки її вдалося обстояти й ухвалити.

Народний депутат другого скликання Володимир Стретович, наголосив: «Ми прагнули побудувати красиву, заможну, демократичну, правдиву державу. І вся наша робота з обранням нашого скликання була спрямована на те, що ми дбали, як би не нашкодити, як зробити так, щоб поступово рухатися вперед. Прийняттю нашої Конституції чинився спротив. Робилося все, щоб затягнути час. Але це відбулося в силу історичних обставин, збігів, бажання».

У свою чергу голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін вважає важливим збереження зв’язку між депутатами попередніх скликань і сьогоднішнього: «Серед присутніх є колеги, які й нині допомагають у законотворчому процесі. І це дуже важливо задля того, щоб розуміти, що саме вкладалося у відповідні норми Конституції, яку саме ідею закладали народні депутати, котрі її приймали. Ми розуміємо, що Конституція України, якою ми всі пишаємося, має відповідати тим змінам у суспільному житті, які відбуваються в нашій країні. Ми розуміємо, що Конституція має бути документом стабільним. Але це живий документ, який час від часу також потребує вдосконалення для того, щоб відповідати реаліям життя, і для того, щоб надавати поштовх розвитку України в майбутньому». Голова комітету також зазначив, що не всі законопроекти про внесення змін до Конституції, які були рекомендовані комітетом і спрямовані до Конституційного Суду, були підтримані ним, але комітетом «зроблено висновки з цих якщо не помилок, то спроб змінити і вдосконалити Основний Закон. Комітет ретельно і виважено підходить до відповідних змін».

Фото Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.