Шановні журналісти газети «Голос України»! Прийміть щиру подяку за люб’язне запрошення до обговорення нашої Незалежності. Тим паче від тих, хто хоч і не належить до когорти її виборювачів, але свою дещицю вніс.
Свого часу в епоху «розвинутого дефіциту» я писав звернення до газети «Правда» про дефіцити в Україні, а в добу перебудови, коли «дозволили» мислити вільніше, почав бомбувати місцеву пресу, де половина редакторату були відверті комуністи. Закінчилось це візитом до мене інструктора райкому партії: чи не рухівець я часом?.. Але порозумілися.
Пізніше турбував народних депутатів і доводив, що навіть надміру довгі кораблі ламаються на хвилях (це з практики радиста на флоті), то що вже казати про імперії?! Маю навіть відповідь від О. Мороза: мовляв, окрема Україна — це утопія і можлива тільки в складі оновленого Союзу незалежних держав.
Які події мали найбільший вплив на історію України? Звичайно, «віддушина» часів Михайла Горбачова та здобуття Незалежності!
Де зроблено помилки? По-перше, що наші письменники та рухівці разом кинулись на перше президентство. Треба було всім поступитися В’ячеславу Чорноволу. А комуняки виставили одного — і виграли...
Кучма і Кравчук теж могли б добитися більшого для України. Як от з тим-таки Чорноморським флотом...
З красивих революцій дозволю собі виокремити Помаранчеву Віктора Ющенка. Згадую те велике піднесення та віру народу. Але останній явив вроджену українську ваду — м’якотілість. Впустив за пазуху Януковича з єнакіївською освітою. Це була не просто помилка, а найбільше наше лихо.
Олексій ПЕРЕДЕРІЙ.
Мала Білозірка Запорізької області.