Як давній друг та активний учасник ініціативи «Один пояс, один шлях», Україна дуже цінує своє стратегічне партнерство, водночас щиро зацікавлена підняти його на нові висоти.

Незважаючи на негативний вплив пандемії нинішнього року і об’єктивні труднощі, співпраця між Україною і Китаєм суттєво зросла. Згідно з даними Державної служби статистики України, загальний обсяг торгівлі товарами України з Китаєм в 2020-му становив 15,419 мільярда доларів США, збільшившись на 20,5 відсотків порівняно з попереднім роком. Експорт до Китаю становив 7,113 мільярда доларів США, що означає зростання на 98 відсотків у річному обчисленні. Китай продовжує зберігати свої позиції як найбільший торговельний партнер України, на його частку припадає 15 відсотків від загального обсягу зовнішньої торгівлі країни.

Також китайська ініціатива відкрила великі можливості для партнерства освітніх та наукових закладів обох країн. З огляду на це особлива увага приділяється активізації співпраці між вищими навчальними закладами двох держав. Одна з ключових передумов досягнення нових успіхів у просуванні україно-китайських відносин — це розширення гуманітарних обмінів та контактів між людьми.  У зв’язку з цим великого значення набуває роль першого кооперативного китайсько-зарубіжного закладу вищої освіти з Україною — Київського інституту.

Новий вектор співпраці в інтернаціоналізації вищої освіти України з Китаєм у сфері освіти розпочався 10 років тому. Основним механізмом реалізації на міждержавному рівні пріоритетних напрямів двосторонніх відносин є Підкомісія з питань співробітництва в галузі освіти між Україною та КНР, утворена в 2011 році в рамках Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР. На практиці співробітництво реалізується університетами України, серед них Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД).

Високий авторитет Київського національного університету технологій та дизайну в освітній та науковій сферах України і на міжнародній арені базується на потужному фундаменті накопиченого 90-річного досвіду і дбайливо збережених академічних традицій. Він гарантований ефективною роботою багатьох поколінь викладачів і співробітників.

Успішна діяльність колективу університету визнана міжнародними експертами. Світове визнання у 2021 році в галузі індустрії моди та дизайну оцінено 60-м місцем у рейтингу кращих дизайнерських шкіл світу, а факультет хімічних та біофармацевтичних технологій — 65-м серед найкращих наукових шкіл та університетів, які забезпечують випуск висококваліфікованих спеціалістів у сфері медицини та фармацевтики.

Окрім цього, Київський національний університет технологій та дизайну має великий досвід інтернаціоналізації освітнього процесу та наукової діяльності. Міжнародна співпраця університету розпочалася в 1948 році. За цей час закінчили університет понад 2500 іноземних громадян із 75 країн. Університет ліцензований на провадження освітньої діяльності з підготовки іноземних громадян за 27 ліцензованими спеціальностями бакалаврського та магістерського рівнів, за якими акредитовано 86 освітніх програм, де можуть навчатись іноземці.

В останній рік це співробітництво відбувалося у складних умовах карантинних обмежень. До пандемії зберігався високий рівень студентських обмінів між Україною та КНР: у 2019 році понад 3000 українських студентів навчались у Китаї та понад 3500 китайських студентів здобували вищу освіту в Україні. Сьогодні ми живемо в складний час, коли в світі триває пандемія, яка повністю змінила наше звичне життя і обмін студентами.

Проте я переконаний в тому, що українці та китайці сьогодні стали ближчі одне до одного. І Ки-ївський національний університет технологій та дизайну відіграє важливу роль у цьому процесі.

Реалізуючи державну політику України, у вересні 2019 року Київський національний університет технологій та дизайну спільно із Технологічним університетом Цілу в Китаї (місто Цзінань, провінція Шаньдун) відкрили перший з Україною спільний україно-китайський освітній заклад — Київський інститут в Цілу. За даними Міністерства освіти КНР, на той час (травень 2019 року) в Китаї було зареєстровано і діяло 93 спільних з іноземними партнерами освітні заклади. Найбільше — з Великою Британією (21), на другому місці — з США (20), на третьому — з Францією (13), на четвертому — з Німеччиною і Австралією (по 8), на п’ятому — з Росією (7). Далі — по одному — з Ірландією, Польщею, Японією, Нідерландами, Канадою, Ізраїлем, Новою Зеландією, Данією, Бельгією, Фінляндією. Нині є і з Україною.

