Ярослав Железняк, Юлія Тимошенко, Олександр Корнієнко, Олег Немчінов.



Вадим Рабінович, Петро Порошенко.

Погоджувальна рада

Привітавши всіх із початком нового пленарного тижня, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков висловив сподівання, що він буде дуже насиченим і народні депутати ефективно попрацюють над всіма питаннями. Крім того, Голова Верховної Ради зауважив, що важливим досі залишається питання тарифів.

Він нагадав: 28 січня 2021 року парламент ухвалив постанову щодо захисту населення у зв’язку з підвищенням цін на житлово-комунальні послуги і висловив сподівання, що незабаром народні депутати зможуть заслухати інформацію уряду стосовно її виконання.

Торкнувшись ініціативи Президента про внесення змін до положень закону про запобігання корупції щодо відновлення обов’язкової повної перевірки декларацій осіб, які обіймають посади радника або помічника Голови Верховної Ради, Д.

Разумков зауважив: «Треба визнавати помилки і дійсно, це було зроблено у 2020 році, випали помічники, хоча я не маю помічників, і радники Голови Верховної Ради. Але також випали й багато інших категорій». Назвавши ініціативу Президента гарною, глава парламенту сказав: «Треба повернути норму закону до редакції, яка була у 2019 році і щодо Офісу Президента, і щодо радників Кабінету Міністрів, щоб у повному обсязі відповідати тим очікуванням, які мають по відношенню до прозорості влади наші громадяни, міжнародні партнери і ми з вами».

Зауваживши, що вже сьогодні в Україні відзначатимуть День захисту дітей, Голова Верховної Ради наголосив: «Дуже б хотілося, щоб усі, хто працює на державних посадах, пам’ятали для кого і навіщо ми працюємо. Кожний на своєму місці має пам’ятати: саме діти є майбутнє нашої держави. І у контексті оборони, медицини, економіки, податків, спорту, цифрової трансформації, — все це ми робимо для того, щоб завтра через рік-два нашим дітям було тут комфортно жити, щоб вони мали можливість розвиватися, щоб вони продовжували свій життєвий та професійний шлях саме на території нашої держави і не шукали кращої долі за її межами».

Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, акцентувавши увагу на подіях у Білорусі, зауважила на необхідності ухвалення постанови № 5560, про звернення до міжнародних організацій та урядів парламентів держав світу про визнання режиму Лукашенка в Республіці Білорусь таким, що становить загрозу міжнародній безпеці.

Водночас О. Кондратюк наголосила, що закликаючи міжнародні та європейські організації, уряди та парламенти держав світу до застосування санкцій проти режиму Лукашенка, Україна сама має подавати приклад такої солідарності. Тому, на її думку, варто звернутись до Президента та РНБО з проханням визначити перелік та терміново застосувати санкції проти конкретних осіб з оточення Лукашенка, а також чиновників, безпосередньо причетних до актів державного тероризму.

Крім того, заступниця глави парламенту поінформувала, що на адресу керівництва Верховної Ради надійшло колективне звернення від провідних організацій осіб з інвалідністю, яких зачепила коронакриза, і вони опинилися у дуже скрутному фінансовому становищі. У цьому контексті О. Кондратюк закликала профільний комітет прискорити розгляд законопроекту       № 4607, який стосується внесення змін до Бюджетного кодексу, і який міг би допомогти у вирішення цього питання.

Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції «Слуга народу», запропонував зосередитись на роботі «і трохи прикрутити градус політичних заяв, блокувань процесів». За його словами, цього тижня буде продовжено розгляд законопроектів щодо діджиталізації, податкової амністії, реформи прожиткового мінімуму, у сфері державного управління тощо. Перелік реформ дуже серйозний, тому ми наголошуємо, що політичним питанням можна дати час, зокрема постанові по Білорусі, але не треба забувати про нагальні питання, наголосив він.

Крім того, на годину запитань до уряду народний депутат запропонував запросити міністра соцполітики Марину Лазебну.

