Під час засідання.
Із самого початку Голова Верховної Ради Дмитро Разумков надав слово представнику «Голосу» Рустему Умєрову, який виступав на вимогу двох фракцій. Він акцентував: незважаючи на те, що частина території нашої країни восьмий рік окупована, протягом усього цього часу продовжує діяти «вільна економічна зона Крим».
«Це означає, що Україна восьмий рік поспіль створює пільгові умови роботи з окупантами, — констатував парламентарій. — У 2015 році Кабінет Міністрів заборонив торгівлю з Кримом до повернення його до нашого суверенітету, то чому ж досі діє закон, який створює вільну економічну зону? Ми власними руками створюємо можливості, які допомагають спонсорувати окупантів». Натомість громадяни з українською пропискою зустрічаються на півострові із великою кількістю проблем і фактично прирівняні до іноземців, зауважив народний депутат і наголосив, що вільну економічну зону необхідно скасувати. Це стане потужним сигналом для міжнародних партнерів, упевнений він. Зокрема, й для тих, хто вже в серпні прибуде в Україну на перший саміт Кримської платформи.
Затим розпочалася година запитань до уряду. Спочатку зі звітом виступила міністр соціальної політики Марина Лазебна. Вона поінформувала про стан справ та роботу уряду щодо державної політики і захисту прав дітей та пенсійного забезпечення. Зокрема зауважила, що пріоритети уряду такі: підтримка доходів сімей із дітьми, розвиток сімейних та наближених до сімейних форм виховання, допомога громадам у розбудові системи захисту прав дітей та соціальних послуг для родин із дітьми. Нині держава підтримує доходи понад двох мільйонів сімей через десять видів адресної соціальної допомоги. Як от — при народженні дитини, у зв’язку із вагітністю та пологами, особам, які доглядають за хворою дитиною, матерям-одиначкам тощо.
У громадах працює 1129 служб у справах дітей і процес їх створення йде до завершення, повідомила урядовець. Вона наголосила на тому, що вже діє ефективний інструмент моніторингу — Інтерактивна карта територіальних громад. Вона розміщена на сайті міністерства і кожна людина може побачити, як захищають права дитини та надають соціальні послуги в кожному куточку нашої країни. Інформація представлена більш як за 160 показниками.
Понад 180 тисяч дітей в нашій країні постраждали внаслідок воєнних дій та стали вимушеними переселенцями, підкреслила урядовець. Держава допомагає їм грошовою підтримкою, позачерговим влаштуванням у дошкільні навчальні заклади, безплатним харчуванням у закладах освіти, підтримкою в здобутті вищої освіти, пільговими умовами оздоровлення, безоплатною психологічною та медичною послугами. Окремо Марина Лазебна наголосила, що уряд не зупиняється на досягнутому і вже готується збільшити допомогу при народженні дитини чи усиновленні до 50 тисяч гривень. Працюють також над тим, щоб розмежувати функції у сфері соціального захисту дітей між Національною соціально-сервісною службою, органами місцевого самоврядування та державними адміністраціями. Це дозволить посилити відповідальність службових осіб за порушення прав дітей.
Міністр соціальної політики також повідомила про захист людей літнього віку та осіб із інвалідністю. Другий рік поспіль уряд забезпечує індексацію пенсій, наголосила вона. Цьогоріч із 1 березня виплати проіндексовано на 11 відсотків для восьми мільйонів громадян, а в липні вони зростуть ще для мільйона співвітчизників, які отримали пенсії у 2018—2020 роках і тих, кому їх виплачують у мінімальному розмірі. Нині середній розмір пенсії становить 3 725 гривень. Порівняно з торішнім показником він зріс на 17,5 відсотка (555 гривень). «Після зменшення в 2016 році розміру єдиного соціального внеску вдвічі скоротилися надходження до Пенсійного фонду, які могли б бути спрямовані на підвищення рівня забезпечення, — підкреслила урядовець. — Тому за дорученням Президента уряд започаткував додаткові соціальні програми — це адресна допомога для 2,4 мільйона пенсіонерів, старших 75 років, щомісячні компенсаційні виплати для півмільйона осіб, які мають страховий стаж 30 років для жінок та 35 — для чоловіків та цільові доплати для 1,7 мільйона громадян із низькими розмірами заробітної плати, які вони отримували в період трудової діяльності. Майже половина пенсіонерів охоплена такими адресними програмами».
Міністр соціальної політики України Марина Лазебна.