Китайська сторона в особі Міністерства освіти КНР інвестувала 20 мільйонів юанів (3 мільйони доларів США) в Київський інститут і видала ліцензію на 20 років, також 3 мільйони юанів (450 тисяч доларів США) інвестував Технологічний університет Цілу.

Нині україно-китайський інститут працює на задоволення потреб міжнародного творчого руху, оновлення та перетворення економік України та Китаю, а також забезпечує підтримку для покращення креативності й конкурентоспроможності двох університетів-партнерів.

Наша співпраця з університетом Цілу і наш спільний навчальний заклад відкривають нові горизонти співпраці в освіті та науці двох дружніх народів, сприяє обміну ідеями та стратегіями в ім’я майбутнього і примноження духовних цінностей. Взаємодія двох університетів дає можливість молоді подорожувати країнами Азії та Європи, знайомитися з культурою, жити в мирі та свободі для підвищення добробуту людей і прогресу. Сподіваюся, що це поліпшить майбутнє і ще більше об’єднає нас.

Викладачі Київського інституту А. Дубрівна, Т. Ніколаєва, О. Кислова, В. Романенко, Т. Деркач, І. Макєєва на кампусі.

Також цей проект приніс КНУТД статусну вигоду як вищому навчальному закладу і підвищив міжнародну репутацію. Крім того, він дає досвід роботи з ринковими механізмами (прибутковістю) і конкуренцією між університетами на міжнародному рівні. Доходи і статус є драйвером світового освітнього ринку.

У КНУТД станом на жовтень 2020 року навчалися 919 іноземних громадян із 25 країн, зокрема 501 студент та 1 аспірант із Китаю (загалом в університеті іноземних студентів — 15 відсотків). За даними Українського державного центру міжнародної освіти, КНУТД сьогодні займає перше місце в Україні серед закладів вищої освіти, де навчаються китайські студенти. Університет має досвід реалізації освітніх та наукових проектів із шістьма навчальними закладами та двома науковими установами Китаю. Загалом Київський національний університет технологій та дизайну закінчили 750 студентів із Китаю.

Нині триває розробка документів та їх погодження в Міністерстві освіти Китаю ще одного освітнього проекту — з підготовки докторів філософії (дизайн) між Університетом науки і технологій Шеньсі (місто Сіань, провінція Шеньсі) та КНУТД.

Так сталося, що на шляху співпраці Київського національного університету технологій та дизайну з Технологічним університетом Цілу (ТУЦ) стала пандемія коронавірусної інфекції. 2020-й — рік пандемії коронавірусу й падіння темпів економічного розвитку в усьому світі. Проте КНУТД та ТУЦ підтримували хороші контакти й взаємодію у боротьбі з пандемією та в розвитку освіти і науки.

У боротьбі з епідемією наші два університети надали велику допомогу одне одному. А друзі пізнаються в біді. Як казав Конфуцій: корисні друзі — це друзі щирі, а між щирими друзями відстань не має значення, і, навіть незважаючи на тисячі кілометрів між університетами, ми відчуваємо себе близькими.

Одразу після спалаху пандемії в Китаї наш викладач Олексій із Києва манівцями, через три країни, перевіз до Китаю, пролетівши з пересадками на літаках більш як 30 годин, і передав понад 10 тисяч медичних масок та 200 захисних костюмів для студентів університету Цілу та Київського інституту. Коли COVID-19 з’явився в Україні, університет Цілу також надсилав медичні маски для українських студентів. Обидва університети відчували глибоке взаєморозуміння і відповідальність, це ще раз свідчить про братерську дружбу між двома вишами.
Через пандемію в 2020 році викладачі з Києва не могли вилетіти до Китаю для проведення занять із студентами. Згідно з опитуванням, проведеним у червні 2020 року Світовим банком і ЮНЕСКО, понад 160 країн перейшли на ту чи іншу форму дистанційного навчання. Тому багато країн і університетів застосовували лише цю модель, або як додаткові навчальні заходи. У цьому з’явилось багато проблем, але ми поставилися до них серйозно і відповідально, знаходили і вирішували їх. Щоб забезпечити якість навчання і підвищити задоволеність студентів в умовах, що склалися, було вжито низку заходів в освітній і науковій роботі.

