Григорій Мамка, Михайло Цимбалюк.

Пленарне засідання 2 червня

Верховна Рада розглянула у першому читанні два альтернативні законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (№№ 3515, 3515-1). Основний законопроект (№ 3515) було підготовлено авторським колективом, зокрема, Галиною Третьяковою, Вадимом Струневичем та Олегом Арсенюком. Авторами альтернативного (№ 3515-1) є Наталія Королевська та Юрій Солод.

Представляючи основний законопроект (№ 3515), голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зауважила, що загалом у комітеті розглядалось 15 законопроектів, які стосувались прожиткового мінімуму. Вона зазначила, що уряд Гончарука також вносив законопроект № 2720, який, власне, є частиною проекту, який нині розглядається.

«Цей законопроект не підвищує прожитковий мінімум. Він створює засади для його підвищення з наступного року», — наголосила вона.

Власне, документ запроваджує нову методологію розрахунку прожиткового мінімуму, на базі якого встановлюються основні державні соціальні гарантії та соціальні виплати. Для цього пропонується внести зміни до 46 законодавчих актів України, які передбачають: зміну підходів до встановлення розмірів посадових окладів залежно від мінімального розміру посадового окладу для працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету; визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші правопорушення з прив’язкою до розрахункової одиниці, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік; зміну правового регулювання питань плати за надання адміністративних послуг.

Представляючи альтернативний документ, Наталія Королевська, зокрема, зауважила, що основним законопроектом змінюється ідеологія прожиткового мінімуму. Він визначається як прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя, притаманний суспільству, а не формується від потреб (як нині) для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я. Тож «ОПЗЖ» пропонує, щоб прожитковий мінімум становив набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, щорічно затверджений урядом після проведення науково-громадської експертизи та до початку розгляду державного бюджету.
Крім того, документ передбачає: якщо розмір фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців перевищив затверджений держбюджетом, то уряд повинен у 15-денний термін внести зміни та індексувати прожитковий мінімум, наголосила серед іншого Н. Королевська, додавши, що проектом пропонується обмежити розмір зарплат державним службовцям та працівникам топ-менеджменту державних корпорацій.

Під час обговорення цього питання Михайло Цимбалюк («Батьківщина») акцентував увагу на тому, що тема прожиткового мінімуму дуже непроста і потребує дискусії. Ба більше, під час обговорення такого питання у сесійній залі мають бути присутні Прем’єр-міністр та профільні міністри. «Батьківщина», наголосив М. Цимбалюк, не підтримуватиме цей законопроект у першому читанні.

На думку Ніни Южаніної («ЄС»), такі системні законопроекти мають писатися урядом, а не комітетом, бо «документ має збалансувати підходи у багатьох законопроектах, які прив’язані до обрахунку прожиткового мінімуму». «ГНЕУ також про це пише», — наголосила вона.

У свою чергу голова фракції «Голос» Ярослав Железняк, висловившись на підтримку основного законопроекту, зауважив: «Те, що він пропонує — це логічний крок, який дасть можливість підвищувати прожитковий мінімум».

Зрештою, 253 народні депутати підтримали ухвалення законопроекту № 3515 за основу.

Серед трьох альтернативних законопроектів «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про лікарські засоби» щодо заборони продажу лікарських засобів дітям» (№№ 5122, 5122-1, 5122-2) народні депутати також підтримали основний № 5122, який встановлює заборону на продаж лікарських засобів громадянам, які не досягли 14-річного віку. У разі виникнення сумніву щодо віку покупця, відпуск лікарських засобів має здійснюватися за пред’явлення документа, що засвідчує його вік.

Верховна Рада також призначила позачергові вибори сільських та селищних голів у Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій та Чернівецькій областях.

У першому читанні та в цілому народні депутати ухвалили проект закону «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту медичних працівників, постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 5415). Законопроектом, за словами голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького, прибирається прив’язка до календарного року та надається можливість отримати виплати тим медикам, які через технічну неточність були позбавлені права на кошти від держави.

Крім того, розглянувши два альтернативні законопроекти «Про внесення змін до статті 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо продажу лікарських засобів дітям» (№№ 5123, 5123-1), Верховна Рада у першому читанні підтримала альтернативний проект № 5123-1, яким Кодекс про адміністративні правопорушення доповнюється новою статтею 42-5, якою встановлюється відповідальність за продаж, у т. ч. з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом і доставку лікарських засобів малолітнім особам.
За основу було ухвалено також проект закону «Про внесення змін до статті 367 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за службову недбалість, якщо вона спричинила загибель людини» (№ 4634). А серед двох альтернативних проектів «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу» у першому читанні підтримано основний проект № 4662.

За основу народні депутати проголосували проекти законів:

«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№№ 5376) — 281 «за»;

«Про антидопінгову діяльність у спорті» (№ 5099) — 342 «за»;

«Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури» (№ 5465) — 301 «за».

У другому читанні та в цілому було ухвалено проекти законів: «Про внесення зміни до статті 2 Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (№ 3403) — 315 «за»;

«Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (№ 3498) — 302 «за».

На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами та оголошеннями. Зокрема, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк торкнулась проекту постанови № 5560, про звернення Верховної Ради до міжнародних організацій та урядів парламентів держав світу про визнання режиму Лукашенка в Республіці Білорусь таким, що становить загрозу міжнародній безпеці та висловила жаль із приводу відсутності документа у порядку денному.

Ірина Борзова, Ольга Саладуха.

Нагадавши, що під час Погоджувальної ради зверталась до всіх керівників фракцій та груп з тим, щоб проголосувати це питання ще у вівторок, вона зауважила: «Чомусь дана постанова українського парламенту не з’явилась у порядку денному і сьогодні. Як на мене, це абсолютно неприпустимо і неприйнятно. Якщо ми, як країна, хочемо солідарної позиції від європейських держав, маємо так само солідаризовано діяти в межах європейської демократії. Я хочу звернути вашу увагу, що обидві палати Сейму Польщі одностайно проголосували за подібну постанову ще минулого тижня. То де ж наша солідарність, де приклад України?».

«Ми повинні не лише негайно проголосувати за дану постанову, а й зафіксувати чітку позицію Верховної Ради щодо порушення прав людини у Білорусі. Маємо звернутися до Президента, РНБО з проханням визначити перелік та терміново запровадити санкції проти конкретних осіб з оточення Лукашенка. А також чиновників, безпосередньо причетних до актів державного тероризму, системного порушення прав людини, переслідування та ув’язнення журналістів та політичних опонентів режиму», — додала заступниця глави парламенту, наголосивши: «Ми зобов’язані прийняти нову реальність, в якій режим Лукашенка становить загрозу національній безпеці України. Нам треба діяти рішуче, відповідно до часу і не боятися говорити слова правди».

Крім того, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення у парламенті нових міжфракційних об’єднань: «Запорізька ініціатива», головою якого обрано Геннадія Касая та «За ратифікацію Стамбульської конвенції», яке очолив Олександр Мережко.

Із днем народження цього дня вітали Іллю Киву («ОПЗЖ»), Миколу Княжицького («ЄС») та Ігоря Кривошеєва («СН»).

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут.