Юрій Бойко, Петро Порошенко, Тарас Батенко, Олег Кулініч.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, відкривши засідання Погоджувальної ради, закликав колег до конструктивної співпраці, адже до закінчення сесії залишилося небагато часу.
Нагадавши, що минулого тижня він перебував з відрядженням у Львівській області та відвідав багато об’єктів, зокрема концерн «Електрон», Дмитро Разумков зауважив, що нині важливо докласти максимум зусиль для того, щоб ефективно та якісно використовувати наявні механізми.

«Ми багато говоримо про медицину, вакцини, і це сьогодні справді одне з ключових питань, яке стоїть перед українською державою, але ковід б’є не лише по здоров’ю людей, а й серйозно вдарив по економіці як України, так і всіх держав. Тому варто на законодавчому рівні виробити вакцину для економіки, яка б допомогла українській економіці вийти з кризи і набрати темпів. Завжди криза — це можливість. І мені хотілося б, аби ми цю можливість використали», — наголосив він.

Глава парламенту повідомив, що на «Електроні» до нього звернулися представники бізнесу за підтримкою законопроекту про локалізацію. «Це дасть змогу рухатись вперед, повернути ту промислову потужність, яка була в нашій державі.

Паралельно вони попросили звернутись і до Президента, і до Прем’єр-міністра щодо допомоги українській промисловості. Йдеться не лише про цей законопроект, а й про інші, які перебувають на розгляді у Верховній Раді. Тому виконаю прохання колег та звертатимусь до Президента і глави уряду з такою пропозицією», — зазначив політик, додавши, що нині в багатьох країнах спостерігається концентрація зусиль на внутрішньому виробництві, промисловості та економіці.

«Україна в цьому плані також має орієнтуватися на найбільш серйозних гравців світу — США та країни ЄС. Сьогодні є гарний термін — економічний націоналізм, і Україна точно є, була і залишатиметься у цьому питанні націоналістом.

Український бізнес — завжди є і буде принциповим для української автентичності», — сказав він.

Крім того, представники бізнесу звертались до голови парламенту щодо законопроекту про державну промислову політику: «Вже багато місяців минуло, як було заявлено, що цей законопроект буде внесений Кабміном, але станом на сьогодні його немає в стінах парламенту. Давайте докладемо зусиль, щоб він з’явився. Можемо зробити це або через депутатський корпус, або допомогти уряду. Думаю, всі будуть готові долучитися».

Водночас Голова Верховної Ради закликав колег при формуванні оборонного замовлення звернути увагу на українських виробників, зокрема на «Укроборонпром». «Це серйозний інструмент і для забезпечення внутрішньої безпеки, обороноздатності України, і потужний елемент, який ми повинні використовувати для розповсюдження позитивної інформації про Україну. Це і експортний потенціал, який ми не у повному обсязі сьогодні використовуємо», — зауважив глава парламенту.

Торкнувшись питання місцевого самоврядування, Дмитро Разумков наголосив: «Ми займали і будемо займати позицію вибудовування нормальних ефективних відносин з місцевою владою. Ми будуємо не вертикаль у форматі керівник — підлеглий, а у форматі партнерів. Лише сконцентрувавши наші спільні зусилля, ми зможемо досягти успіху». У цьому контексті глава парламенту зауважив, що цього тижня народні депутати розглядатимуть у першому читанні законопроект № 3508-д, на якому серед іншого наголошували представники місцевої влади під час засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування.

За словами Голови Верховної Ради, практично під час кожної міжнародної зустрічі порушується питання судової реформи. «Але передусім ця реформа потрібна нам — державі та українському суспільству. І це важко зробити, якщо ми не хочемо залучити достатню кількість інвестицій. Адже інвестори не приходять в Україну насамперед через невпевненість, що їхні інтереси будуть захищені на рівні європейських країн. Тому й профільний комітет, і всі колеги мають сконцентрувати увагу на цьому питанні, і сподіваюсь, що незабаром ми зможемо розглянути відповідні законопроекти», — зазначив політик.

