Вшанувати пам’ять Героя прийшли його рідні, друзі, вчителі, побратими, а також небайдужі містяни. Щирими та теплими словами вони згадували мужнього воїна і справжнього патріота.
Олексій Золін народився в Житомирі у родині військового. У 2015 році його мобілізували до лав Збройних Сил, де він боронив незалежність держави у складі славетної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Невдовзі після демобілізації Олексій повернувся до 95-ї ОДШБр за контрактом, а згодом перейшов до 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. 19 березня 2020 року Олексій Золін загинув під час бойового чергування від кулі ворожого снайпера.

— Він оберігав мене, оберігав завжди. І завжди сварив мене, що я живу картами і зведеннями з фронту... Коли він востаннє йшов з дому, я кричала йому услід: «Олексію, ти ж там не висовуйся». А він сказав: «Мамо, не вчи мене воювати». І пішов, пішов назавжди... — згадувала під час відкриття меморіальної дошки мати Героя Олена Золіна.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Олексія Золіна посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.