На знімку: директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк (праворуч) отримує сертифікат від експерта Національного реєстру рекордів України Марка Орловського.
Англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в’єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська... Це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музейних закладів світу.
Міжнародний проект «Аудіогід для кожного» Національний музей Голодомору-геноциду розпочав у липні 2019 року. Ініціатива передбачала переклад тексту оглядової екскурсії на 33 мови, аби потім розмістити цю інформацію на аудіогідах.
Як повідомляє прес-служба установи, у реалізації міжнародного проекту «Аудіогід для кожного» брали участь понад 20 організацій і майже 135 осіб. За півтора року роботи було записано 170 годин аудіо. Волонтери, викладачі, студенти київських університетів, представники громадських організацій, співробітники посольств і консульств перекладали, коригували, доповнювали та начитували текст оглядової екскурсії та підписи до експонатів.
«Нам, команді Національного музею Голодомору-геноциду, важливо, аби про Голодомор знав увесь світ. Саме тому ми взяли на себе таку важливу місію, як створення міжнародного проекту «Аудіогід для кожного», — наголосила генеральна директорка закладу Олеся Стасюк.
Ця масштабна ініціатива дає змогу кожному іноземцю дізнатися рідною мовою про злочин геноциду українців. «Віримо, що аудіогід 33 мовами допоможе світовій спільноті зрозуміти важливість поширення інформації про злочини минулого, аби подібне більше ніколи не повторилося, та сприятиме визнанню Голодомору актом геноциду у світі», — додала керівниця музейної установи.
Кураторка проекту Лариса Артеменко під час церемонії вручення сертифіката від Національного реєстру рекордів висловила слова вдячності усім людям, які відгукнулися та допомогли в реалізації проекту. «Особливу вдячність хочу висловити тим, хто приїхав до Києва лише задля того, щоб зробити начитку тексту екскурсії в студії звукозапису — Штефану Лушпаку з Румунії, Асафу Бартову з Ізраїлю, Лі Сяоджу та Сунь Гехуань з Китаю, Райвісу Капілінскісу з Латвії. А також хочу відзначити самовіддану працю звукорежисерки, яка протягом року записувала всі аудіоекскурсії, Олени Єфимчук. Часто бувало, що начитка тексту екскурсії одним диктором тривала не один день, а іноді доводилося працювати до 23-ї години, щоб усе встигнути, бо диктору треба було їхати з України», — розповіла Лариса Артеменко.
Голодомор в Україні тривав 17 місяців — з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 мільйонів осіб, хоча деякі історики говорять про 10—11 мільйонів загиблих. Навесні 1933-го в Україні, зазначають дослідники, помирало 17 осіб щохвилини, 1 000 — щогодини, майже 25 000 осіб — щодня.
У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовували з України так звані зелені ешелони для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. Водночас було заборонено будь-яку торгівлю в сільській місцевості, зупинено постачання продовольства, переслідувалося та каралося на 10 років ув’язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів тощо.
Найбільше постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8 відсотка загиблих.
Нагадаємо, днями Палата представників штату Техас визнала Голодомор актом геноциду українського народу і визначила листопад 2021 року місяцем пам’яті жертв трагедії.
Фото з сайту Музею Голодомору.
