Територія колишнього дитячого табору «Восток» — це майже п’ять гектарів цінного лісу.

«Земельна ділянка під «Востоком» — моя приватна територія. Можу зрізати ліс без дозволу міського голови та мешканців», — заявив нещодавно на зустрічі з городянами, котрі проживають навколо «Востоку» в Ірпені Київської області, її власник, засновник ТОВ «ДІМАКС ІНВЕСТ» Дмитро Осипенко. Він відомий в Ірпені забудовник багатоповерхівок, власник компанії «Нові метри» й бізнесмен.

Згідно з оновленим Генпланом Ірпеня від 2018 року земельна ділянка по Київській, 81, є зоною рекреації. Як уточнюють у Київській облдержадміністрації (КОДА) «вона передбачена для розміщення установ санаторно-курортного лікування та відпочинку».


Місцеві мешканці прийшли до міської ради Ірпеня з вимогою зняти з порядку денного питання про надання засновнику ТОВ «ДІМАКС ІНВЕСТ» Дмитру Осипенку дозволу щодо затвердження детального плану території.

Інтереси громади чи забудовника?

Минулого року з пропозицією розробити детальний план території (ДПТ) під «Востоком» для збереження її цільового призначення до міської влади зверталися органи самоорганізації населення (ОСН), зокрема і «Восток». Люди хочуть зберегти ліс. Згідно із законом України про ОСН, якщо на території населеного пункту створено квартальний комітет або ОСН, його думка є основною під час прийняття рішень щодо розвитку території, де він розміщується.

Проте дозвіл від 8 квітня нинішнього року на розробку ДПТ по Київській, 81, Ірпінська міськрада надала Дмитру Осипенку. «У власника земельної ділянки пріоритет на пропозицію щодо ДПТ. Якщо, наприклад, з приватної хати ОСН запропонує зробити... стадіон, то таке рішення треба прийняти? Під час громадських слухань люди зможуть надати свої пропозиції. Головне, щоб забудовник не зробив незручностей для оточуючих», — пояснив на зустрічі з мешканцями свою позицію голова інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк. І уточнив, що маємо правову колізію: в оновленому генплані поставили рекреацію, а в зонінгу за Генпланом Ірпеня 2013 року ця територія призначалася під багатоквартирну забудову.

«Під час розгляду ДПТ пропонуватиму тут будівництво приватної житлової забудови, про що Ірпінська міська рада (ІМР) домовилася із забудовником», — підкреслює голова ІМР Олександр Маркушин.

В офіційній відповіді ОСН «Восток» перший заступник Ірпінського міського голови Андрій Кравчук наголошує, що «на даний час чинним є зонінг м. Ірпінь, затверджений рішенням Ірпінської міської ради
№ 3260-45-VI від 27 червня 2013 року, розроблений на всю територію міста на основі генплану від 2012 року».

План зонування території (зонінг) та/або ДПТ згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» розробляється на основі генерального плану. «У разі розбіжностей між генпланом та зонінгом, останній має бути приведений у відповідність до першого. В оновленому генплані 2018 року територія «Востоку» — фіксація земель рекреаційного призначення.

«Ірпінська міськрада не має права посилатися на положення старого зонінгу, якщо вони суперечать оновленому генплану. У розділі 14 «Заходи з реалізації генерального плану» (с. 176) пояснювальної записки до оновленого генплану зазначено перелік обов’язкових подальших дій. Перший із них — приведення плану зонування міста у відповідність до генплану. Затвердивши оновлений документ, ІМР власноруч підтвердила, що наявний зонінг має бути приведено у відповідність до генплану», — зазначив експерт з проблемних питань в містобудуванні Георгій Могильний.

«Єдиним дієвим запобіжником від руйнування та знищення рекреаційних зон і культурної спадщини є повна, чітка та узгоджена з усіма мешканцями громади містобудівна документація», — підкреслює голова Координаційної ради з вирішення проблемних питань містобудування Олена Шуляк.

Екологічний ковід

У 2016 році втратили чинність постанови КМУ щодо визнання населених пунктів, серед яких був й Ірпінь, курортними. З приходом у 2014 році до влади в Ірпені міського голови В. Карплюка місто забудовують шаленими темпами. Минулого року Ірпінь отримав першість у Київській області з прийнятого в експлуатацію житла (199,4 тисячі квадратних метрів, що вдвічі більше, ніж у Броварах: друге місце в області — 97 тисяч квадратних метрів). Як на мене, через непродуману багатоповерхову забудову місто перетворюється на залізобетонне гетто і спальний район Києва.