М. Лазебна подякувала народним депутатам за підтримку в першому читанні урядового проекту щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та осіб, які потерпіли від цієї катастрофи (№ 4555). Якщо його ухвалять в цілому, то з 1 січня 2022 року для понад 30 тисяч осіб пенсії піднімуться в середньому на 40 відсотків. Але на часі ще одне рішення — перегляд додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка залишається незмінною із 2014 року. Міністр також нагадала про законопроект № 4408. Він передбачає поступовий перехід на накопичувальні принципи фінансування дострокових пенсій працівникам, які трудяться у шкідливих та важких умовах.
Народні депутати мали можливість поставити запитання до міністра соціальної політики та усіх членів Кабінету Міністрів. Після цього Сергій Шахов у рамках виступу від двох фракцій наголосив на тому, що, незважаючи на пандемію, нині в нашій країні відкрилося лише 25 закладів оздоровлення дітей із 126 наявних. Решта не пройшли атестацію. Зокрема, із 57 таких закладів, які знаходяться на Херсонщині, атестовано лише 13, а на Луганщині — взагалі жодного. «Депутати від «Нашого краю» б’ють у набат, — наголосив С. Шахов. — Хто-небудь займатиметься справами дітей у нашій державі, чи ні»? Парламентарій запропонував із так званого ковідного фонду виділити гроші на атестацію дитячих оздоровчих таборів і дати можливість для відпочинку маленьким українцям. Він також закликав хвилиною мовчання вшанувати пам’ять дітей, загиблих під час війни на Донбасі.
На вимогу двох фракцій виступила і представниця «Слуги народу» Мар’яна Безугла. Вона наголосила, що тимчасові слідчі комісії створюються у Верховній Раді як інструмент тиску однієї фракції на іншу. «Може, нарешті варто зробити ТСК інструментом парламенту і використовувати його для нагляду й контролю та як можливість реагувати на суспільно важливі події, — зауважила вона. — Нещодавно ми запустили ТСК, яка має розслідувати дії високопосадовців проти України. Із цієї трибуни одна із фракцій заявила, що готова подати своїх кандидатів до складу ТСК. Це була «Батьківщина». Ми чекали і не запускали комісію, для того, щоб вона стала інструментом парламенту. Ми вели переговори ще із двома фракціями, сподіваючись забезпечити пропорційне представництво у ТСК. На жаль, ситуація розвивалася так, що деякі фракції і досі не готові. Але як голова ТСК я не втрачаю надії та закликаю сьогодні подати своїх кандидатів». Водночас, із трибуни Верховної Ради М. Безугла запевнила: перше питання, яким займатиметься очолювана нею комісія, буде саме так звана справа вагнерівців.
Тоді Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що народні депутати дійшли згоди і підтримали зміни в порядку роботи парламенту, скасувавши перерву і «Різне». Отож законотворці розпочали розгляд проекту № 5153, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету. Голова Верховної Ради ставив на голосування кожну правку, на якій наполягали народні депутати, але профільний комітет їх не підтримав. Особливо активну позицію займали представники опозиційних фракцій. Так, Володимир Кабаченко від «Батьківщини», зокрема, наголосив: «Проблема цього законопроекту в тому, що він не тільки вводить новий одноразовий податок на активи громадян, але й призводить до фактичної легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Згідно із ним, декларуються активи, набуті за рахунок доходів, прихованих від оподаткування». Утім, у сесійній залі жодна поправка ані цієї, ані іншої політичної сили не набирала потрібної кількості голосів. До завершення законотворчої частини засідання народні депутати встигли пройти до 311-ї поправки.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення міжфракційного депутатського об’єднання «Україна — Кувейт. Дружність. Повага. Взаємодія». Головою цього об’єднання обрано народного депутата Олександра Ковальова. А тоді заступниця глави парламенту Олена Кондратюк поінформувала, що упродовж тижня внесено 117 депутатських запитів. Із них вісім адресувалися Президентові й потребували підтримки залу. Рівно о 13.00 оголошення запитів завершилося і Дмитро Разумков повідомив, що пленарне засідання закрито.
Довідково
Для дітей, які не можуть проживати зі своєю сім’єю, держава розвиває сімейні та наближені до сімейних форми виховання. На початок цього року в країні було майже 70 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Із них у сімейних формах виховання перебувають 64 тисячі, тобто 92 відсотки. Щороку відповідний статус набуває в середньому 10 тисяч дітей і завдання держави — влаштовувати їх у сім’ї. Найпоширеніша форма влаштування — опіка та піклування у сім’ях родичів, потім прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу. Із державного бюджету виділяється субвенція на придбання чи будівництво дитячих будинків сімейного типу. Нині їх в Україні функціонує 1236 і вони охоплюють 14,5 тисячі дітей.
Учора вітали з днем народження народних депутатів Ольгу Саладуху, Сергія Лабазюка та Ігоря Молотка.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