Основним змістом освітньої діяльності Київського інституту Технологічного університету Цілу (КІТУЦ) є формування інноваційного міжкультурного українокитайського освітнього середовища, впровадження новітніх освітніх технологій та підвищення якості освіти, розвиток науки та міжнародної мобільності, забезпечення конкурентоспроможності української освіти на світовому ринку освітніх послуг.

Освітній процес в КІТУЦ здійснюється спільно науково-педагогічними працівниками ТУЦ та КНУТД. Зміст підготовки фахівців для КНР визначається освітніми програмами КНУТД, узгодженими між КНУТД та ТУЦ навчальними планами. Мовою викладання в КІТУЦ є англійська. Окремі освітні компоненти можуть викладатися китайською мовою. Забезпечення навчального плану здійснюється викладачами КНУТД (30 відсотків) та викладачами ТУЦ (70). Практична підготовка і дипломне проектування забезпечуються спільно рівною участю з обох сторін шляхом закріплення двох рівно-правних керівників за здобувачем.

Виконання навчального плану здійснюється згідно з графіком освітнього процесу, розкладом занять, графіком проведення підсумкового контролю (заліків, екзаменів), попередньо узгодженими обома сторонами. Освітній процес в КІТУЦ охоплює всі форми навчального навантаження: аудиторні (контактні) заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

Навчально-методичне забезпечення представлено підручниками, навчальними посібниками, методичними матеріалами, дидактичними засобами, підготовленими англійською мовою. За зміст навчально-методичного ресурсу відповідає викладач, який забезпечує процес навчання з дисципліни. В обов’язковому порядку, крім навчально-методичного забезпечення, викладач особисто складає графіки виконання студентами індивідуальних завдань, проведення консультацій та контрольних заходів тощо. Результати навчальних досягнень здобувачів вищої освіти оцінюються за стобальною шкалою та за шкалою ЄКТС.

Пандемія COVID-19 істотно вплинула на життєвий устрій та професійну діяльність більшості галузей економіки. Особливого впливу зазнала освіта, яка вже ніколи не стане такою, як була до пандемії. Вимушений перехід на дистанційне навчання дав поштовх стрімкому розвитку освітніх інтернет-технологій, вивівши її на новий цифровий рівень.

Науково-педагогічні працівники університету змушені були терміново вивчати та почати використовувати доступні комунікаційні онлайн-технології та інструменти для створення контенту для дистанційного навчання студентів з можливістю збереження контактної роботи з ними. Звісно, що навчання стало інакшим, але воно виявилося гнучкішим, результатом чого є наявність потенційних переваг у доступі до освіти для студентів.

Організація спільного освітнього процесу двома закладами, які розташовані в різних частинах світу, з різницею у часі в п’ять годин, була здійснена оперативно і з найменшими втратами як для здобувачів, так і для викладачів та якості самого процесу. Починаючи з березня 2020 року, було проведено до десяти організаційних онлайн-нарад між адміністраціями обох закладів, та майже щотижнево проводилися оперативні наради щодо обговорення поточних питань і швидкого реагування на проблеми в організації дистанційного навчання, що виникають, зі збереженням якості й високої результативності навчання.

Навчання проводилося з використанням доступних китайським студентам комунікаційних веб-сервісів, зокрема WeChat, та освітньої платформи Moodle. На базі цієї системи в університеті вже більш як десять років функціонує та постійно вдосконалюється модульне середовище освітнього процесу (МСОП), яке «підійшло» китайській стороні. Активне використання можливостей МСОП в освітньому процесі КНУТД останніми роками дало змогу оперативно перейти на дистанційну форму навчання без втрат часу та інших ресурсів.

Навчання іноземних студентів з використанням МСОП як в асинхронному, так і синхронному режимах забезпечує можливість цілодобового доступу до інформаційних ресурсів, розміщених у МСОП, виконання завдань, проходження електронних тестувань для перевірки рівня засвоєння знань, що особливо актуально з урахування різниці в часових поясах в Україні та КНР.