Наостанок глава парламенту нагадав, що під час попередньої Погоджувальної ради була домовленість запросити на Годину запитань до уряду міністра енергетики Германа Галущенка.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук також зауважив, що під час формування порядку денного варто виходити з розумінням того, що до кінця сесії залишилося три пленарні тижні. Тому потрібно пріоритизувати всі питання, бо деякі з них мають пройти два читання.

Під час формування порядку денного також варто враховувати й міжнародні зобов’язання перед нашими партнерами. Тому, на думку Руслана Стефанчука, в порядку денному повинно знайтися місце для законопроектів: №№ 4578-1, 4532, 4367, 4546, 5068, 4330, 3711-д, 4547, 5069, 4331, 5593, 5459-1. За його словами, ці законопроекти пов’язані з питаннями верховенства права, розвитку економіки, протидії коронавірусу. А з огляду на велику кількість питань, які мають бути розглянуті, Р. Стефанчук не виключив можливості проведення позачергових засідань.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк у своєму виступі торкнулась питань зовнішньої політики і повноважень парламенту у формуванні стратегічного курсу нашої держави.

Зауваживши, що Погоджувальна рада відбувається у день проведення Саміту НАТО в Брюсселі, О. Кондратюк нагадала, що напередодні вона та низка народних депутатів брали участь у Міжнародному молодіжному безпековому форумі.

Від імені парламенту вона подякувала керівництву Естонії, Литви та Латвії, які домовилися про єдину позицію щодо підтримки партнерів-аспірантів України та Грузії на шляху до НАТО. «Ця заява слушно пролунала напередодні нинішнього саміту. Верховна Рада також очікує від Саміту НАТО чіткої позиції та заяви Альянсу щодо підтримки Євроатлантичних прагнень України та посилення політики відкритих дверей. Але ми всі розуміємо, що таких заяв замало і потрібні рішучі та реальні кроки, які продемонстрували б відданість НАТО тим принципам та обіцянкам, які лунали 13 років тому на Бухарестському саміті», — сказала вона.

За словами О. Кондратюк, Україна відповідає критеріям щодо надання ПДЧ і ми готові приступити до реалізації Плану дій у разі ухвалення такого рішення.

Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції «Слуга народу», зауваживши, що часу до завершення сесії залишилось небагато, а питань, що потребують розгляду, чимало, також висловив думку, що Верховна Рада може збиратися й позачергово. «Думаю, всі депутати розумітимуть відповідальність і за необхідності швидко долучатимуться до позачергових сесій, якщо вони будуть скликатися відповідно до законодавства», — сказав він.

Зокрема, за його словами, цього тижня народні депутати планують завершити свою обіцянку щодо податкової амністії: «Фактично основна маса з тих трьох-чотирьох законопроектів, які є, ми сподіваємось, буде проголосована у вівторок, і далі ми зможемо переходити до імплементації цієї важливої реформи, бо з першого вересня вона має запрацювати для людей».

Підтримав народний депутат і розгляд законопроекту № 3508-д, який має впорядкувати питання заборгованості та запрошення Германа Галущенка на Годину запитань до уряду.

Юрій Бойко, співголова фракції «ОПЗЖ», заявив, що, з огляду на порядок денний, продовжується політика створення видовищ, замість вирішення питань, які турбують людей. Він назвав популістичним законопроект щодо олігархів. Так само розкритикував законопроекти про корінні народи і так звану «нульову декларацію». «Погано те, що під дахом цих видовищ проводяться законопроекти, які вичавлюють останні гроші у наших громадян», — наголосив він, додавши, що йдеться, зокрема, про законопроект № 5600. «Відповідно до нього дачники, які мають ділянки більш як півгектара, будуть оподатковуватись», — сказав він.

Представник фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко, нагадавши, що 16 липня має набрати чинності закон про мову телебачення та радіомовлення, який є складовою частиною законодавства про мову, зауважив, що на мовне законодавство триває атака. Він назвав це особливо цинічним напередодні 30-річчя Незалежності України.