Вадим Рабінович, співголова фракції «ОПЗЖ», торкнувшись питань внутрішньої та зовнішньої політики, поцікавився: «Чи не здається вам, що у такій катастрофічній ситуації в економіці, в якій ми опинились, потрібно боротися за кожну гривню для свого населення? Потрібно купувати там, де дешевше, а не там, де дорожче. Потрібно розвивати торгівлю з усіма країнами. А ми що робимо? У мене є питання, перед тим, як посваритись із Білоруссю: хтось прорахував, яким коштом обійдеться нашій економіці таке рішення. Хтось думав про те, скільки грошей це рішення витягне з кишені простих українців?».

Член фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко наголосив, що встановлені нині ціни на газ для населення будуть рекордними за всю історію існування незалежної України. «Тарифи з урахуванням ПДВ та транспортування становитимуть від 9 до 14 тис. грн за тисячу кубів», — зауважив він, додавши, що це підвищення відбувається без зростання зарплат, пенсій та без компенсації субсидіями.

«Все це має бути компенсовано. Компенсовано двократне зростання цін на базові продукти споживання, індексовано зарплати та пенсії», — сказав П. Порошенко, запропонувавши запросити на п’ятницю прем’єра.

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко розповіла про скандал, який виник на засіданні Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під час розгляду проекту закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (№ 2683). Розкритикувавши вщент законопроект, вона повідомила: «Є висновок Комітету з питань антикорупційної політики, в якому наголошується, що це корумпований закон. Тому що, на жаль, у нас вже є прецедент — було створено приватний Пенсійний фонд у Нацбанку. 10 тис. людей туди здали гроші, 600 млн грн зникли разом з приватним Пенсійним фондом».

Крім того, політик зауважила, що «Батьківщина» готова подавати документи до ЦВК щодо референдуму про продаж землі. І реакція влади на цей референдум стане для неї тестом.

Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк, підтримавши ухвалення постанови щодо Білорусі, зауважив, що у будь-якій країні, де не працюють інституції, може статись така само ситуація. За словами депутата, серед таких країн може опинитись і Україна, в якій не працює судова гілка влади. Тому наголосив, що парламент насамперед має зосередитись на судовій реформі, без якої всі інші зміни є лише частковими. Крім того, він запропонував заслухати звіт уряду про його діяльність і за підсумками цього звіту ухвалити відповідне рішення парламенту.

Тарас Батенко, співголова групи «За майбутнє», підтримавши тезу щодо конструктивної роботи без політизації, закликав організувати таку роботу парламенту, яка б відповідала вимогам суспільства. «Ми не можемо не говорити про тотальне зубожіння громадян, борги за комунальні послуги, які зростають чи не в геометричній прогресії, заборгованість у заробітній платі, яка б’є рекорди і становить не менш як 3,5 млрд грн. Але парламент на це слабо реагує», — наголосив він, додавши, що у порядку денному немає законопроектів, спрямованих на зростання економіки, створення достойних робочих місць, гарантування гідної зарплати та належного соцзахисту.

«Знову у порядку денному бачимо законопроекти, до яких експерти Верховної Ради пишуть зауваження про суперечність із Конституцією. Крім того, вчергове бачимо законопроекти про погіршення статусу української мови як державної. Не треба збурювати суспільство!» — наголосив Т. Батенко.

У свою чергу Павло Бакунець (група «Довіра»), торкнувшись ситуації в Білорусі, наголосив, що нині потрібно вирішити питання безпечного повернення додому українців, які їздили в Білорусь на трансплантацію, операції чи лікування. У цьому контексті він зауважив, що час замислитись про майбутнє трансплантології в Україні. «Адже, незважаючи на певний прогрес, потреба у трансплантації задовольняється лише на п’ять відсотків. Наші лікарі можуть робити більше, але для цього держава повинна створити відповідні умови», — констатував він. А на тлі зростання тарифів на електроенергію запропонував запросити до парламенту новопризначеного міністра енергетики та голову НКРЕКП.

Підсумовуючи, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив, що цього тижня народні депутати заслухають інформацію міністра соцполітики Марини Лазебної, а наступного — щодо тарифної політики.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут