Журналістів зібрали у внутрішньому дворі парламенту, де самі стіни дихають новітньою історією нашої держави. «Шлях, яким ми йшли до своєї Конституції, до того, щоб вона була ухвалена — був непростим, — зазначив голова парламенту. — За цей документ голосували 25 років тому в цій будівлі. У 1996-му, майже в цей час, вранці, 315 народних депутатів, незважаючи ні на що, змогли знайти консенсус, щоб Конституція була прийнята».

«Наша Конституція об’єктивно є однією з найкращих у Європі, — наголосив Дмитро Разумков. — Це правда. Але ми якось не так багато приділяємо їй уваги. Усі ті права й свободи, які мають громадяни України на всій території нашої держави, вони закріплені саме в Конституції. Вона чітко розмежовує всі права й обов’язки влади — всіх інституцій і всіх вертикалей. Саме Конституція є тією основою, на якій повинні базуватися всі закони нашої держави, і завдяки цьому ми можемо говорити, що всі закони є однаковими для всіх. І для мене, як Голови Верховної Ради, і для вас, шановні журналісти, і для всіх, хто нас сьогодні дивиться».

Глава парламенту наголосив, що останній рік був сповнений багатьма викликами. Весь світ отримав, фактично, ще один фронт, і Україна так само — це COVID-19, який спричинив багато проблем і обмежень, багато втрат... «У 2019 році захисниками нашої країни стали й медики, — акцентував Д. Разумков. — Як у 2014-му добровольці, вони також просто на самовідданості та патріотизмі рятували життя, за що їм треба низько вклонитися».

Коронавірус вдарив і по економіці, підкреслив Голова Верховної Ради. «Нині, говорячи про боротьбу із наслідками пандемії, ми вимушені говорити і про вакцинацію людей, і про вакцинацію економіки нашої держави, — продовжив він. — Усі нині знаходяться в кризовій ситуації, але криза — це завжди ще й вікно можливостей, яке дозволяє досягати нових успіхів. Нині кожен на своєму місці має зробити так, щоб це вікно використати максимально. Дуже багато залежатиме і від парламенту, і від законів, які тут приймаються». У цьому контексті Дмитро Разумков виокремив судову реформу, яка нині перебуває на розгляді в парламенті. «Сподіваюся, найближчим часом вона буде ухвалена, — сказав він. — Це додатковий простір для маневру нашої успішної України».

Утім, за словами Дмитра Разумкова, завдання, які стоять перед владою, залишаються незмінними з часів парламентської та президентської передвиборчих кампаній. Це — прозора та відкрита, щира та чесна влада, яку хочуть бачити люди. «Ідеться не про те, що ми познімали з вікон штори і прибрали паркани на площі Конституції, — уточнив він. — Говоримо про те, що люди повинні вірити владі й перестати сприймати її як щось чужорідне в державі. Якщо це вдасться, то ми зможемо досягнути справжніх успіхів та перемог».

Відповідаючи на запитання журналістів про ситуацію з Конституційним Судом, Дмитро Разумков визнав, що нині процедура розгляду змін до Конституції справді загальмована. «Якщо ми говоримо про важливі реформи, які потребують долучення Конституційного Суду до цього процесу, то головна з них — реформа децентралізації, — зауважив він. — Адже вибори за новими правилами пройшли, але для того, щоб завершити реформу, нам треба внести зміни до Основного Закону. Нині цей законопроект опрацьовується в стінах парламенту так, щоб максимально узгодити всі положення. Адже зміни до Конституції не передбачають жодних поправок до другого читання. Ми або приймаємо їх, або ні, й треба мати хоча б 300 голосів. А для цього необхідна узгоджена позиція з усіма фракціями, представленими в парламенті». Події, які відбулися в жовтні минулого року після сумнозвісного рішення Конституційного Суду, вдарили по всій системі. Парламенту довелося прийняти два закони, щоб розблокувати роботу НАЗК, зміни, які дозволили повернути електронне декларування і проголосувати за закон про конституційну процедуру. Щодо останнього, Дмитро Разумков висловив переконання, що цей закон справді зможе відрегулювати роботу Конституційного Суду. «Не знаю, чи парламент встигне його підготувати до кінця цієї сесії, але тільки-но така можливість з’явиться, можу пообіцяти, що я швидко поставлю його в зал», — сказав він.

Відповідаючи на запитання «Голосу України» про те, чи всі подані нині зміни до Конституції спрямовані на покращення нашого Основного Закону, Д. Разумков зауважив: «Узагалі, до змін до Конституції ставлюся дуже обережно. Іноді залежно від того, де стоятиме кома, може багато залежати в державі. І змінити це дуже непросто. До будь-яких змін треба підходити виважено. Таку ж позицію займають народні депутати. Якщо ми говоримо, наприклад, про зняття депутатської недоторканності, розуміючи і запит суспільства, і відповідальність, яку всі брали під час виборчої кампанії, то за це проголосували 373 парламентарії. А є такі законопроекти, де не завжди знайдеться потрібна кількість голосів. Звісно, є й політична складова. Наприклад, зменшення кількості народних депутатів. Особисто я таку ініціативу підтримую, бо мені здається, що коли буде не 450 народних депутатів, а 300, глобально на якість роботи Верховної Ради це не вплине — я вже два роки працюю і маю з чим порівняти. Думаю, що парламент працюватиме в такому разі не гірше — точно. Та не всі колеги зі мною в цьому плані погоджуються. Але будь-які зміни, як скальпель в руках хірурга: у хорошого фахівця — лікує, у поганого — може наробити шкоди і призвести до невиправних наслідків. А тому будь-які наслідки треба прораховувати».

Голова парламенту прокоментував також можливість винесення на всеукраїнський референдум питання про відмежування непідконтрольного Донбасу в разі відсутності прогресу у врегулюванні ситуації. «Упевнений, що український народ точно не підтримає будь-яке питання, пов’язане із втратою Криму чи Донбасу, — сказав він. — Там наші громадяни, наші люди і ми всі точно про це пам’ятаємо». І продовжив: «Ми повинні щоденно працювати для того, щоб повернути своїх людей. Передусім повернути ментально. Для цього треба тут побудувати таку державу, в якій хотілося би жити, в яку хотілося би повернутися». За його словами, це щоденна робота і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів, і Президента, і, в тому числі, й журналістів.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.