Заступник міністра культури і інформаційної політики України Лариса Петасюк, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, член комітету Андрій Боблях.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Учасники слухань на тему «Читання як життєва стратегія», що відбулися у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики, розглянули проект Стратегії розвитку читання на 2021—2025 роки, стан книговидання в Україні та заходи для розв’язання проблем галузі.
Розроблення Стратегії зумовлене необхідністю кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку. Лише 8 відсотків опитаних українців проводять своє дозвілля за книжкою щодня, тоді як ще у 2018 році кількість щоденних читачів становила 11 відсотків. Тому проблема промоції читання на всеукраїнському рівні та сприяння підвищення рівня читацької грамотності населення залишається актуальною.
Під час обговорення наголошувалося на важливості здійснення низки комплексних системних заходів з метою захисту національного інформаційного простору, максимального задоволення потреб громадян у їхньому культурно-освітньому розвитку, конкурентоспроможності української книги і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.
Заступник голови комітету Євгенія Кравчук зазначила, що головне завдання — це реалізація стратегії на практиці, щоб вона не залишилася на папері. «Книга має бути ближчою до людей. Важливо створити тренд на читання, має ефективно працювати цілісна система — ті, хто друкує, продає, популяризує книги», — додала Є. Кравчук.
Вона також нагадала про нову редакцію законопроекту про бібліотечну справу № 5002. «Саме цей закон дасть відповідь на те, якою має бути сучасна бібліотека — цифровою, мобільною, інклюзивною та інтегрованою в міжнародне середовище. В Україні уже є такі бібліотеки. Наприклад, у селищі Козельщина на Полтавщині. Це приклад того, як може бібліотека стати серцем громади від найменших мешканців до найстарших», — зазначила Є. Кравчук.
Перший заступник голови комітету Ірина Констанкевич зауважила, що важливо вивчати досвід зарубіжних країн, які успішно розв’язують проблеми читання. Вона навела приклад Польщі, яка реалізувала кампанію «Уся Польща читає дітям».
Директор Українського інституту книги Олександра Коваль окреслила ключові проблеми книговидання, ситуацію із читанням та висловила пропозиції, що мають на меті змінити ситуацію на краще. За її словами, серед проблем — зниження кількості придбаних книжок, кількості прочитаних книжок, скорочення накладів на 32 відсотки, закриття 48 книгарень (із 222 активних), втрати від піратства, що становлять понад 30 мільйонів доларів США щороку.
«Сфера книги вважається сферою культури, а не розвитку держави. Зараз ми маємо шанс поставити все на належний рівень і отримати державну підтримку для розвитку сфери та розвитку української держави. Адже в Україні ситуація із читанням негативна. До прикладу, в Італії вдвічі більше постійних читачів, ніж у нас», — зазначила О. Коваль.
За її словами, змінити ситуацію на краще допоможе запровадження сертифікатів на безплатне отримання книжок за власним вибором, промоційні заходи і кампанії від локальних до національних.
Народний депутат Софія Федина наголосила на необхідності обмеження використання гаджетів у навчальних закладах. Адже, за її словами, «книги — це боротьба за мізки, тому важливо переключити дитину на сприйняття інакшого».
Народний депутат Микола Княжицький порушив тему піратства та ввезення контрабандних книжок з Російської Федерації.
За результатами слухань буде узагальнено усі пропозиції та рекомендації від зацікавлених сторін.
Є. Кравчук повідомила, що до 12 липня можна надіслати свої пропозиції та зауваження до секретаріату комітету. «Важливо, щоб українці знали про ту пропозицію, яка формується на ринку книговидання. Це нові твори чи переклади українською бестселерів зарубіжних авторів, але наше завдання — налагодити комунікацію та ефективне інформування», — зазначила заступник голови комітету.
Вона наголосила на важливості фінансової частини питання, адже без неї реальні зміни є неможливими. «Тому в рекомендаціях за наслідками слухань ми звертаємо особливу увагу на важливість забезпечення, зокрема, можливості оновлення поліграфічного обладнання зі звільненням від ввізного мита на нього та ПДВ на 5 років, питання пільгового кредитування видавців, належне фінансування
оновлення бібліотечних фондів тощо», — резюмувала Є. Кравчук.
Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