Кожен китайський студент реєструється в МСОП Київського національного університету технологій та дизайну й отримує персональний електронний кабінет, де має доступ виключно до своїх дисциплін і їх забезпечення та власних комунікацій з викладачем, результатів і оцінок своїх робіт.

У електронному навчально-методичному комплексі кожної дисципліни для студентів КІТУЦ наявні: документи планування навчального процесу (силабуси та розклад занять); мультимедійні лекційні матеріали; глосарії, відеозаписи лекційних, лабораторних та практичних занять; пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів з автоматизованою перевіркою результатів; електронні посібники та методичні вказівки; функціонує форум та є можливість особистої комунікації з викладачем.

Повний перехід на дистанційне навчання також виявив низку проблем, які важко вирішити на відстані, а саме:
— обмежений вибір комунікаційних веб-сервісів для здійснення освітнього процесу через відсутність доступу китайських громадян до популярних платформ та програм організації відеозв’язку, таких як YouTube, Google Meet, Skype тощо;
— неможливість спостереження в реальному часі за кожним студентом та наглядної індивідуальної консультації викладача на практичних заняттях із мистецьких дисциплін та лабораторних робіт із хімічних дисциплін;
— робота в дистанційному режимі виявилася більш трудомісткою і психологічно напруженою як для викладачів, так і студентів; значно більше часу знадобилося на підготовку до занять викладачам та на самостійне виконання завдань студентам;
— інтернет-спілкування між викладачем і студентом виявляється значно напруженішим і менш ефективним; заміна реального спілкування віртуальним неадекватна і потребує більше зусиль за меншого ефекту;
— китайські студенти навчаються великими групами — 70—75 осіб, які тільки на деякі дисципліни розділяються на підгрупи з 30—35 осіб; така кількість студентів перенавантажує викладача письмовими комунікаціями, що подекуди відбуваються зі значними затримками, і це спричиняє незадоволення у студентів;
— дистанційне навчання вимагає більшої самодисципліни та самоконтролю від студентів та викладачів, що можливо досягти за умови високої мотивації до навчання та праці;
— якість і змістовність освітнього контенту, зокрема мультимедійних матеріалів та відеолекцій, вимагає постійного вдосконалення; за відсутності досвіду перші відеороботи викладачів мали чимало недоліків: здебільшого суха теорія, нецікавий виклад матеріалу, недостатньо наочного зрозумілого графічного матеріалу, перенавантаженість інформацією, що викликано відсутністю оперативної оцінки реакції аудиторії та зворотного зв’язку.

Викладачі та студенти Київського інституту на семінарі з вивчення китайської та української культур.

З метою забезпечення якості освіти після завершення навчальних семестрів проводились опитування студентів щодо задоволеності якістю викладання дисципліни викладачем та результатами навчання. За результатами такого опитування надавалися рекомендації викладачам стосовно покращення комунікацій та викладання дисципліни. Основними зауваженнями були: змістове перенавантаження дисципліни, недостатність наочного матеріалу, неможливість приділити достатню увагу кожному здобувачеві, завищені вимоги до оцінювання тощо. У результаті прийнято рішення усі записи занять надавати у вільний доступ здобувачам, які навчаються на відповідній програмі, спростити матеріал і більше уваги приділяти повторенню вивченого для кращого засвоєння. Для розв’язання проблеми з недостатньою комунікацією прийнято рішення лекції надавати в записі (офлайн), натомість додати одне практичне заняття на тиждень онлайн для консультування.

