На цьому акцентували увагу учасники слухань на тему: «Якість підручників та навчальних посібників для Нової української школи», що відбулися в Комітеті з питань освіти, науки та інновацій (на знімку).

Рівень наявної навчальної літератури викликає чимало нарікань і серед вчителів, і серед батьків. «Умовно проблеми якості можна поділити на два типи: перші — ті, що стосуються змісту книг, а другі стосуються логістики», — зазначив під час слухань голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Вимоги до якості підручників планують визначити на законодавчому рівні. Як повідомив Сергій Бабак, комітет рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону № 5465 про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури.

Його автор народний депутат України Інна Совсун коротко розповіла про суть документа. Зокрема, законопроектом встановлюється перелік принципів, яким має відповідати література, яка використовується в навчальному процесі у закладах освіти. «Серед цих критеріїв ключовим є принцип науковості, — вважає Інна Совсун. — Усі чули історію про підручник з хімії з посиланням на Асоціацію пенсіонерів України... Чому це є джерелом наукової інформації, для мене залишилося загадкою. В підручнику писали про те, що сода може лікувати онкологічні захворювання». І такі приклади непоодинокі. На переконання Інни Совсун, підручники також мають відповідати принципу недискримінації за будь-якою ознакою. «На превеликий жаль, ці речі досі залишаються, формуючи стереотипні уявлення і щодо ролі чоловіка або жінки, і щодо певних національностей», — додала Інна Совсун і нагадала, що автори підручників ніби не помічають, приміром, дітей з обмеженими можливостями. Надзвичайно важливо, щоб батьки та вчителі, які знаходять у навчальній книжці помилки та недоречності, могли через МОН оскаржити проведену експертизу підручника і, якщо буде доведено, що він не відповідає встановленим вимогам, домогтися його вилучення з навчального процесу. За словами Інни Совсун, відомі випадки, коли підручники, позбавлені грифу МОН, продовжують використовувати в школах.

Народний депутат України Юлія Гришина причини низької якості підручників вбачає, зокрема, в «економічних проблемах, які не дають можливості забезпечити достойну оплату авторам і рецензентам», і занадто короткому терміні життя навчальної літератури, оскільки «найчастіше ми йдемо не шляхом вдосконалення і виправлення помилок під час перевидання, а шляхом створення нових видань, з новими помилками і недоліками». Є претензії і до підзаконних актів, які, на думку Юлії Гришиної, стимулюють продукування авторами підручників великої кількості наукових праць, а не підвищення їх якості.

За словами заступника міністра освіти і науки Любомири Мандзій, підручники проходять цілу низку експертиз: п’ять науково-методичних, одну психолого-педагогічну, одну дизайнерську, одну дискримінаційну. Проте неякісна література продовжує з’являтися у школах. Поява сумнівних підручників значною мірою пояснюється недосконалою процедурою відбору та експертизи навчальної літератури. Цікаво, що на розсуд експертів автори подають не весь підручник, а лише його частину, про що розповів під час слухань директор Інституту змісту освіти Євген Баженков. «Відповідно до чинного Порядку конкурсного відбору, автори подають частину матеріалів підручника у видавничій верстці, а частину — в рукописі, що не дає змоги цілісно оцінити майбутнє видання, тому на етапі оцінювання підручників експертами виявляються не всі методичні, фактологічні та граматичні помилки й недостовірності», — визнав він. Дається взнаки і «критично мала кількість часу, відведена для підготовки підручників, — повідомив Є. Баженков. — Автори і видавництва фізично не встигають їх якісно підготувати і відредагувати». Теоретично підручники мають обирати вчителі, але через стислі терміни вони теж не встигають належним чином ознайомитися з купою запропонованої літератури.

Директор Інституту педагогіки НАПН України Олег Топузов теж вбачає основну причину низької якості навчальної літератури в її неякісній експертизі. Серед найсуттєвіших її недоліків він назвав розмитість критеріїв оцінювання підручника та низьку кваліфікацію самих експертів. «Зарадити ситуації може лише чітко налагоджена система сертифікованої підготовки експертів навчальної літератури», — вважає він. «Крім того, абсолютизувати висновки навіть найкваліфікованіших експертів не можна без їх підкріплення результатами навчання, — зауважив Олег Топузов. — Апробація майбутнього підручника в живому навчальному процесі має стати обов’язковим складником його експертизи. Нині вона здійснюється у масовому навчанні, що призводить до відомих негативних явищ. Конкурс на створення нового підручника для чергового класу слід оголошувати не за рік до його впровадження в освітню практику, як це має місце сьогодні, а за 2—3 роки, щоб мати час для повноцінної його апробації».

Нині МОН та Інститут модернізації змісту освіти вкотре реформують систему відбору шкільних підручників. На суд громадськості винесено проект нового Порядку конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників. Як запевняють в міністерстві, процедура буде прозорою і відкритою. У конкурсі братимуть участь лише ті підручники, яким надано гриф «Рекомендовано МОН», тобто процес здійснення експертизи такої літератури виводиться за межі конкурсу. Експертизу здійснюватимуть члени предметних експертних комісій або груп, склад яких затверджуватиме і оприлюднюватиме МОН. Підручники подаватимуть на конкурс не фрагментами, а повністю — у вигляді оригінал-макетів.

Фото зі сторінки Олени Лис у Фейсбуці.