Впродовж сесій спікери вестимуть дискусії про Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр, Музей Голодомору, закони про національні спільноти та про корінні народи. А також — про розвиток державної мови та використання її в публічному просторі.

Відкриваючи форум, Президент Володимир Зеленський, наголосив: «Тема гуманітарної політики є масштабною і охоплює, справді, багато різних важливих тем, які будемо обговорювати впродовж цих двох днів». Із самого початку глава держави побажав «Доброго ранку» мовами всіх корінних народів, представлених на території нашої держави. «Це доказ того, якою різнобарвною та багатонаціональною, але єдиною є наша країна. І, на мій погляд, це найважливіше. Це суттєва складова гуманітарної політики», — акцентував В. Зеленський. Саме тому Офіс Президента й ініціював розробку якісно нового та прогресивного законодавства в цій сфері, запевнив очільник країни. Нині, зокрема, активно працюють над законом про національні спільноти України. «Саме спільноти, а не меншини, — підкреслив він. — Бо жодна національність у нашій державі не має почуватися менш важливою чи менш захищеною, чи менш щасливою. Ніхто не може бути в меншості, бо всі ми є громадяни України, всі ми гідні і рівні. Україна — це наш спільний дім».

Наступного року ми відзначатимемо 90-ті роковини Голодомору 1932—1933 років. «Час віддаляє нас щоразу далі від тих сумних подій, — сказав В. Зеленський. — Справді, майже не залишилося живих свідків, які пережили той час. І нині ми відповідальні за збереження та передання цієї пам’яті нашим сучасному та наступним поколінням. За донесення правдивої інформації про наше життя і нашу історію. Про Голодомор». У цьому контексті глава держави звернув увагу на те, що будівництво Музею-меморіалу жертв Голодоморів має завершитися до трагічної річниці. Президент запевнив, що це питання — під його особистим контролем і має особливі вагу та значення.

А у вересні цього року минатиме 80 років від початку масових розстрілів у Бабиному Яру. 

«Це страшний символ Голокосту на нашій, українській, землі, — наголосив В. Зеленський. — Ми не можемо позбутися його, але можемо перемогти гідним вшануванням пам’яті всіх жертв. Питання історичної справедливості дуже гостре. Ми несемо відповідальність перед всіма минулими та майбутніми поколіннями за це». Ще наприкінці 2020 року Президент підписав указ про заходи, пов’язані із вшануванням 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника. У контексті такої підготовки вже здійснюється розбудова території, створюють-ся принципово нові об’єкти, завдяки яким кожен бажаючий зможе доторкнутися до цієї історії. Уже розіслано запрошення, і глава держави запевнив, що очікується багато гостей, які прибудуть до нас, щоб розділити спільний біль, вшанувати пам’ять про трагедію, яка сколихнула весь світ, і подякувати праведникам. В. Зеленський нагадав, що в травні цього року заснував довічні державні стипендії для громадян України, які рятували євреїв на території нашої держави під час Другої світової війни. «Це, мабуть, найменше, що можна зробити сьогодні для вшанування мужності, самопожертви та гуманізму кожного із них. 

Наш обов’язок — зробити Бабин Яр місцем пам’яті, а не місцем забуття. Тут не повинно бути тиру чи фітнес-комплексу. Ми прагнемо зробити це місце гідним».

На завершення свого виступу В. Зеленський прокоментував закон про корінні народи, який нині активно обговорюється в нашій країні та за її межами. «Ми будемо робити все, щоб захистити кожну національну спільноту, яка живе в Україні. Це закон про захист. Він уже готовий і скоро він з’явиться. Усі такі законодавчі ініціативи зроблено саме для того, щоб кожна людина в Україні відчувала себе рівною, незалежно від національності», — сказав Президент.