З метою порівняння стилів навчання українських та китайських здобувачів було проведено дослідження та виявлено певні розбіжності, що вимагають адаптації процесу традиційного українського викладання до відмінностей стилю навчання китайських здобувачів. Так, студенти з Китаю демонструють виразніші рефлексивні, вербальні та інтуїтивні стилі навчання. Навпаки, вирішальна перевага щодо активного, візуального та сенситивного стилів характерна для студентів з України. За результатами експериментів методом подвійного завдання (була запропонована студентам різна структура лекційного курсу з точки зору використаних електронних ресурсів) було встановлено, що оптимальним є застосування різних електронних ресурсів для студентів різного типу. Отже, різниця в освітніх уподобаннях повинна відображатися в різних формах і методах, що використовуються під час викладання різних дисциплін.
2020-й і 2021 рік показали, що кризовий час є також часом творення і що нові виклики породжують нові можливості. У непростому двобої з обставинами наш спільний Київський інститут Технологічного університету Цілу засвідчив свою інституційну надійність і авторитет. Це, зокрема підтверджує, що в 2020-му на перший курс вступило студентів більше, ніж у попередньому році. Триває набір студентів на рівень магістратури, ведеться робота з набору студентів на навчання на рівень PhD.

Також були особливості й у науковій складовій освітнього процесу. Для України ініціатива «Один пояс, один шлях» є одним із найпривабливіших геоекономічних проектів, який не лише не суперечить її євроінтеграційному курсу, а й навпаки — може посилити переваги нашої країни в цьому складному процесі. Україна перша серед європейських країн на найвищому державному рівні заявила про підтримку ініціативи і важливість участі в ній. Співпраця України з КНР у галузі науки і техніки є одним з пріоритетних напрямів розвитку дво-сторонніх відносин.

Ініціатива «Один пояс, один шлях» реалізується підписаним «Планом дій Україна—КНР з реалізації ініціативи побудови Економічного пояса Великого шовкового шляху та «Морського шовкового шляху XXI століття», що може надати Україні нові можливості для залучення капіталу, посилення спільних позицій на світовому ринку і здійснення різноманітних спільних проектів.

Міжнародні університетські наукові дослідження є майданчиком для діалогу бізнесу, наукового та освітнього середовища. Інструментами такої взаємодії є організація наукових конференцій, форумів, виставок та інших подій, проведення спільних досліджень та їх апробація, підвищення комерціалізації наукових розробок і забезпечення трансферу технологій Київського інституту Технологічного університету Цілу та реалізація освітнього процесу.

Наукова та інноваційна діяльність Київського інституту Технологічного університету Цілу в період 2020—2021 років була спрямована на розвиток та використання науково-технічного і науково-мистецького потенціалу Київського національного університету технологій та дизайну.

Зокрема, за участю викладачів—партнерів з Китаю та студентів було спільно організовано і проведено в 2020—2021 роках: III Міжнародну науково-практичну конференція «Актуальні проблеми сучасного дизайну», III Міжнародну науково-практичну конференцію «Перспективні полімерні матеріали та технології»; VI Міжнародну конференцію «Діалог культур у Європейському освітньому просторі»; Міжнародну науково-практичну конференцію «Перспективні матеріали та інноваційні технології: біотехнологія, прикладна хімія та екологія»; V Сателітний студентський регіональний симпозіум з електрохімії Міжнародного електрохімічного товариства (ISE) «Перспективні матеріали та процеси в прикладній електрохімії»; Міжнародну науково-практичну конференцію текстильних та фешн-технологій «KyivTex&Fashion» тощо.

Відповідно за результатами проведених конференцій сформовано і надруковано спільні публікації в наукових журналах та збірниках конференцій.

За результатами мобільності академічного та адміністративного персоналу Київського інституту Технологічного університету Цілу отримано підвищення кваліфікації та пройдено стажування для 15 науково-педагогічних працівників факультетів дизайну, хімічних та біофармацевтичних технологій. Сформовано англомовні навчальні посібники та науково-методичні комплекси для забезпечення освітнього процесу на першому та другому освітніх рівнях (бакалавріат, магістратура) в Китаї.

У рамках договору між КНУТД та Технологічним університетом Цілу започатковано співпрацю з підготовки докторів філософії. Рішенням Вченої ради університету надано право наукового керівництва аспірантами п’яти викладачам Київського інституту Технологічного університету Цілу. Викладачі з університету здійснюватимуть керівництво аспірантами спільно зі своїми українськими колегами за спеціальностями «022 Дизайн» та «182 Технології легкої промисловості».

На сьогодні в аспірантурі КНУТД здійснюється успішна підготовка аспірантів з КНР. Так, 3 червня 2021 року. заплановано захист аспірантки четвертого року денної форми навчання Лю Цзянсінь за спеціальністю «022 Дизайн».

