Свій проект на форумі представила Радсадівська громада.

Дев’ять років поспіль його за підтримки Національної академії аграрних наук, Міністерства освіти і науки України, місцевих органів влади організовує і проводить Миколаївський національний аграрний університет. Нинішнього року в заході «Стратегія інтеграції аграрної освіти, науки, виробництва: глобальні виклики продовольчої безпеки та змін клімату» взяли участь п’ять іноземних селекційних центрів, 35 підприємств та організацій сільськогосподарської галузі.


Ректор університету В’ячеслав Шебанін розповідає про здобутки вишу.

На інноваційному полігоні наукового парку «Агроперспектива», що є структурним підрозділом аграрного університету, біля села Сеньчине Миколаївського району, презентовані новітні сорти ранніх зернових вітчизняних та провідних міжнародних селекційних центрів. Усього представлено 242 види селекційних рослин. За висновками фахівців елітна українська пшениця півдня країни може давати до 80—100 центнерів з гектара. До того ж селекціонери орієнтувалися на кліматичні особливості зони ризикованого землеробства. Тож розробники різновидів врахували можливості вирощування ранніх зернових і в умовах зрошення, і за умов ведення богарного землеробства.

Присутніх привітав та провів інноваційними полями ректор Миколаївського національного аграрного університету В’ячеслав Шебанін. Форум відвідали голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім, заступник міністра освіти і науки Артур Селецький, народні депутати України Олександр Пасічний, Олександр Гайду, Артем Чорноморов.

Під час ознайомлення з площами, які передані університету, гості переконалися в успішності сільськогосподарського експерименту. З понад тисячі гектарів — 400 під зрошенням. Але навіть на богарі за вдалого менеджменту буде результат.

Голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім зазначив: «Важливо, що в рамках форуму порушувалися й науково-методичні проблеми. Ми обговорили можливість відновлення інституту агропромислового виробництва в Миколаївській області. Радий, що в одному місці зібрались теорія та практика. Тут бізнес, наука та влада почули потреби один одного. Впевнений, що на базі такого діалогу буде реалізовано багато гарних та важливих речей».

Народний депутат Олександр Пасічний підтвердив свою готовність підтримувати університет та сприяти координації дій зі структурами водного господарства. «Насправді, довелося вирішити питання, що пов’язані із забезпеченням поливною водою. Вирішено. Сприяв, аби майбутні аграрії отримали за державною програмою сучасний комбайн. Переконаний, — наголосив Олександр Пасічний, — аграрна еліта зростає там, де треба».

Головною проблемою для Миколаївщини залишається створення інституту агропромислового виробництва, який би займався питаннями селекції та підвищенням рівня врожайності культур. Саме таку вимогу поставили аграрії перед депутатами та місцевою владою. Зрошення та селекція насінництва — головні завдання.

Миколаївська область.

Фото автора.