За альтернативними підрахунками, нині чисельність населення Ірпеня сягає понад 100 тисяч мешканців. Якщо станом на 2012 рік відсоток озеленених територій загального користування в місті був лише 50 відсотків від норми, то нині вони на ціну золота. За даними конференції з приводу громадських слухань оновленого Генплану міста Ірпінь та його стратегічної екологічної оцінки, станом на березень цього року місто потребує 1958 місць у дитсадках (51 відсоток від загальної кількості дітей з електронної черги), що в середньому становить 14 нових закладів дошкільної освіти (ЗДО). Половина території міста не забезпечується нормативними радіусами доступності до ЗДО. Бракує 5196 місць у шкільних закладах (38 відсотків від загальної кількості школярів у місті), що орієнтовно потребує будівництва найближчим часом п’яти нових закладів шкільної освіти. Громадськість Ірпеня наполягає, що рекреаційне призначення земель усіх зелених зон та водойм міста повинно бути збережено в документі держпланування (це генплан) як елементи екологічної мережі населеного пункту.

«У березні 2019 року під час опрацювання Звіту про стратегічну екологічну оцінку документа держпланування — Генплану міста Ірпінь, наголошувалося на максимальному збереженні наявних озеленених територій, однак інформація про врахування або відхилення отриманих зауважень та пропозицій у матеріалах містобудівної документації і Звіті від ІМР не надходила», — повідомляють у КОДА.

Більше того, оновлений Генплан міста Ірпінь, побоюються деякі фахівці, може поставити під загрозу природне середовище та екосистему однойменної річки Ірпінь, хоча територія її заплавної долини (понад 15 гектарів) визначена як частина Смарагдової мережі України в рамках Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі!

Даними щодо сучасного стану закладів рекреаційного та оздоровчого призначення в Ірпені Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) не володіє. За його інформацією, з посиланнями на дані Держслужби статистики України, якщо в 1995 році в Київській області налічувалося 22 санаторії та профілакторії з лікуванням, то в 2017-му їх кількість зменшилася до десяти, санаторіїв-профілакторіїв — з дев’яти до двох, будинків відпочинку і пансіонатів — з п’яти до одного, із 131 бази та інших закладів відпочинку залишилося 36. Скоротилася й кількість санаторно-курортних та оздоровчих закладів загалом в Україні. Зокрема, з наявних у 2008 році 518 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням у 2017-му залишилося 284 (без урахування тимчасово окупованих територій). Свіжіших даних МОЗ не надає.

Чому ж пасуть задніх інвестиційні проекти у сфері рекреації? За періодом окупності вони довші в 2—4 рази за житлові. Україна потребує розробки Державної цільової програми та встановлення податкових пільг для об’єктів санаторно-курортної сфери на перші 7—8 років їх функціонування.

В Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України вважають, що для земель оздоровчого призначення доцільним є отримання статусу курорту державного чи місцевого значення, що дасть змогу зберегти унікальні властивості природних лікувальних ресурсів для їх використання з профілактичною і лікувальною метою. Має бути прийнята держпрограма розвитку курортів із відповідним фінансуванням із держбюджету публічної інфра-структури цих територій. На думку фахівців інституту, на землях оздоровчого призначення найпопулярнішими в Україні є проекти створення санаторно-курортних і СПА-комплексів, реабілітаційних центрів.

Унікальні екосистеми таборів Ірпеня є стратегічним ресурсом для розвитку міста. «Замість забудови дешевим житлом на ділянці мішаного цінного лісу можна споруджувати заміські оздоровчі й конференційні заклади за принципом парк-готелів на кшталт ірпінських Grand Admiral Resort & SPA, колівінгу Stockholm Studios. Екосистема виконує свої функції, а місто отримує наповнення бюджету та уникає перевантаження комунальних мереж. Попит на відпочинок і роботу на природі серед киян зростатиме», — каже консультантка з питань екологічного менеджменту Юлія Маклюк. На території «Востоку» міг би бути створений багатофункціональний спортивно-оздоровчий комплекс. Але для цього влада має почути громаду.

Вікторія КОВАЛЬОВА, секретар ОСН «Восток».

Ірпінь
Київської області.

Фото надано автором.

Коментар

Георгій МОГИЛЬНИЙ, експерт з проблемних питань у містобудуванні:

— Шанси на збереження цільового призначення земельної ділянки по Київській, 81, такі само, як і шанси на винесення позитивного рішення в суді, якщо міськрада нахабно порушить вимоги законодавства і спробує затвердити ДПТ усупереч положенням оновленого генплану. Вся містобудівна документація, включно із ДПТ, має розроблятися в інтересах територіальної громади і з урахуванням приватних інтересів. Але здебільшого органи місцевого самоврядування нехтують інтересами громади і працюють на приватні інтереси окремих землевласників чи землекористувачів.
З 24 липня ситуація значно погіршиться, адже набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» (№ 711-IX), яким Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнюються новим пунктом 63. Цей пункт дає змогу розробляти ДПТ усупереч генплану в подібних обставинах, окрім території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, водних об’єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки. Отже, якщо ділянка за генпланом не в зоні цих виключень, то Ірпінська рада зможе повністю законно, всупереч інтересам громади міста, затвердити ДПТ з порушенням генплану і житлової забудови в зоні рекреації.