Науковцями Київського національного університету технологій та дизайну і Технологічного університету Цілу проводиться дослідження взаємодії різноманітних матеріалів з електромагнітним випромінюванням (ЕМВ), а також пошук нових ефективних матеріалів, здатних забезпечити максимальне екранування людини від впливу ЕМВ.

Ця проблема особливо актуальна останніми роками для захисту дітей дошкільного і молодшого шкільного віку від ЕМВ у зв’язку з широким розповсюдженням 3G, 4G і 5G-технологій та масовим застосуванням мобільних телефонів, планшетів, комп’ютерів та інших гаджетів. Згідно з висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, ЕМВ найбільш небезпечне саме для дитячого організму, який ще недостатньо сформований для протидії такому впливу. В 2021 році планується підписання відповідного дослідницького договору на цю тему, оскільки наразі дослідження проводяться в ініціативному порядку.

За результатами спільних досліджень сформовано й подано статті в наукові журнали, які індексуються в наукометричних базах даних Scopus/WoS. Підготовлено та подано в МОН України спільні двосторонні проекти з китайськими партнерами, зокрема, з Пекінським університетом хімічних технологій на тему: «Ультратонкі полімерні волокна для вивільнення ліків та їх характеристики» та «Дослідження екранувальних властивостей перспективних матеріалів китайського і українського виробництва для захисту від електромагнітного ви-
промінювання».

Поєднання наявних наукових потенціалів, можливостей академічної і вишівської науки двох країн та спільна підготовка майбутніх фахівців є важливим вектором сталого розвитку та культурного надбання. Політика у сфері освіти і науки відіграє вирішальну роль у забезпеченні розвитку людського капіталу та отриманні економічної вигоди у вигляді сталого зростання і конкурентної економіки, а значить, суспільного та індивідуального добробуту, майбутнього процвітання та якості життя.

Завдяки спільним зусиллям Китаю і України студенти і викладачі Київського інституту в Цілу отримали можливість бути в авангарді сучасної світової освітньої реальності, яка дає можливість не тільки вивчати, а й розуміти, що відбувається. Це об’єднує і зміцнює науково-педагогічне співтовариство двох країн на основі цінностей солідарності, співдружності, кооперації і співтворчості. Цей факт яскраво продемонстрував концепцію співтовариства єдиної долі людства, суть якої полягає в тому, щоб поділяти і радість, і горе.

Як зазначив Президент України В. Зеленський, українці завжди цікавилися історією, культурою та мовою чарівного й загадкового Китаю. КНР досліджують українські економісти, юристи та історики. Наші фахівці охоче беруть участь у міжнародних наукових конференціях китаєзнавців. Сьогодні, зауважив В. Зеленський, тисячі українських спеціалістів працюють у Китаї в різних галузях, починаючи з викладацької діяльності і закінчуючи IT. Утім, упевнений, наші китайські друзі цінують досвід і фаховий рівень українців. Яскраве свідчення цього — сотні зацікавлених китайських абітурієнтів, охочих щороку отримати дипломи українських вишів».

У відомій китайській мудрості сказано: вчорашній день минув, завтрашній ще не настав, є тільки сьогодні, давайте діяти. Майбутнє починається сьогодні, просто зараз. Давайте разом творити своє майбутнє. «Дорога до великої мети долається маленькими кроками».

Наш спільний Київський інститут Технологічного університету Цілу засвідчив свою міжнародну надійність й авторитет в умовах глобальної пандемії COVID-19. Ми переживаємо величезні випробування для українського і китайського народів та освіти. Водночас досвід кризового адміністрування продемонстрував нам, якими важливими в часи COVID-19 є солідарність і взаємодопомога. Пандемія ще раз показала і засвідчила важливість спільної комунікації, нагадала про значення гуманізму в часи випробувань. Київський інститут в Цілу робить хорошу роботу, дає якісну освіту.

Іван ГРИЩЕНКО, народний депутат України першого скликання (1990—1994), ректор Київського національного університету технологій та дизайну, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, заслужений працівник освіти України.

Фото надано автором.