«Хіба нині хтось відчуває дискримінацію російської мови в Україні. Хіба ця проблема взагалі існує деінде, крім телепрограм Кисельових-Скабеєвих-Соловйових», — запитав він, додавши, що об’єднана опозиція не дала проголосувати поправку на комітеті. Відтак він застеріг від винесення законопроекту в зал, попри рішення комітету.

Розкритикував П. Порошенко й законопроект про «нульову декларацію». «Це вітання зеленої команди середньому класу. Вони намагаються забрати «добровільно» в середнього класу, на їхню думку, найзаможнішого серед всіх країн, 5 відсотків. У кого? У тих, хто створює робочі місця!» — наголосив політик, висловивши сподівання, що і це вони зможуть зупинити.

На думку лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко, «Верховна Рада перетворилась на декорацію до того, що нав’язується з Офісу Президента».

Нагадавши, що з першого липня вступає в силу закон про обіг сільськогосподарської землі, Ю. Тимошенко додала: «Відразу з правом володіння землею іноземними банками, з правом зняття верхнього шару чорноземів, з припиненням будь-якого державного контролю і з відбором у фермерів та селян землі, яка знаходиться у них в постійному користуванні».

За її словами, єдине, що могло зупинити це — референдум. «Але у п’ятницю ЦВК, заслухавши звернення 12 тисяч людей, а по закону потрібно лише 300 людей, які вийшли з ініціативою провести референдум, «зарубала» його проведення», — повідомила народний депутат, додавши, що «Батьківщина» йде до суду щодо рішення ЦВК і боротиметься всіма методами, щоб не розпродали українську землю.

Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк, розкритикувавши законопроект про деолігархізацію, заявив, що він як реклама. «Давайте скажемо відверто: цей законопроект від влади — чергова імітація. Замість реформ пропонується піарний пшик», — констатував Я. Железняк, додавши, що «Голос» вносить до парламенту свій законопроект щодо олігархів на 300 сторінок, проти 13 сторінок президентського тексту. Серед іншого законопроект передбачає реформу корпоративного управління, «щоб олігархи не нарізали собі державні підприємства, за які ми мільярдами платимо з бюджету. Ці питання потрібно врегулювати так, щоб підприємства працювали на людей, а не на окремих олігархів».

Тарас Батенко, співголова групи «Партія «За майбутнє», зазначив, що від уряду хочеться почути не лише відповідь щодо тарифної політики, а й щодо тяжкого стану промисловості, допомоги підприємцям, малозабезпеченим категоріям громадян та шаленої інфляції. «У країні кардинальним чином розкручується маховик інфляції. Ціни ростуть невмотивовано і не пропорційно до підняття зарплат і прожиткового мінімуму», — зауважив народний депутат, торкнувшись у цьому контексті й законопроекту про реструктуризацію заборгованості за природний газ. Назвавши законопроект потрібним, Т. Батенко розкритикував способи погашення заборгованості, запропоновані в ньому. Мовляв, частину заборгованості пропонується перекласти через співфінансування на місцеві бюджети. Хоча на них і так лягли витрати, пов’язані з боротьбою з коронавірусом та підтримкою малозабезпечених. Тож, на думку народного депутата, законопроект можна ухвалювати лише у першому читанні, щоб до другого прибрати перекладання цього тягаря з органів місцевої влади.

Голова групи «Довіра» Олег Кулініч підтримав пропозицію заслухати у п’ятницю міністра енергетики Германа Галущенка, адже питання тарифів дуже турбує людей. А торкнувшись порядку денного, запропонував включити до нього законопроект № 5289, який стосується спрощення закупівель для об’єктів соціальної сфери. А також важливі для системи оподаткування автомобільної галузі та для стимулювання розвитку електричного транспорту законопроекти №№ 3476, 3777, щодо обмеження зарплат посадовцям № 3034 та стосовно адміністративної процедури № 3475.


Ярослав Железняк, Юлія Тимошенко, Олександр Корнієнко, Олег Немчінов.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут